Головна сторінка
|
|
В русиньскій верзії Вікіпедії теперь уж 6041 статей.
Попозерайте собі як ся едітує, або діскутуйте на сторінцї Портал комуніты. Вікіпедісты • Спроваджаня • Поміч • Звідуєте ся (FAQ) • А–Я • Портал Вікіпедії (швыдка оръєнтація) • Портал комуніты • Контакт
|
|
Кирил и Мефодий были двоме братове из византийского Солуня, котры в IX. вѣку дѣйствовали яко христианскы миссионеры межи розличныма народами Европы и Близкого Востока, обертаючи их на христианство. Называють их еще Солуньскы братя, а за их найвекшы заслугы перед славянством тыж Славянскы Апостолы або Славянскы Вѣрозвѣстователе. Отець Константина-Кирила (826/7–869) и Михала-Мефодия (815–885) быв высокый военскый достойник в Солуньской жупѣ. Дав сынам доброе образованя и были они приготовлены на высоку карьеру. Умер около року 840, а перед смертьов просив Феоктиста, найвысшого министра при византийском дворѣ, жебы ся постарав о дѣти. Так ся Кирил, барз способный до наук, достав до цѣсарского двора, де достав найлѣпше образованя: его учителями были великый енциклопедиста и будучый патриарх Фотий и математик и филозоф Леон, ректор византийской универзиты. По закончѣню наукы став ся секретарьом тогдышного константинопольского патриарха Игнатия, а по часѣ профессором филозофии на универзитѣ. Мефодий быв натуры практично заложеной, яко найстаршый сын, готовив ся ити слѣдами отцьовыми, на военску и державну службу, и по выуцѣ зостав цѣсарьскым намѣстником Стримонского округу, недалеко од Солуня, населеного славянами. По политичных перемѣнах Мефодий лишать службу и одходить до манастыря на горѣ Олимп. Коли року 856 в переворотѣ быв забитый покровитель Кирила и Мефодия, Феоктист, Кирил тыж одходить до того монастыря, де брат му уже быв натогды игуменом. Поважуе ся, же за тоты рокы, котры въедно прожили в том монастырю, створили глаголицю, перву славянску азбуку. ...подробнѣйше…Велика Моравия за добы Святополка І., наступника Ростислава І., захопльовала вшиткы территории, де днесь бывають Карпатскы Русины? Посмоть мапу
Поміч О Вікіпедії |
 Влодзимеж Пшерва-Тетмаер (1861–1923)
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Вікіпедію дїйствує некомерчный фонд Вікімедія, котрый веде і ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів:
 Анґліцькый (English) ·  Французькый (Français) ·  Нїмецькый (Deutsch) ·  Польскый (Polski) ·  Російскый (Русский) ·  Словеньскый (Slovenčina) ·  Україньскый (Українська) ·  Іспаньскый (Español)Выбраны далшы языкы (Вікіпедії з веце як 150 000 статями суть означены грубо): Анґліцькый спрощеный (Simple English) · Арабскый (العربيّة Al-'arabiyâ) · Баскіцькый (Euskara) · Білоруськый (Беларуская/Belaruskaja) · Булгарьскый (Български/Bălgarski) · Велскый (Cymraeg) · Вєтнамскый (Tiếng Việt) · Гебрейскый (עברית 'Ivrīt) · Гіндьскый (Hindī) · Голандьскый (Nederlands) · Горнолужіцько серьбскый (Hornjoserbsce) · Ґаліційскый (Galego) · Ґрецькый (Ελληνικά/Ellîniká) · Даньскый (Dansk) · Долнолужіцько серьбскый (Dolnoserbski) · Есперанто · Естоньскый (Eesti) · Ідо (Ido) · Індонезьскый (Bahasa Indonesia) · Інтерлінґва (Interlingua) · Ірьскый (Gaeilge) · Каталаньскый (Català) · Кітайскый (中文 Zhōngwén) · Корейскый (한국어 Hangukeo) · Латиньскый · Літовскый (Lietuvių) · Лотіськый (Latviešu) · Мадярьскый (Magyar) · Малайскый (Bahasa Melayu) · Норьскый (Norsk nynorsk) · Норьскый (Norsk bokmål) · Перьскый (فارسی Pârsi) · Портуґальскый (Português) · Румуньскый (Română) · Слезьскый (Ślůnski) · Словіньскый (Slovenščina) · Серьбскый (српски/srpski) · Таліаньскый (Italiano) · Тгайскый (ไทย phasa thai) · Турецькый (Türkçe) · Україньскый (Українська/Ukrajinska) · Фіньскый (Suomi) · Хорватьскый (Hrvatski) · Шведьскый (Svenska) · Японьскый (日本語 Nihongo) |
|||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=icon}
