Андріёва

обец
	Андріёва
	словен. Andrejová
Сімболы
Прапор	Ерб
Основны інформації
Штат	Словеньско
Край	Пряшівскый
Окрес	Бардеёв
Полога	49°20′00″N 21°19′53″E / 49.3333°N 21.3314°E
Надморьска вышка	319 м н. м.
Розлога	11,67 км²
Жытелїв	354 (ку 2025)
Густота жытельства	30,30 жытелїв/км²
Перша писемна змінка	1355
Націоналії
ЕЧВ (до року 2022)	BJ
ПСЧ	086 37
Офіціалны адресы
Вебова сторінка	www.andrejova.eu
Жрїдла інформацій
	Містьска і сельска штатістіка (SŠÚ); Інформачный портал о селах і містах Словеньска
Мапа

Андріёва^[2] (по словен. Andrejová) є русиньске село недалеко од міста Бардеёва, в Низкых Бескидах в долинї Андріёва потока, лївого притока Топлї.

Назва

Перша писомна змінка о селї походить з року 1355, кедь ся споминать під назвов „Andras Vagasa“. Тот топонім мать класічне походжіня з періоду колонізації і складать ся з двох частей: мена першого старосты або закладателя поселїня — Андрія (мад. Andras або Endre), і мадярьского слова „vagasa“, што значіть „выруб“, „просїк“ або „поруба“. Оріґінална назва поселїня ся просто дослова перекладать як „Андріёва поруба“, што поуказує на заложіня села на містї выкорчованого лїса.^[3]

В далшім історічнім періодї мадярьскый елемент одпадав і назва ся міняла наслїдовно:

в роцї 1414 є писомна доложена назва Endreuagasa;
в роцї 1618 — Andreowa;
в роцї 1786 — Andrašowce;
од року 1808 ся стабілізовала сучасна подоба — Andrejova (Andrejová).^[4]

Полога

Село ся розпростерать в Пряшівскім краю, в окресї Бардеёв, в западній части Низкых Бескід і в долинї Андріёва потока. Середня надморьска вышка досягує 325 м. З погляду точнїшой пологы ся находить приближно 5 кілометрів северно од Бардеёва, на дорозї меджі містьсков частёв Бардеёвска Нова Весь і селом Шарішске Чорне. Над селом ся тычать дакілько вершків Ондавской верьховины – Качалова (677 м), Градьске (585 м) і Єдліна (620 м), через котры переходить червена турістічна значка. Тов областёв протїкать дакілько меншых потоків, котры векшынов вытїкають на теріторію села, а ся тягнуть аж к южному окраю села Зборів, северно од Андріёвой.

Історія

Село было заложене на кінцї 13. аж зачатком 14. стороча на закупнім праві. В давных писмах ся першыраз споминать в роцї 1355. В 14. сторочу село належало смілняньскым панам і потім в 15.-16. сторочу Маковіцькому панству. В року 1492 ту іщі была деревяна церьков, не є знамый датум коли была зничена, потім была збудована далша, котра згорїла в роцї 1882 і на їй місцї была збудована нова камяна церьков Дївы Марії в року 1892.^[5]

Од року 1812 Андріёва была засягована епідеміями, з котрых в памяти найвеце зостала холера, што значно вылюднила село. Од року 1870 зачав ся одход до США а Канады даколи цїлыма родинами за лїпшым животом и роботов. В року 1949 до села заведена електрика, а од року 1950 зачав ходити автобус до окресного міста Бардеёва, а того ж року взникло ай земледїльске дружство. Од року 1974 до ужитку здана административно-културна будова.^[6]

Днешность

Село мать водовод, ґазову мережу, а теперь ся сельскый уряд ся занимать выставбов канализації, чістярнї одпадовых вод и Дому смутку. Од року 1986 через мале чісло дїтей закрыла ся дїточа школка, а днесь в селї не мають ани зачаточной школы. За роботов значна часть обывательства ходить до Бардеёва и Кошіць.^[6]

В селї фунґують обходы з потравинами, польногосподарьске дружство, добровольный гасічскый збор і містный обход із одежов.^[7] Околічны земли ся выужывають переважно на хов овець. Андріёвскый готарь з розсяглыма лїсами ідеалный про туристику ай полёвачку. При штатной дорозї на Шарішске Чорне ся находить жрідло тзв. „Зимна студня“, де ся навщівници можуть напити чистой смачной воды.^[8]

Обывательство

Динамика (десятьроча)^[9]
Рік	1995	2005	2015	2025
Особ	285	316	361	354
Δ		+10,87 %	+14,24 %	−1,93 %

Динамика (рік)^[9]
Рік	2024	2025
Особ	351	354
Δ		+0,85 %

Зложіня обывательства подля народности (2011 р.):^[10]

Русины – 67 (18,5%)
Словаци – 208 (57,5%)
Ромы – 24 (6,6%)
Українцї – 10 (2,8%)
Мадяре – 1
Поляци – 1
Остатнї – 1
Невыяснены – 50 (13,8%)

Довєдна – 362 (100%)

Русиньскый язык за материньскый означіли 104 жытелїв (28,7%)^[11].

Жрідла

Бланка Ковачовичова-Пушкарёва, Імріх Пушкарь. Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині — 1. — Пряшів: Slovenské pedagogické vydavateľstvo, 1971. — Т. 5. — С. 27. — 528 с. — 2500 екз.
Андрій Ковач. Андрійова–Andrejová //Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина — Пряшів: Союз русинів-українців Словацької Республіки, 1999. — С. 395. — ISBN 80-85137-15-1.
Obec Andrejová

Референції

↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
↑ Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.
↑ História obce (по sk). Obec Andrejová. https://www.andrejova.eu/historia.php. [перевірено 2026-04-28].
↑ Andrejová - História (по sk). E-OBCE.sk. https://www.e-obce.sk/obec/andrejova/2-historia.html. [перевірено 2026-04-28].
↑ Андрій Ковач.
1 2 https://www.andrejova.eu/historia.php Obec Andrejová
↑ s.r.o, Evropská databanka. Vasil Ribár - VM-Profit (по cs). https://www.edb.cz/firma-1346362-vasil-ribar-vm-profit-andrejova. [перевірено 2023-04-29].
↑ https://www.andrejova.eu/sucastnost.php
1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной "Списованя2011" не є доданый жаден текст
↑ Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[1] Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].

[2] Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.

[3] História obce (по sk). Obec Andrejová. https://www.andrejova.eu/historia.php. [перевірено 2026-04-28].

[4] Andrejová - História (по sk). E-OBCE.sk. https://www.e-obce.sk/obec/andrejova/2-historia.html. [перевірено 2026-04-28].

[5] Андрій Ковач.

[Сайт_села-6] 1 2 https://www.andrejova.eu/historia.php Obec Andrejová

[7] s.r.o, Evropská databanka. Vasil Ribár - VM-Profit (по cs). https://www.edb.cz/firma-1346362-vasil-ribar-vm-profit-andrejova. [перевірено 2023-04-29].

[8] ttps://www.andrejova.eu/sucastnost.php

[sk_pop-9] 1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].

[Списованя2011-10] Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной "Списованя2011" не є доданый жаден текст

[11] Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]