Няґів

Няґів (Нягов)
	Застава
Держава	Словакия
Регион	Земплин
Край	Пряшовскый
Окрес	Меджилаборце
Координаты	49°15′13″ с. ш. 21°56′14″ в. д. / 49.253611° с. ш. 21.937222° в. д. (G) (O) (Я)
Староста	Vladimír Roháč
Розлога	9,64 км²
Надморска вышка	355 м
Обывательство	390 особ (2021)
Часова зона	UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код	+421-57
Поштовый индекс	068 01 (pošta Medzilaborce)
ŠÚJ	520519
Официалный сайт	словац.
	Няґів (Нягов)

Не поплетьте з Няґовом у Закарпатьскій области, котре ся теперь кличе Добряньске.

Ня́ґів (словен. Ňagov) — село на Словеньску в окресї Меджілабірцї. Лежыть в оддалїню 5 км од Меджілаборцёх и мать статус русиньского села.^[2]

Ґеоґрафія

Село ся находить в Низкых Бескидах в горскім масіві Лабірьска Верьховина, в долинї Няґівского потока в басейнї рїкы Лаборець, прямо за граніцями Охраненой краєвой области Выходны Карпаты, недалеко од штатной граніцї з Польскомв. Центер села лежыть в надморскій вышцї 374 м н. м. і од Меджілабірцїв є оддаленый на 5 км.

Сусїднї села суть Меджілабірцї (окресы Меджілабірцї і Выдрань) на северозападї і северї, Полата на северовыходї і выходї, Чабалівцї на юговыходї і Красный Брід на югу, югозападї і западї.

Історія

Первый письмовый споминок ся датує роком 1543, в документах родины Друґетів, і втогды належало Гуменьскому панству; іщі є спомянуто в 1557. роцї. Селяне ся занимали земледїлством, скотарством, роботами в лїсї, фурманков. В роцї 1793 высвячена барокова церква.

Перед заложіням самостатной Чехословакії в роцї 1918 Няґів быв частёв Земпліньской жупы в рамках Мадярьского кралёвства. В роцї 1935 была выставлена закладна школа, што фунґовала до року 1992, коли скончила свою функцію через недостаток дїтей. В роках 1939–1944 Няґів быв частёв Словацькой републікы. Дня 29. октобра 1944 Червена армада вытїснила Вермахт з Няґова, і село знову стало частёв Чехословакії.^[1]

Дале зостають в селї бібліотека, културный дім, фолклорна ґрупа „Заруба“.^[1]

Обывательство

Динамика (десятьроча)^[4]
Рік	1995	2005	2015	2025
Особ	472	403	427	353
Δ		−14,61 %	+5,95 %	−17,33 %

Динамика (рік)^[4]
Рік	2024	2025
Особ	365	353
Δ		−3,28 %

Обывательство подля народности (2011):^[5]
Народность	чол.	%
Русины	245	56,2
Словаци	157	36,0
Ромы	9	2,1
Українцї	1	0,2
Остатнї	1	0,2
Нестановлены	23	5,3
Цїлково	436

Русиньскый язык за материньскый означіли 348 жытелїв (79,8%).^[6]

Вызначны родаци

Василь Караман (1903–1961), русиньскый політік русофільской орьєнтації.^[1]
Михайло Кудзей (1923–1973), сполоченьскый дїятель.^[1]

Жрїдла

Іванна Стракошова: Няґів – Ňagov //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 454.

Одказы

Oficiálna stránka. http://www.nagov.sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.

Референції

1 2 3 4 5 Іванна Стракошова.
1 2 Oficiálna stránka
↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-03-31. http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.
1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
↑ Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
↑ Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[ІС-1] 1 2 3 4 5 Іванна Стракошова.

[Oficiál-2] 1 2 Oficiálna stránka

[3] Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-03-31. http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.

[sk_pop-4] 1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].

[5] Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[6] Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]