Берегово
Варош Украины
|
Бере́гово, укр. Бе́регове, мад. Beregszász (Бе́регсас) — варош в Закарпатской области Украины, административный центер Береговского района (в район не входить), найвекшый центер мадярской културы в державѣ.
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Варош зоз сѣвера и сѣверовостока прикрытый грунами вулканичной природы, засадженыма винницями. Тоты груны суть выбѣжками Вигорлат-Гутинского пасма.[2] Канал Верке, перетинаючый варош доставать воду з рѣкы Боржава коло ровноменного села. Берегово лежить на желѣзничной линии Чоп-Солотвино, и на асфалтцѣ Ужгород-Рахово. Од областного центра Ужгород оддаленый о 70 км.,[3] од пограничного перехода до Мадярщины о 6 км.
История
[едітовати | едітовати жрідло]В року 1063 умер краль Бейла І. и лишив Бережску околицю свому найменшому сынови, Ламперту, котрый, подля легенды, заложив ту осаду Лампертгаза. Понеже Ламперт умер в року 1095, варощане поважують тот датум за рок основаня Берегова. На стѣнѣ римокатолицкого храма умѣщена памятна табла, зображуюча кральовича Ламперта, з надписом:
иншталовала Береговска римокатолицка громада и Сполок мадярской културы Береговского округа в року 1995
В року 1241 татаро-монголска орда знищила цѣлу околицю, и краль Бейла ІV. в року 1247 заселив Бережску околицю Сасами, нѣмецкыма колонистами, котры на мѣстѣ старой осады заложили колонию Берегсас. Краль основав жупу Берег з центром в Мункачу. Назва Берег походить од лѣсного масива Silvia Beregu, споминаного в Великоварадинском регеструмѣ. Од року 1247 захранила ся грамота, котров краль Бейла IV. даровав привилегии Берегсасу, а од року 1271 уже суть познаты имена жупанох.[4] Зоз часом ся Сасы цѣлком помадярили.
Берегово много раз мѣняло свого властителя. Краль Лайош І. Великый в року 1359 даровав Берегово князю Федору Кориатовичу, котрый став ся и жупаном, Берегово пак было во властництвѣ его фамилии до року 1484.
Од року 1635 властником Берегова быв Юрий І. Ракоци, а од року 1726 гроф Лотар Франц Шенборн. Понеже в януарѣ року 1657 Юрий ІІ. Ракоци пустив ся зоз шведскым кральом громити Польщу, в юну тогож року польске войско заяло и спалило Берегово, обывательох, укрывшых ся до церкви вынищило.[5]
По Трианонѣ Берегово стало ся частьов Чехословакии. В Береговѣ была реална русинска гимназия з мадярскым оддѣлѣньом, горожанска школа русинска з 9 класами мадярскыма и 4 чешскыма, чешска народна школа (5 клас), мадярска хлопчача (7 клас) и дѣвоча (6 клас) з русинскым оддѣлѣньом, мадярска римокатолицка школа дѣвоча (3 класы) и хлопчача 2 класы) и грекокатолицка (1 клас).[6]
26. октобра 1944 з приходом Червеной армады зачав ся украинскый совѣтскый период истории вароша. Было фундаментално змѣнене школство. Намѣсто горожанкы, народных школ и гимназии од септембра 1945 фунгуе середня и 7-рочна школа з украинскым выуковым языком, и двѣ зачаточны школы, една з них - з мадярскым языком выукы.[7]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]В року 1910 з цѣлого числа 12933 обывательох были Мадяре — 12432, Русины – 221, Нѣмцѣ – 140.[8]
В року 1930 в Береговѣ были 19007 обывателе, з того Мадяре – 9190, Евреи – 3759, Чехы и Словаци – 2034, Русины – 1954, Нѣмцѣ – 405, иншы –261, чужоземцѣ – 1404. Подля вѣры: юдеи – 5680, евангелисты – 4992, римокатоликы – 4475, грекокатоликы – 3202.[6]
В року 2001 зоз 26,6 тыс. обывательох вароша были Мадяре – 12,8 тыс., Украинцѣ – 10,3 тыс., Ромы – 1,7 тыс., Русы – 1,5 тыс.[9]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Beregszászi hegység. //Pallas nagy lexikona. мад.
- Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969.
- Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
- A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. ISBN 963 85683 3 X.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Київ, 2016. стор.34
- ↑ Beregszászi hegység.
- ↑ Тронько П., с. 111.
- ↑ Révai nagy lexikona, том 3, с. 139.
- ↑ Révai nagy lexikona, том 3, с. 141.
- ↑ 6,0 6,1 Достал Я., сс. 25-27.
- ↑ Тронько П., сс. 123-124.
- ↑ A történelmi Magyarország...
- ↑ Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
Галерия
[едітовати | едітовати жрідло]-
Корзо
-
Бывше казино
-
Термалне купелиско
-
Сейкельскый надпис
-
Помник Ш. Петефи
Населены пункты Береговского района (до р. 2020) |
||
---|---|---|
Міста: | районный центер Берегово (в район не входить) | |
Смт: | Батёво | |
Села: | Астей • Бадалово • Бадов • Бакош • Балажер • Бовтрадь • Бене • Берегуйфалу • Боржава • Вары • Велика Бакта • Велика Бийгань • Великы Берегы • Вирьхні Реметы • Галабор • Гать • Ґетен • Ґеча • Горонґлаб • Гуняді • Гут • Даниловка • Дийда • Запсонь • Каштаново • Квасово • Кідёш • Косонь • Мала Бийгань • Малоє Попово • Мочола • Мужіёво • Нижны Реметы • Оросийово • Попово • Рафайново • Свобода • Четово • Чікош Ґоронда • Чома • Шом • Яноши |
|