Головна сторінка
|
В русиньскій верзії Вікіпедії теперь уж 7236 статей.
Попозерайте собі як ся едітує, або діскутуйте на сторінцї Портал комуніты.
Вікіпедісты • Спроваджаня • Поміч • Звідуєте ся (FAQ) • А–Я • Портал Вікіпедії (швыдка оръєнтація) • Портал комуніты • Контакт
|
|
Александер Павлович — (*19. септембра 1819, Шаріське Чорне (нынї Окрес Бардеёв, Пряшівскый край, Словеньско) — †25. децембра 1900, Свідник) - русиньскый поет, публіціста, фолклоріста, церьковный і културно–освітній дїятель. Народив ся 19.-го септембра 1819 в селї Шаріське Чорне, в родинї вітця Івана, котрый быв священиком і матерї Анна Гладишовска была дївков священика. Александер быв пятым сыном у фамилії. В році 1847 закінчив Трнавську духовну семінарію, і вернув ся на рідну Маковіцю де быв року 1848 высвяченый за священика. Перед револуціёв в 1848 ся зознамив з Духновічом, з котрого взяв приклад патріота і учітеля. В року 1849 ся переселив з Куримы до Пряшова, де 2 рокы працовав як архіварь єпіскопской канцеларії. Ту започав публіковати свої першы стишкы. В році 1851 дістав понуку професора на катедрї російского языка і літературы на кошіцькій ґімназії но він пожадав о місце священика в Біловежі де не было ани школы ани учітеля. Павловіч не чекав і сам зачав учіти дїти азбуку і катехізмы, рахункы і рисованя на своїй фарї. В року 1864 ся переселив до Вышнёго Свідника, де остал аж до смерти - веце як 36 років. Іщі як 81 старець тримав годины катехізму в школї. Аж до смерти носив довге волося. Вмер в септембрї 1900 р. во віку 81 років. ... Павловичу понукли мѣсто професора богословской семинарии в Трнавѣ, але не прияв, бо тужив вернути ся на Подкарпатску Русь?
... Павлович яко сирота в дѣтствѣ жив у свого львовского уйка Андрѣя, де закончив нормалну школу по польскы и нѣмецкы, пак гимназию в Бардѣевѣ, Мишколцу, Ягру по латинскы, богословску семинарию в Трнавѣ и так добрѣ научив ся говорити по польскы, нѣмецкы, мадярскы, словацкы и сотацкы, але не говорив по русскы, ани по украинскы? Поміч О Вікіпедії |
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Вікіпедію дїйствує некомерчный фонд Вікімедія, котрый веде і ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів:
 Анґліцькый (English) ·  Французькый (Français) ·  Нїмецькый (Deutsch) ·  Польскый (Polski) ·  Російскый (Русский) ·  Словеньскый (Slovenčina) ·  Україньскый (Українська) ·  Іспаньскый (Español)
Выбраны далшы языкы (Вікіпедії з веце як 150 000 статями суть означены грубо): Анґліцькый спрощеный (Simple English) · Арабскый (العربيّة Al-'arabiyâ) · Баскіцькый (Euskara) · Білоруськый (Беларуская/Belaruskaja) · Булгарьскый (Български/Bălgarski) · Велскый (Cymraeg) · Вєтнамскый (Tiếng Việt) · Гебрейскый (עברית 'Ivrīt) · Гіндьскый (Hindī) · Голандьскый (Nederlands) · Горнолужіцько серьбскый (Hornjoserbsce) · Ґаліційскый (Galego) · Ґрецькый (Ελληνικά/Ellîniká) · Даньскый (Dansk) · Долнолужіцько серьбскый (Dolnoserbski) · Есперанто · Естоньскый (Eesti) · Ідо (Ido) · Індонезьскый (Bahasa Indonesia) · Інтерлінґва (Interlingua) · Ірьскый (Gaeilge) · Каталаньскый (Català) · Кітайскый (中文 Zhōngwén) · Корейскый (한국어 Hangukeo) · Латиньскый · Літовскый (Lietuvių) · Лотіськый (Latviešu) · Мадярьскый (Magyar) · Малайскый (Bahasa Melayu) · Норьскый (Norsk nynorsk) · Норьскый (Norsk bokmål) · Перьскый (فارسی Pârsi) · Портуґальскый (Português) · Румуньскый (Română) · Слезьскый (Ślůnski) · Словіньскый (Slovenščina) · Серьбскый (српски/srpski) · Таліаньскый (Italiano) · Тгайскый (ไทย phasa thai) · Турецькый (Türkçe) · Україньскый (Українська/Ukrajinska) · Фіньскый (Suomi) · Хорватьскый (Hrvatski) · Шведьскый (Svenska) · Японьскый (日本語 Nihongo)
| |||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=icon}
