Буковець (окрес Стропков)

Матеріал з Вікіпедія
Сімбол чеперушкы
Буковець (окрес Стропков)
Погляд на Буковець
Погляд на Буковець
Ерб
Полога
Полога
Основны інформації
КрайПряшівскый
ОкресСтропков
РеґіонЗемплін
Полога49° 15' 18"
21° 42' 41"
Надморьска вышка235 м н. м.
Розлога11,061 км²
Жытелїв549 (ку 31.12.2022)
Перша писемна змінка1379
Націоналії
ШТЄ (NUTS)527181
ЕЧВSP
ПСЧ090 22
Офіціалны адресы
Вебова сторінка[http://[1] [2]]
Імейлobecbukovce@ba.telecom.sk
Телефон+421 54 749 32 20
Факс+421 54 749 32 20
Староста
Ярослав Палічка[1]
(СМЕР)
Жрідла інформацій
MOŠ/MIS
Інформачный портал о містах і селах Словеньска
Мапа
Мапа

Буковець (словен. Bukovce) — є село в окресї Стропков в Пряшівскім краю на северовыходї Словенска. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківце в року 1964.

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

В історічных зазнамах є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року 1379 коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства. В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до США.

В часї першой світовой войны было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В другій світовій войнї было село значно пошкоджене. Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60. Село было електріфіковане в року 1958, в 1964 у Великых і Малых Буківцях одбыло ся злучіня, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація.

Ґеоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Буківцї лежать приближно за девять кілометрів на северовыходї од Стропкова в долины рікы Хотчанка, лївой притокы Ондавы. Теріторія около Буковця приналежна до Ондавской высочіны, котра формує югозападну часть Низкых Бескідів і ся зливати з Лаборьской высочінов на выходї. Мать около 549 жытелїв.

Етніціта[едітовати | едітовати жрідло]

Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать словеньскый материньскый язык і 47.4% русиньскый. Но у селї жыє тыж чіслена циґаньска меншына котра ся пише міджі Словаків.

Реліґія[едітовати | едітовати жрідло]

Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры.

Памяткы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Василіаньскый монастырь Букова Гірка (захована церьков і капліця)
  • Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі.
  • Йозефінка (технічна памятка - дорога котра споёвала Земплін з Польском)
  • Воєньскый цінтерь з першой світовой войны (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків)

Вызначны родаци і жытелї[едітовати | едітовати жрідло]

Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Ярослав Палічка у списку зволеных старостів сел, пріматорів міст і старостів містьскых частей (по словеньскы). Братїслава: Штатістічный уряд Словеньской републікы. 2010-11-28. http://app.statistics.sk/kv2010/sr/tab9.jsp?lang=sk&sr=1.