Буковець (окрес Стропков)
Суть иншы вызнамы → Буковець.
| Буковець (окрес Стропков) | |
|---|---|
 Погляд на Буковець | |
 | |
| Полога | |
 | |
| Основны інформації | |
| Край | Пряшівскый |
| Окрес | Стропков |
| Реґіон | Земплін |
| Полога |
49° 15' 18" 21° 42' 41" |
| Надморьска вышка | 235 м н. м. |
| Розлога | 11,061 км² |
| Жытелїв | 540 (ку 31.12.2021) |
| Перша писемна змінка | 1379 |
| Націоналії | |
| ШТЄ (NUTS) | 527181 |
| ЕЧВ | SP |
| ПСЧ | 090 22 |
| Офіціалны адресы | |
| Вебова сторінка | [http://[1] [2]] |
| Імейл | obecbukovce@ba.telecom.sk |
| Телефон | +421 54 749 32 20 |
| Факс | +421 54 749 32 20 |
| Староста | |
|
Ярослав Палічка[1] (СМЕР) | |
| Жрідла інформацій | |
|
MOŠ/MIS Інформачный портал о містах і селах Словеньска | |
Буковець (по словеньскы Bukovce) є село в окресї Стропков в Пряшовскім краю на северовыходї Словенска. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківце в року 1964.
Історія[едітовати | едітовати жрідло]
В історічных зазнамах є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року1379 коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до США. В часї першой світовой войны было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В другій світовій войнї было село значно пошкоджене.
Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства.
В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії.
Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60.
Село было електріфіковане в року 1958, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація.
Ґеоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]
Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Мать около 560 жытелїв.
Етніціта[едітовати | едітовати жрідло]
Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать словеньскый материньскый язык і 47.4% русиньскый. Но у селї жыє тыж чіслена циґаньска меншына котра ся пише міджі Словаків.
Реліґія[едітовати | едітовати жрідло]
Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры.
Памяткы[едітовати | едітовати жрідло]
- Василіаньскый монастырь Букова Гірка (захована церьков і капліця)
- Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі.
- Йозефінка (технічна памятка - дорога котра споёвала Земплін з Польском)
- Воєньскый цінтерь з першой світовой войны (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків)
Вызначны родаци і жытелї[едітовати | едітовати жрідло]
- Арсеній Коцак
- Андрій Поливка
- Іван Поливка
- Андрій Шлепецькый (церьковный дїятель)
- Іван Шлепецькый
- Андрій Шлепецькый (высокошкольскый педаґоґ і публіціста)
- Павло Маскалик
Медіа (фото, авдіо, документы)[едітовати | едітовати жрідло]
Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]
- Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя (1999), ISBN 80-85137-15-1
- https://web.archive.org/web/20071116010355/http://www.statistics.sk/mosmis/eng/run.html
Референції[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ Ярослав Палічка у списку зволеных старостів сел, пріматорів міст і старостів містьскых частей (по словеньскы). Братїслава: Штатістічный уряд Словеньской републікы. 2010-11-28. http://app.statistics.sk/kv2010/sr/tab9.jsp?lang=sk&sr=1.
| |||||||||||||||||
