Перейти до вмісту

Няґів

Матеріал з Вікіпедія
Діалектпряшівскый


Село Словакии
Няґів (Нягов)
словац. Ňagov
Застава
Застава
Держава Словакия
Регион Земплин
Край Пряшовскый
Окрес Меджилаборце
Координаты 49°15′13″ с. ш. 21°56′14″ в. д. / 49.253611° с. ш. 21.937222° в. д. (G) (O) (Я)
Староста Vladimír Roháč
Розлога 9,64[1] км²
Надморска вышка 355[2] м
Обывательство 390[3] особ (2021)
Часова зона UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код +421-57
Поштовый индекс 068 01 (pošta Medzilaborce)
ŠÚJ 520519
Официалный сайт [1] словац.
Няґів (Нягов) (Словакия)
Няґів (Нягов)
Грекокатолицка церква Успіня пресвятой Богородицї

Ня́ґів (словен. Ňagov) — село на Словеньску в окресї Меджілабірцї. Лежыть в оддалїню 5 км од Меджілаборцёх и мать статус русиньского села.[2]

Село ся находить в Низкых Бескидах в горскім масіві Лабірьска Верьховина, в долинї Няґівского потока в басейнї рїкы Лаборець, прямо за граніцями Охраненой краєвой области Выходны Карпаты, недалеко од штатной граніцї з Польсков. Центер села лежыть в надморскій вышцї 374 м н. м. і од Меджілаборцёх є оддаленый 5 км .

Сусїднї села є Меджілабірцї (окресы Меджілабірці і Выдрань) на северозападї і северї, Полата на северовыходї і выходї, Чабалівцї на юговыходї і Красный Брід на югу, югозападї і западї.

Первый раз спомянуте під роком 1543, в документах родины Друґетох, належало Гуменьскому панству. Іщі в історічных записах село є спомянуто в 1557 року. Селяне ся занимали земледїлством, скотарством, роботами в лїсї, фурманков. В року 1793 высвячена барокова церква. Перед заложіням самостатной Чехословакії в роцї 1918 Няґів быв частёв Земпліньской жупы в рамках Мадярьского кралёвства. В року 1935 была выставлена закладна школа, што фунґовала до року 1992, коли скончила свою функцію через недостаток дїтей. В роках 1939-1944 быв частёв Словацькой републікы. Дня 29. октобра 1944 Червена армада вытїснила Вермахт з Няґіва, і село знову стало частёв Чехословакії. Дале зоставають бібліотека, културный дім, фолклорна ґрупа «Заруба».[1]

Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)[4]: Цїлкове чісло обывательства: 436

Русиньскый язык за материньскый означіли 348 жытелїв (79,8%)[5].

Вызначны родаци

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Іванна Стракошова: Няґів – Ňagov //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 454.
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Іванна Стракошова.
  2. 2,0 2,1 Oficiálna stránka
  3. Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-03-31. http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2023-01-31]. словац.
  4. Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.
  5. Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.