Свідник

Матеріал з Вікіпедія
мѣстечко,
обец
Свідник
словен. Svidník

Ерб Прапор
Центер містаЦентер міста

Основны інформації
49°18′20″N 21°34′04″E / 49.30556°N 21.56778°E / 49.30556; 21.56778
КраїнаСловеньско
РеґіонШаріш
КрайПряшівскый
ОкресСвідник
Админцентр дляОкрес Свідник
Засноване1355
Перша змінка1330
Жытелїв 11 492 (31. 12. 2012)
Розлога 71,18 км²
Густота населїня[d] 1,302 особ/км²
Поштовы індексы089 01
Телефонный код054
Часова зонаUTC+1, UTC+2
Надморьска вышка 230 метер
Водный обєктОндава
Братьскы містаСтрижів, Крива Паланка, Рахово, Свідник, Хрудім, Ярослав, Саноцькый повіт, Вербас (город)
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.svidnik.sk
Пріматор Ян Голодняк

VIAF:158908404;GND:1051086-2;OSM:2321595;

Свідник (словен. Svidník) є окресне місто на Словеньску в окресї Свідник.

Пологопис[едітовати | едітовати жрідло]

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Окресне місто Свідник лежыть у северній части Низкых Бескид, на нивній терасї при устю рікы Ладомиркы до Ондавы, надморьска вышка в серединї міста є 230 м.н.м. В хотарї є надморьска вышка од 200м аж до 500м. Місто выникло в роцї 1944 споїнём сел Нижнїй Свідник, лежачого на лївім берегу рікы Ладомиркы і Вышнїй Свідник, лежачого на лївім берегу Ондавы.

Поверьх хотаря є мірно покорчена повышенина, лем в западній і выходній части мірно членита. Творять го флішовы верствы (пісковцї, іловцї), четвертогорны наплавенины (шутры, пискы) і схыловы глины. Середня річна теплота є 7 °C, річна сума зражок 700 – 800 мм. Мать нівны оґлеєны і руды лїсны ґрунты. Середня часть хотаря є одлїснена, неперерывный лїс з перевагов бука, грабу і березы є в северній части, на нівах суть лужны лїсы. В Ондаві верь зливаня з Ладомирков жыє выдра річна.

Сімболы міста[едітовати | едітовати жрідло]

Ерб[едітовати | едітовати жрідло]

На червенім підкладї стрїберна сілуета дукляньского памятника.

Історічный сімбол Свідника подля ближе недатованой предлогы творив стром, по бокох котрого стояли двоми конї.

Свідника ся став містом року 1964 а при прилежытости десятого выроча той подїї было схвалене новоутворїня ербу складжене з росчетверчного щіту. В ёго першім і четвертім полї была сілуета дукляньского памятника і два стромы. Друге і третє поле было синє, без фіґуры.

Таке рїшіня ербу не ладило зо звычаями домашнёй містьской гералдічной творбы, зато місто року 1984 приступило ку гералдічній управі. З ербу ся выпустили нефункчны синї поля і мотів стромів а головнов ербовов фіґуров зістав мотів дукляньского памятника, котрый - і кідь не стоїть не теріторії міста - є з ним тїсно звязаный.

Авторами ербу суть Йозеф Лешко і Ладїслав Чісарік.

Місто прияло свій ерб 27. фебруара 1987.

Застава[едітовати | едітовати жрідло]

Застава міста є складжена з двох поздовжных білочервеных і червенобілых смуг. Во верьхнїй смузї коло тычі є білый і в спіднїй смузї червеный квадрат. Застава мать помер сторон 2:3 і на кінцї є два раз застрїжена до третины єй листу.

Сімболы міста суть записаны в гералдічнім реґістрї Словеньской републікы під чіслом S-22/1991.

Екстерны одказы[едітовати | едітовати жрідло]