Перейти до вмісту

Абрагамовцї (окрес Кежмарок)

Зо сторінкы Вікіпедія
село
Абрагамовцї
словен. Abrahámovce
Абрагамовцї (окрес Кежмарок)
Сімболы
Прапор
Прапор
Полога
Полога
Основны інформації
Штат Словеньско
КрайПряшівскый
Окрес Кежмарок
Полога49°02′39″N 20°26′20″E / 49.0442°N 20.4389°E / 49.0442; 20.4389
Надморьска вышка739 м н. м.
Розлога6,65 км²[1]
Жытелїв262 (ку 2025)
Густота жытельства39,37 жытелїв/км²
Націоналії
ШТЄ (NUTS)523399
ЕЧВ (до року 2022)KK
ПСЧ059 72 (пошта Врбов)
Тел. передвольба0 52
Офіціалны адресы
Вебова сторінкаwww.abrahamovce.sk
АдресаObec Abrahamovce
č. 56
059 72 p. Vrbov
Імейлabrahamovce@orangemail.sk
Телефон+421 52 459 04 34
Староста
Станіслав Лапко[2]
(незалежный)
Жрїдла інформацій
MOŠ/MIS
Інформачный портал о селах і містах Словеньска
Мапа
Мапа

Абрагамовцї (словен. Abrahámovce) суть село в окресї Кежмарок в Пряшівскім краю на северовыходї Словеньска.

Село лежыть во выходній части Попрадской котлины, в долинї потока Врбов. Рельєф теріторії є переважно копковитый і твореный флішовыма горнинами. Вдяка своєй полозї мало село в минулости приязны условія про польногосподарьство.[3]

Сучасне село Абрагамовцї взникло в роцї 1952 в резултатї адміністратівного злучіня двох стародавнїх історічных поселїнь – і праві Абрагамовцї і сусїднёго села Піковцї.

Перша писомна змінка о селї походить з року 1286 під назвов „Abraham“. Назва походить од мена закладателя або першого властника з містной дрібной шляхты. В роцї 1323 ся стрїчала форма „Abraam“, в роцї 1773 – „Abrahamowcze“, а нїмецьке обывательство го называло „Abrahamsdorf“.

Історічно село належало тзв. „спішскым копійником“ – особливому стану дрібной шляхты на Спіші, котра выконовала воєньску службу. Пізнїше земли перешли до властництва містных землепанів. Головным заместнанём обывателїв было польногосподарьство, як ай повозництво. В роцї 1828 было в Абрагамовцях 33 домів і 244 обывателїв.[4]

Перша писомна змінка о тій части днешнёго села походить з року 1314 під назвов „Pikfalva“. Ай тото было поселїня дрібной шляхты. Назва ся поступно міняла: в роцї 1773 – „Pikowce“, а в роцї 1920 ся утвердила офіціална назва „Pikovce“. Жывот і заместнаня обывательства были узко споєны із сусїдныма Абрагамовцями. В роцї 1828 мали Піковцї 14 домів і 100 обывателїв.[5]

Реліґія і памняткы

[едітовати | едітовати жрідло]

Головнов гордостёв села є римскокатолицька церьков св. Шімона і Юду Тадея (Церьков св. Шімона і Юду). Іде о цїнну сакралну памнятку, поставену в першій половинї 14. стороча в ґотічнім штілї. В 18. сторочу зазнала церьков часточной бароковой перебудовы, заховав сі лемже свій середнёвікый характер

Внутрї церькви ся находить унікатный ґотічный крылатый вівтарь, котрый є важнов частёв културного дїдовизны реґіону Спіш.[6]

Динамика (десятьроча)[7]
Рік1995200520152025
Особ211230262262
Δ +9,00 % +13,91 % +0 %
Динамика (рік)[7]
Рік20242025
Особ263262
Δ−0,38 %
  1. Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31]. 
  2. Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov. Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-10-30. https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html. 
  3. Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA. 
  4. Majtán, Milan (1998) (по sk). Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997). Bratislava: VEDA. 
  5. Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA. 
  6. (по sk) Súpis pamiatok na Slovensku. I (A-J). Bratislava: Obzor. 1967. 
  7. 7,0 7,1 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].