Ігляны
| Ігляны | |
|---|---|
 | |
 | |
| Полога | |
 | |
| Основны інформації | |
| Край | Пряшівскый |
| Окрес | Кежмарок |
| Реґіон | Podtatranský |
| Надморьска вышка | 706673 м н. м. |
| Перша писемна змінка | 1307 |
| Націоналії | |
| ШТЄ (NUTS) | 523534 |
| ЕЧВ | KK |
| ПСЧ | 059 94 (пошта Голумніця) |
| Тел. передвольба | 0 52 |
| Офіціалны адресы | |
| Адреса | Ihľany 94 |
| Імейл | ihlany@stonline.sk |
| Телефон | 0524589798 |
| Факс | 0524589622 |
| Староста | |
| Ондрей Чопяк[1] (ХДР, СіС) | |
| Жрідла інформацій | |
| MOŠ/MIS Інформачный портал о містах і селах Словеньска | |
| Общіна Ігляны | |
Ігля́ны[2] (стара назва Годермарк, словен. Ihľany) суть село на Словеньску в окресї Кежмарок в Пряшівскім краю.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Сучасне село взникло 12. юнія 1960 злучінём двох старых сел – Маєркы і Стотінцїв, котры мали одлишну і барз богату історію.
Стотінцї
[едітовати | едітовати жрідло]Село было першыраз спомянуто в роцї 1307 а в минулости мало розлічны назвы: „Szazteleke“ (1307), „Hundurmark“ (1317), „Hodermark“ (1920) і „Stotince“ (од року 1948). В середнёвіку належило село роду Берзевіцї. Переломным роком про села быв рік 1539, кедь польскый шляхтіч Єронім Ласкі выгнав старых обывателїв і усадив ту Волохів (Русинів).
Стотінцї (Годермарк) ся стали вызначным ґрекокатолицькым центром реґіону. Праве з той парафії походив Іван Йозеф Годермарьскый (сын містного кантора), котрый ся в роцї 1707 став ґрекокатолицькым єпіскопом в Мукачові. В роцї 1786 ся містный священик Михал Канюк особно стрїтив з цісарём Йозефом II. в Пряшові із жадостёв о вернутю спішскых парафій під юрісдікцію Мукачовской єпархії, што ся ай стало.[3]
В 19. і 20. сторочу пришло селом ряд траґедій. В роцї 1863 ту ся загорїв великый пожар (згорїла ай школа) а в роцї 1887 постигло обывательство епідемія холеры. В роцї 1908 іщі єден пожар знічів майже половину села. Обывателї Стотінцїв были в цїлім реґіонї знамы выробов деревяных шындлїв.
Почас другой світовой войны, 14. новембра 1944, ґестапо заарештовало містного священика Петра Дудіньского і далшых вісем обывателїв за протифашістічну дїятельство. Село ослободила совєтьска армада 30. януара 1945. Траґічным роком про село быв рік 1947, кедь ся у рамках оптації (од 28. януара до 26. марца) 31 родин переселило до Совєтьского союзу.[4]
Маєрка
[едітовати | едітовати жрідло]Село ся таксамо по першыраз споминать в роцї 1307 під назвов „Borkut“, котра ся вжывала аж до року 1895. Пізнїше ся вжывали назвы „Majorka“ і нїмецьке „Maierhöfen“. Село правдоподобно взникло з маєтку (маєркы), котрый належав містечку Любіця. В роках 1412–1772 была Маєрка вєдно з остатныма містами і селами в Спішскім краї в польскім залогу.
В 16. сторочу заселили Маєрку Волохы. Обывателї сі в минулости заробляли на жывотны потребы добыванём дерева, ховом овець і тканём домашнёго полотна. В роцї 1828 мала Маєрка 69 домів і 499 обывателїв. Почас першой світовой войны загынули на фронтах штири обывателї села.[5]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]| Рік | 1995 | 2005 | 2015 | 2025 |
|---|---|---|---|---|
| Особ | 1163 | 1346 | 1506 | 1589 |
| Δ | +15,73 % | +11,88 % | +5,51 % |
| Рік | 2024 | 2025 |
|---|---|---|
| Особ | 1563 | 1589 |
| Δ | +1,66 % |
Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)[7]:
- Русины - 20 (1,4%)
- Словаци - 1149 (80,2%)
- Ромы - 205 (14,3%)
- Українцї - 3
- Чехы - 1
- Поляци - 1
- Нестановлены - 53 (3,7%)
Русиньскый язык за материньскый означіли 22 жытелїв (1,5%)[8].
Історічны памняткы
[едітовати | едітовати жрідло]В селї ся находять тоты памняткы:
- римскокатолицька церьков св. Мартіна (спочатку середнёвікый, в першій половинї 19. сторочу переставеный в емпіровім слогу)
- ґрекокатолицька церьков (спочатку раноґотічный з конця 13. сторочу, іконостас і казательніця суть з першой половины 20. сторочу)
- еванґельска церьков (з року 1787, бароково-класіцістічный)
- каплічка присвячена Дїві Марії Лурдьской
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov. Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-10-30. https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html.
- ↑ Ігля́ны // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 528 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf
- ↑ História nášho chrámu (по sk). Gréckokatolícka farnosť Ihľany. https://ihlany.fara.sk/historia-nasho-chramu/.
- ↑ História nášho chrámu (по sk). Gréckokatolícka farnosť Ihľany. https://ihlany.fara.sk/historia-nasho-chramu/.
- ↑ História - Oficiálna stránka obce Ihľany (по sk). Obec Ihľany. https://www.ihlany.sk/obec/o-obci/historia/.
- 1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
- ↑ Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
- ↑ Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
| |||||||||||||||||
