Єзерско
| село | |
|---|---|
| Єзерско | |
| словен. Jezersko | |
 | |
| Сімболы | |
 Прапор | |
| Основны інформації | |
| Штат |  Словеньско |
| Край | Пряшівскый |
| Окрес | Кежмарок |
| Полога | 49°17′57″N 20°20′07″E / 49.2992°N 20.3353°E |
| Надморьска вышка | 770 м н. м. |
| Розлога | 7,78 км²[1] |
| Жытелїв | 75 (ку 2025) |
| Густота жытельства | 9,63 жытелїв/км² |
| Перша писемна змінка | 1611 |
| Націоналії | |
| ШТЄ (NUTS) | 523569 |
| ЕЧВ (до року 2022) | KK |
| ПСЧ | 059 04 (pošta Spišské Hanušovce) |
| Тел. передвольба | 052 |
| Офіціалны адресы | |
| Вебова сторінка | obec |
| Імейл | obec.jezersko@gmail.sk |
| Телефон | 4685495 |
| Староста | |
| Мілан Кремпаскый[2] (НАПРЯМ – СД) | |
| Жрїдла інформацій | |
| Містьска і сельска штатістіка (SŠÚ) Інформачный портал о селах і містах Словеньска | |
| Мапа | |
 | |
Єзерьско (словен. Jezersko) є село в окресї Кежмарок в Пряшівскім краю на северовыходї Словеньска.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Заложіня і колонізація
[едітовати | едітовати жрідло]Село было заложено в роцї 1611. Ініціатором ёго заложіня быв тогдышнїй землепан реґіону Замаґуря Юрай Горват-Палочай. Поселїня взникло в резултатї тзв. „копаніцькой“ (осадницькой) колонізації: Горват-Палочай дозволив усадити ся в тій горьскій области польскым утеченцём з области Нового Тарґу і Чорштыну. Праве прото мало село од самого початку своєй екзістенції выразный горьскый етнічный характер.[3]
Розвой і заместнаность обывательства
[едітовати | едітовати жрідло]Історічны назвы села ся поступно міняли: в роцї 1611 є записана як Jezersko, в роцї 1773 як Jazerszko а в часї мадярізації мала офіціалну мадярьску назву Jazerszkó, котру пізнїше змінили на Tavas.[4]
Подля списованя обывателїв з року 1787 было в селї 37 домів і 293 обывателїв. До року 1828 ся розросло на 50 домів і 366 обывателїв. По сторочах были головныма дїятельствами містного обывательства горьске польногосподарьство, хов худобы (передовшыткым хов овець) і тяжка праца в лїсах (добываня дерева).[5]
20. стороча
[едітовати | едітовати жрідло]В періодї Першой чехословацькой републікы (по року 1918) ся традічный польногосподарьско-пастырьскый характер села майже не змінив. Часть обывателїв зачала глядати сезонну або тырвалу працю в промыселных подниках в околіць Попраду і во Высокых Татрах, надале лемже обрабляли свої пріватны земли. Пізнїше ся село вдяка своєй полозї і Єзерьскім озеру зачала переменовати на рекреачну область.
Реліґія
[едітовати | едітовати жрідло]
В селї ся находить римокатолицька церьков Божого Сердця Ісусового, котрый быв поставеный в роцї 1895.[6]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]| Рік | 1995 | 2005 | 2015 | 2025 |
|---|---|---|---|---|
| Особ | 103 | 118 | 104 | 75 |
| Δ | +14,56 % | −11,86 % | −27,88 % |
| Рік | 2024 | 2025 |
|---|---|---|
| Особ | 74 | 75 |
| Δ | +1,35 % |
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
- ↑ Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov. Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-10-30. https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA. с. 522.
- ↑ Majtán, Milan (1998) (по sk). Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997). Bratislava: VEDA.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA. с. 522.
- ↑ (по sk) Súpis pamiatok na Slovensku. I (A-J). Bratislava: Obzor. 1967. с. 526.
- 1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
| |||||||||||||||||
