Кыёв (окрес Стара Любовня)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cело Словакии
Кыйов
Kyjov (словац.)
Выгляд од юга
Застава
Давны назвы Куо, 1390
Штат Словакия
Край Пряшовскый
Окрес Стара Любовня
Сельскый уряд Obecný úrad, Kyjov. č. 164,
065 48 pošta Šarišské Jastrabie
Координаты 49°13′02″ с. ш. 20°56′12″ в. д. / 49.217222° с. ш. 20.936667° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 15,65 км²
Надморска вышка 657 м
Жителей 753 особы (31.12.2020)
Часова зона UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код +421-1538
Поштовый индекс 065 48 (pošta Šarišské Jastrabie)
ŠÚJ 526819
Официалный сайт [1] (словац.)
Кыёв (окрес Стара Любовня) (Словакия)
Red pog.png

Кыйов, (пряш. рус.) Кыёв (словац.) Kyjovсело в окресѣ Стара Любовня Пряшовского края Словакии, в историчном регионѣ Шариш.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Готарь села з розлогов 1565 га положеный во вышках 580–1157 м н.м. з найвысшым верхом Минчол, котрый мать статус штатной природной резервации.[1] Через село тече поточина Градлова, котра при Дюрковой вливать ся до рѣчкы Люботинка, правого притока Попрада (при Орловѣ).[2] Од Старой Любовнѣ оддалене о 33 км.

Днешность села[едітовати | едітовати жрідло]

Село мать захоронку (передшколя) и закладну школу (1.–4. рочникы), библиотеку, фотбаловый штадион и тенисовый корт, котрый взимѣ служить за ховзанку. В далшых планах — выставба лыжарского вытягу, про котрый мають вгодный терен. Од року 1980 учинкуе фолклорна група Минчол, котра сокотить мѣстны културны традиции.[1]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Перва документована упоминка датована роком 1390 под назвов Kyo.[1] В документѣ з року 1538 село зазначене як руське.[3] В року 1868 быв поставленый грекокатолицкый храм Рождества Богородицѣ в бароково-клацистичном штилу, а в року 1905 каплиця, котра положена при сельском урядѣ, при дорозѣ до Шаришского Ястрабя.[1]

Выслободжене од фашистох Червенов армадов 22. януара 1945, в року 1947 оптовали до УССР 15 родин, довъедна 74 особы. Рольницке дружство, закладене в року 1950, в року 1953 роспало ся, але было в року 1972 организоване наново.[3] В року 1958 село достало електрику, в року 2003 — земный газ, в року 2007 — водовод.[1]

Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]

Обывательство подля народности, 2011[4]
Довъедна Словаци Ромы Русины Чехы Украинцѣ Иншы Не повѣли
729 326 210 166 2 2 2 21
100% 44,7% 28,8% 22,8% 0,3% 0,3% 0,3% 2,8%
Обывательство подля вѣры, 2011[4]
Довъедна Грекокатолици Римокатолици Православны Протестанты Иншы Атеисты
729 667 26 9 3 17 7
100% 91,5% 3,6% 1,2% 0,4% 2,3% 1,0%

Вызнамны родаци[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Михайло Мурцко: Кийов //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 (укр.) сс. 429–430(укр.)
  • Obec Kyjov (официалный сайт). 2. august 2021. https://www.obec-kyjov.sk. Одказ перевіреный 2021-08-02.  (словац.)

Референции[едітовати | едітовати жрідло]


Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Kyjov (okres Stará Ľubovňa) на словеньскій Вікіпедії a Kyjov (Slowakei) на нїмецькій Вікіпедії.