Буковець (окрес Стропков)

Буковець (окрес Стропков)
	словен. Bukovce
	Погляд на Буковець
Полога
Основны інформації
Штат	Словеньско
Край	Пряшівскый
Окрес	Стропков
Реґіон	Земплін
Полога	49° 15' 18" ; 21° 42' 41"
Надморьска вышка	235 м н. м.
Розлога	11,061 км²
Жытелїв	549 (ку 31.12.2022)
Перша писемна змінка	1379
Націоналії
ШТЄ (NUTS)	527181
ЕЧВ (до року 2022)	SP
ПСЧ	090 22
Офіціалны адресы
Вебова сторінка	[http://[1] [2]]
Імейл	obecbukovce@ba.telecom.sk
Телефон	+421 54 749 32 20
Факс	+421 54 749 32 20
Староста
	Ярослав Палічка ; (СМЕР)
Жрідла інформацій
	MOŠ/MIS; Інформачный портал о містах і селах Словеньска
Мапа

Суть другы вызнамы, см. Буковець.

Букóвець або Букíвцї^[2] (словен. Bukovce) — є село в окресї Стропков в Пряшівскім краю на северовыходї Словеньска. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківця в року 1964.

Історія

В історічных зазнамах є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року 1379 коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства. В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до США.

В часї першой світовой войны было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В другій світовій войнї было село значно пошкоджене. Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60. Село было електріфіковане в року 1958, в 1964 у Великых і Малых Буківцях одбыло ся злучіня, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація.

Ґеоґрафія

Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Буківцї лежать приближно за девять кілометрів на северовыходї од Стропкова в долины рікы Хотчанка, лївой притокы Ондавы. Теріторія около Буковця приналежна до Ондавской высочіны, котра формує югозападну часть Низкых Бескідів і ся зливати з Лаборьской высочінов на выходї. Мать около 549 жытелїв.

Обывательство

Динамика (десятьроча)^[3]
Рік	1994	2004	2014	2024
Особ	489	562	535	554
Δ		+14,92 %	−4,80 %	+3,55 %

Динамика (рік)^[3]
Рік	2023	2024
Особ	550	554
Δ		+0,72 %

Етніціта

Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать словеньскый материньскый язык і 47.4% русиньскый. Но у селї жыє тыж чіслена циґаньска меншына котра ся пише міджі Словаків.

Реліґія

Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры.

Памяткы

Ґрекокатолицька церьков

Василіаньскый монастырь Букова Гірка (захована церьков і капліця)
Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі.
Йозефінка (технічна памятка - дорога котра споёвала Земплін з Польском)
Воєньскый цінтерь з першой світовой войны (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків)

Вызначны родаци і жытелї

Жрідла

Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя (1999), ISBN 80-85137-15-1
https://web.archive.org/web/20071116010355/http://www.statistics.sk/mosmis/eng/run.html

Референції

↑ Ярослав Палічка у списку зволеных старостів сел, пріматорів міст і старостів містьскых частей (по словеньскы). Братїслава: Штатістічный уряд Словеньской републікы. 2010-11-28. http://app.statistics.sk/kv2010/sr/tab9.jsp?lang=sk&sr=1.
↑ Буківцї (Bukovce) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 522.
↑ ^3,0 ^3,1 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2025-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2025-03-31].

[1] Ярослав Палічка у списку зволеных старостів сел, пріматорів міст і старостів містьскых частей (по словеньскы). Братїслава: Штатістічный уряд Словеньской републікы. 2010-11-28. http://app.statistics.sk/kv2010/sr/tab9.jsp?lang=sk&sr=1.

[2] Буківцї (Bukovce) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 522.

[sk_pop-3] 3,0 ^3,1 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2025-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2025-03-31].

[1]

[2]

[3]