Андріёва
| Андріёва | |
|---|---|
| словен. Andrejová | |
  | |
| Основны інформації | |
| Штат |  Словеньско |
| Край | Пряшівскый |
| Окрес | Бардеёв |
| Реґіон | Шаріш |
| Полога | 49° 17' 00" 21° 16' 00" |
| Надморьска вышка | 325 м н. м. |
| Розлога | 11,600 км² |
| Жытелїв | 362[1] (ку 2011) |
| Перша писемна змінка | 1355 |
| Націоналії | |
| ЕЧВ (до року 2022) | BJ |
| ПСЧ | 086 37 |
| Офіціалны адресы | |
| Вебова сторінка | www.andrejova.eu |
| Жрідла інформацій | |
| Містьска і обецна штатістіка (SŠÚ) Інформачный портал о містах і селах Словеньска | |
| Мапа | |
 | |
Андріёва[2] (по словен. Andrejová) — русиньске село недалеко од міста Бардеёва, в Низкых Бескидах в долинї Андріёва потока, лївого притока Топлї.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село было заложене на кінцї 13. аж зачатком 14. стороча на закупнім праві. В давных писмах ся першыраз споминать в роцї 1355. В 14. сторочу село належало смілняньскым панам і потім в 15.-16. сторочу Маковіцькому панству. В року 1492 ту іщі была деревяна церьков, не є знамый датум коли была зничена, потім была збудована далша, котра згорїла в роцї 1882 і на їй місцї была збудована нова камяна церьков Дївы Марії в року 1892.[3]
Од року 1812 Андріёва была засягована епідеміями, з котрых в памяти найвеце зостала холера, што значно вылюднила село. Од року 1870 зачав ся одход до США а Канады даколи цїлыма родинами за лїпшым животом и роботов. В року 1949 до села заведена електрика, а од року 1950 зачав ходити автобус до окресного міста Бардеёва, а того ж року взникло ай земледїльске дружство. Од року 1974 до ужитку здана административно-културна будова.[4]
Днешность
[едітовати | едітовати жрідло]Село мать водовод, ґазову мережу, а теперь ся сельскый уряд ся занимать выставбов канализації, чістярнї одпадовых вод и Дому смутку. Од року 1986 через мале чісло дїтей закрыла ся дїточа школка, а днесь в селї не мають ани зачаточной школы. За роботов значна часть обывательства ходить до Бардеёва и Кошіць.[4]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Зложіня обывательства подля народности (2011 р.):[1]
- Русины – 67 (18,5%)
- Словаци – 208 (57,5%)
- Ромы – 24 (6,6%)
- Українцї – 10 (2,8%)
- Мадяре – 1
- Поляци – 1
- Остатнї – 1
- Невыяснены – 50 (13,8%)
Довєдна – 362 (100%)
Русиньскый язык за материньскый означіли 104 жытелїв (28,7%)[5].
Жрідла
[едітовати | едітовати жрідло]- Бланка Ковачовичова-Пушкарёва, Імріх Пушкарь. Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині — 1. — Пряшів: Slovenské pedagogické vydavateľstvo, 1971. — Т. 5. — С. 27. — 528 с. — 2500 екз.
- Андрій Ковач. Андрійова–Andrejová //Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина — Пряшів: Союз русинів-українців Словацької Республіки, 1999. — С. 395. — ISBN 80-85137-15-1.
- Obec Andrejová
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. Стор. 50. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2025-06-20.
- ↑ Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.
- ↑ Андрій Ковач.
- ↑ 4,0 4,1 https://www.andrejova.eu/historia.php Obec Andrejová
- ↑ Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||