Няґів
Село Словакии
Няґів (Нягов)
словац. Ňagov
|

Ня́ґів (словен. Ňagov) — село на Словеньску в окресї Меджілабірцї. Лежыть в оддалїню 5 км од Меджілаборцёх и мать статус русиньского села.[2]
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село ся находить в Низкых Бескидах в горскім масіві Лабірьска Верьховина, в долинї Няґівского потока в басейнї рїкы Лаборець, прямо за граніцями Охраненой краєвой области Выходны Карпаты, недалеко од штатной граніцї з Польсков. Центер села лежыть в надморскій вышцї 374 м н. м. і од Меджілаборцёх є оддаленый 5 км .
Сусїднї села є Меджілабірцї (окресы Меджілабірці і Выдрань) на северозападї і северї, Полата на северовыходї і выходї, Чабалівцї на юговыходї і Красный Брід на югу, югозападї і западї.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Первый раз спомянуте під роком 1543, в документах родины Друґетох, належало Гуменьскому панству. Іщі в історічных записах село є спомянуто в 1557 року. Селяне ся занимали земледїлством, скотарством, роботами в лїсї, фурманков. В року 1793 высвячена барокова церква. Перед заложіням самостатной Чехословакії в роцї 1918 Няґів быв частёв Земпліньской жупы в рамках Мадярьского кралёвства. В року 1935 была выставлена закладна школа, што фунґовала до року 1992, коли скончила свою функцію через недостаток дїтей. В роках 1939-1944 быв частёв Словацькой републікы. Дня 29. октобра 1944 Червена армада вытїснила Вермахт з Няґіва, і село знову стало частёв Чехословакії. Дале зоставають бібліотека, културный дім, фолклорна ґрупа «Заруба».[1]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)[4]: Цїлкове чісло обывательства: 436
- Русины — 245 (56,2%)
- Словаци — 157 (36,0%)
- Ромы — 9 (2,1%)
- Українцї — 1 (0,2%)
- Остатнї — 1 (0,2%)
- Нестановлены — 23 (5,3%)
Русиньскый язык за материньскый означіли 348 жытелїв (79,8%)[5].
Вызначны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Василь Караман (1903–1961), русиньскый політік русофільской орьєнтації.[1]
- Михайло Кудзей (1923–1973), сполоченьскый дїятель.[1]
Жрїдла
[едітовати | едітовати жрідло]- Іванна Стракошова: Няґів – Ňagov //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 454.
Одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Oficiálna stránka. http://www.nagov.sk. [перевірено 2023-01-31].словац.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Іванна Стракошова.
- ↑ 2,0 2,1 Oficiálna stránka
- ↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-03-31. http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2023-01-31].словац.
- ↑ Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
- ↑ Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
|