Няґів

Няґів (Нягов)
	Застава
Держава	Словакия
Регион	Земплин
Край	Пряшовскый
Окрес	Меджилаборце
Координаты	49°15′13″ с. ш. 21°56′14″ в. д. / 49.253611° с. ш. 21.937222° в. д. (G) (O) (Я)
Староста	Vladimír Roháč
Розлога	9,64 км²
Надморска вышка	355 м
Обывательство	390 особ (2021)
Часова зона	UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код	+421-57
Поштовый индекс	068 01 (pošta Medzilaborce)
ŠÚJ	520519
Официалный сайт	[1] словац.
	Няґів (Нягов)

Діалект: пряшівскый

Ня́ґів (словен. Ňagov) — село на Словеньску в окресї Меджілабірцї. Лежыть в оддалїню 5 км од Меджілаборцёх и мать статус русиньского села.^[2]

Ґеоґрафія

Село ся находить в Низкых Бескидах в горскім масіві Лабірьска Верьховина, в долинї Няґівского потока в басейнї рїкы Лаборець, прямо за граніцями Охраненой краєвой области Выходны Карпаты, недалеко од штатной граніцї з Польсков. Центер села лежыть в надморскій вышцї 374 м н. м. і од Меджілаборцёх є оддаленый 5 км .

Сусїднї села є Меджілабірцї (окресы Меджілабірці і Выдрань) на северозападї і северї, Полата на северовыходї і выходї, Чабалівцї на юговыходї і Красный Брід на югу, югозападї і западї.

Історія

Первый раз спомянуте під роком 1543, в документах родины Друґетох, належало Гуменьскому панству. Іщі в історічных записах село є спомянуто в 1557 року. Селяне ся занимали земледїлством, скотарством, роботами в лїсї, фурманков. В року 1793 высвячена барокова церква. Перед заложіням самостатной Чехословакії в роцї 1918 Няґів быв частёв Земпліньской жупы в рамках Мадярьского кралёвства. В року 1935 была выставлена закладна школа, што фунґовала до року 1992, коли скончила свою функцію через недостаток дїтей. В роках 1939-1944 быв частёв Словацькой републікы. Дня 29. октобра 1944 Червена армада вытїснила Вермахт з Няґіва, і село знову стало частёв Чехословакії. Дале зоставають бібліотека, културный дім, фолклорна ґрупа «Заруба».^[1]

Обывательство

Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)^[4]: Цїлкове чісло обывательства: 436

Русины — 245 (56,2%)
Словаци — 157 (36,0%)
Ромы — 9 (2,1%)
Українцї — 1 (0,2%)
Остатнї — 1 (0,2%)
Нестановлены — 23 (5,3%)

Русиньскый язык за материньскый означіли 348 жытелїв (79,8%)^[5].

Вызначны родаци

Василь Караман (1903–1961), русиньскый політік русофільской орьєнтації.^[1]
Михайло Кудзей (1923–1973), сполоченьскый дїятель.^[1]

Жрїдла

Іванна Стракошова: Няґів – Ňagov //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 454.

Одказы

Oficiálna stránka. http://www.nagov.sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.

Референції

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 Іванна Стракошова.
↑ ^2,0 ^2,1 Oficiálna stránka
↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-03-31. http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.
↑ Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
↑ Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[ІС-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 Іванна Стракошова.

[Oficiál-2] 2,0 ^2,1 Oficiálna stránka

[3] Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-03-31. http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.

[4] Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[5] Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]