Перейти до вмісту

Українцї

Зо сторінкы Вікіпедія
Українцї
Цілкова популація
44-45 млн. (2001)
Реґіоны із значнов популаціёв
Україна Україна 37 541 693 [1]
Росія Росія 2 942 961 [2]
Канада Канада 1,209,090 [3]
Споєны Штаты Америцькы США 890 000 [4]
Казахстан Казахстан 547 052 [5]
Бразілія Бразілія 400 000 [6]
Молдова Молдова 375 000 [7]
Білорусь Білорусь 248 000 [8]
Нїмецько Нїмецько 128 100 [9]
Языкы
Повязаны етнічны ґрупы
Русины та іншы

Українцї суть выходославяньскый народ, головне і автохтонне обывательство Україны од найстаршых часів,[13] найвекша славяньска етнічна ґрупа на теріторії сучаcной Україны.[14][15] Як етнікум ся сформовали на теріторіях сучаcной Україны і в частях сусїднїх теріторій сучаcной Польщі, Білоруси, Молдовы, Румунії, Словакії, Словінії і Мадярщіны. Українцї бісїдують по україньскы, котрый належить до выходославяньской языковой ґрупы. Подля реліґійной приналежности суть переважно хрістіане. До 20. столїтя хосновали властне означіня Русины і козаци.[16] Українцї были в минулости названы і Рутены, і Черкесы.

Мімо теріторії Україны жыють в Польщі, на Словакії, в Словінії, в Чехах, в Нїмецьку, в Великій Брітанії, в Канадї, в США, в Казахстанї, в Бразілії, у Мадярщінї, в Росії і в многых далшых країнах. Цїлкове число пересягує 46 міліонів особ. З того 37 міліонів жыє в Українї.

  • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

  1. (перепис 2001)
  2. (перепис 2002)
  3. Канада
  4. США
  5. (перепис 1999)
  6. Бразілія
  7. Молдавія
  8. [1]
  9. Нїмецько
  10. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm
  11. http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00082/02700.htm?text=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8B&stpar3=1.1
  12. http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404101422.html
  13. Праісторія і рання історія (200 000 р. до Хр. — IX ст. по Хр.) //
  14. Стрілко А. Українці // Малий словник історії України / Ред. кол.: В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін.; гол. ред. С. Головко; М-во освіти і науки України. — Київ: Либідь, 1997. — С. 417. — 463 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  15. В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко. «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України» Архівовано 8 квітня 2016. // Енциклопедія українознавства. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995. — С. 231. — 398 с.
  16. Галушко К. Ю. Українці Архівовано 21 квітня 2016. // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с.