Острожніця

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заникле село в Словакии
Остружниця
Причина занику Ставба водного дѣла
Край Пряшовскый
Окрес Снина
Справа територии Снина
Координаты 49°05′44″ с. ш. 22°13′54″ в. д. / 49.095556° с. ш. 22.231667° в. д. (G) (O) (Я)

Острожніця (по словеньскы Ostrožnica, мад. Szedreske, рус. нар. Остружниця, Стружниця) –— заникле русиньске село на Словеньску в окресї Снина. В роцї 1980 было выстяговане про выставбу водного дїла Старина.

З истории[едітовати | едітовати жрідло]

Перва упоминка о селї походить з року 1585. Жителї села говорили тзв. "пуйдяцькым" діалектом, што мож видїти и з народных назв села. Село давнїйше належало до панства Гуменне, а пак до окресу Гуменне. Остружниця цїлково заникла року 1986.[1]

Днешный стан[едітовати | едітовати жрідло]

Про вступ до заниклого села, котре находить ся теперь в храненой зонї водозбору, е потребне шпеціалне поволїня од окресного уряду в Снинї.

По бывшом селї заховали ся такы памяткы:

  • сельскый цынтарь;
  • военьскый цынтарь з Первой світовой войны, де похованы 82 воякы;
  • розвалины церкви з року 1806, з котрого походить рідкостный литературный памятник —— рукописна тзв. Остружницка евангелія з року 1492.[2]

Вызначны люде села[едітовати | едітовати жрідло]

  • Анна Галґашова (*1923–†1996), народна писателька, зберателька фолклору.
  • Юрко Харитун (*1948), поет, лавреат премії Александра Духновича (2012), удїляной Карпаторуськым выскумным центром ( Тhe Carpatho-Rusyn Research Center).

Жрідла, одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín
  2. Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina