Острожніця
Вызир
Заникле село в Словакии
Остружниця
|
Стружниця
Острожніця (по словен. Ostrožnica, мад. Szedreske, рус. нар. Остружниця, Стружниця) — заникле русиньске село на Словеньску в окресї Снина. В роцї 1980 было выстяговане про выставбу водного дїла Старина.
З истории
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка о селї походить з року 1585. Жителї села говорили тзв. "пуйдяцькым" діалектом, што мож видїти и з народных назв села. Село давнїйше належало до панства Гуменне, а пак до окресу Гуменне. Остружниця цїлково заникла року 1986.[1]
Днешный стан
[едітовати | едітовати жрідло]Про вступ до заниклого села, котре находить ся теперь в храненой зонї водозбору, е потребне шпеціалне поволїня од окресного уряду в Снинї.
По бывшом селї заховали ся такы памяткы:
- сельскый цынтарь;
- военьскый цынтарь з Первой світовой войны, де похованы 82 воякы;
- розвалины церкви з року 1806, з котрого походить рідкостный литературный памятник —— рукописна тзв. Остружницка евангелія з року 1492.[2]
Вызначны люде села
[едітовати | едітовати жрідло]- Анна Галґашова (*1923–†1996), народна писателька, зберателька фолклору.
- Юрко Харитун (*1948), поет, лавреат премії Александра Духновича (2012), удїляной Карпаторуськым выскумным центром ( Тhe Carpatho-Rusyn Research Center).
Жрідла, одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín (слов.)
- Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina (слов.)
- Кузмякова А. 35-ый рік од выселїня жытелїв семох сел Стариньской долины
- Дудаш Н. (зряд.). Русински / руски писнї. Нови сад. 1997.