Головна сторінка
|
В русиньскій верзії Вікіпедії теперь уж 8068 статей.
Попозерайте собі як ся едітує, або діскутуйте на сторінцї Портал комуніты.
Вікіпедісты • Спроваджаня • Поміч • Звідуєте ся (FAQ) • А–Я • Портал Вікіпедії (швыдка оръєнтація) • Портал комуніты • Контакт
|
Иринея Легезы Ириней Легеза (*1861 – †1929) — русинскый писатель, сполоченскый дѣятель, организатор кооперации, грекокатолицкый священик. Высвяченый на священика в року 1885. Шѣсть рокы служив капланом в парохии Туря Пасѣка. В року 1892 достав парохию Кленовой в Земплинѣ, де служив по рок 1920. Быв перворядным спѣваком, в товаришствѣ быв добрый оповѣдач и анекдотиста, и по характеру быв веселый, што позднѣйше и вызнало ся в его писанях. Кирила Галаса Кирил Галас (*1921 – †1995), поет, педагог, лингвиста, литературознатель. 12 научных публикаций К. Галаса появили ся еще в роках 1942–1944 в Литературной недѣли, котру выдавало Подкарпатске Общество Наук. Закончив филологичну факулту УжДУ (1952), Штудовав там тыж на ашпирантурѣ (1954–1957) и в року 1958 подав дизертачный елаборат «Топонімія Закарпатської області (назви населених пунктів)», в року 1961 зыскав ступень кандидата филологии. В року 1985 пензионовав, але и дале выступовав в периодичной пресѣ з мемуарныма и литературно-историчныма статями. Послѣдна з них, Загадковий доктор Іван Гарайда, появила ся в журналѣ Тиса незадовго до трагичной смерти автора. Йежы Чайковского Йежы Чайковски (*1931), польскый етнограф, експерт в истории културы и умѣлства, музеолог, высокошколскый професор в Жешовѣ и Ярославѣ. По такой двадцятьрочной роботѣ в Етнографичном музею в Краковѣ (1953–1972) од януара 1972 до 1. апрѣля 1999 быв директором Музея людовой архитектуры в Саноку. Проф. Чайковскый тыж редаговав двотомный зборник зглядовань о Лемковинѣ: „Łemkowie w historií i kulturze Karpat“, котрый мѣстить и его властный докладный нарис о найдавнѣйшых заселѣнях сѣверных схылох Карпат. ...подробно… Йежы Чайковски 27 рокы быв директором сканзена в Саноку, де лемковска култура достала окремый сектор?
… филологы Украины одзначили 100-роча Кирила Галаса Всеукраинсков ономастичнов конференциев в Ужгородѣ 8.-9. апрѣля 2021? Поміч О Вікіпедії |
| ||||||||||||||||||||||||||||
Вікіпедію дїйствує некомерчный фонд Вікімедія, котрый веде і ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів:
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]()
Выбраны далшы языкы (Вікіпедії з веце як 150 000 статями суть означены грубо): Анґліцькый спрощеный (Simple English) · Арабскый (العربيّة Al-'arabiyâ) · Баскіцькый (Euskara) · Білоруськый (Беларуская/Belaruskaja) · Булгарьскый (Български/Bălgarski) · Велскый (Cymraeg) · Вєтнамскый (Tiếng Việt) · Гебрейскый (עברית 'Ivrīt) · Гіндьскый (Hindī) · Голандьскый (Nederlands) · Горнолужіцько серьбскый (Hornjoserbsce) · Ґаліційскый (Galego) · Ґрецькый (Ελληνικά/Ellîniká) · Даньскый (Dansk) · Долнолужіцько серьбскый (Dolnoserbski) · Есперанто · Естоньскый (Eesti) · Ідо (Ido) · Індонезьскый (Bahasa Indonesia) · Інтерлінґва (Interlingua) · Ірьскый (Gaeilge) · Каталаньскый (Català) · Кітайскый (中文 Zhōngwén) · Корейскый (한국어 Hangukeo) · Латиньскый · Літовскый (Lietuvių) · Лотіськый (Latviešu) · Мадярьскый (Magyar) · Малайскый (Bahasa Melayu) · Норьскый (Norsk nynorsk) · Норьскый (Norsk bokmål) · Перьскый (فارسی Pârsi) · Портуґальскый (Português) · Румуньскый (Română) · Слезьскый (Ślůnski) · Словіньскый (Slovenščina) · Серьбскый (српски/srpski) · Таліаньскый (Italiano) · Тгайскый (ไทย phasa thai) · Турецькый (Türkçe) · Україньскый (Українська/Ukrajinska) · Фіньскый (Suomi) · Хорватьскый (Hrvatski) · Шведьскый (Svenska) · Японьскый (日本語 Nihongo)
|