Перейти до вмісту

Четово

Зо сторінкы Вікіпедія
Село Украины
Четово
Csetfalva
Герб
Герб
Держава Украина
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Громада Береговска
Координаты 48°07′34″ с. ш. 22°47′39″ в. д. / 48.126111° с. ш. 22.794167° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога 1,26 км²
Надморска вышка 116 м
Обывательство 760[1] особ (2025)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 03141
Поштовый индекс 90262
Четово (Украина)
Четово
Реформатскый храм
Католицкый храм

Четово, або Четфолва[2] (укр. Четфалва, мад. Csetfalva) — село в Береговском районѣ Закарпатской области Украины.

Лежить на правом березѣ Тисы. Од Берегова оддалене о 15 км на восток, од Виноградова о 17 км на запад-югозапад.[1]

В року 2001 подля списованя в селѣ жило 755 особ, котрых материнскый язык быв:[3]

Язык Особ %%
мадярскый 735 97.3%
украинскый 18 2.4%
русскый 2 0.3%
Укупно 755 100%

Обывателѣ села, в основному, заняты земледѣлством: вырощують розсаду, грядковы културы и садовину; держать маргу, свинѣ, домашну птицю. В селѣ розвивають мѣстный туризм. На днесь 15 сельскых порт принимають туристы, якы ту стрѣчають привѣтну гостювливость и знакомляться з мѣстныма традициями.[1]

Село найскорше упоминать ся в документѣ року 1341 як villa Chet.[4][5] Тота назва, найправдоподобнѣйше звязана з именом первого газды — Чет. Його особа непозната, але подля тутешньой легенды тото быв хромый слуга едного з послѣдных пановникох династии Арпадовцьох (889–1301), котрый достав тот дар за вѣрну службу.[5]

Зато же село лежить на самой граници историчной жупы Берег, оно од 15. стороча (1455, 1475) доставать до назвы придаток -falva, характерный про сосѣдну историчну жупу Угоча — Четово село.[6]

В чехословацкой добѣ (1919–1938) мало назву чеш. Četovo, мад. Csetfalva. Подля списованя з року 1930 зоз 554 обывательох были 458 Мадяре, 15 Русины, 13 Чехы и Словакы, 12 Евреи, 56 чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства). Религийна громада евангелистох числила 359 вѣрникох а мала муровану церьков од року 1753. В селѣ была мадярска школа (2 класы).[7]

В року 1946 село достало официалну украинизовану назву Четове, а в року 1995 вернули му историчну мадярску назву.[5][8]

В року 2001 закончена выставба католицкого храма в центрѣ села, котрый служить римо- и грекокатоликам. Село мать: фелчарско-акушерскый пункт; пошту, мадярску школу І-ІІ ст. (1–9. класы); мадярскоязычну дитячу захоронку; селску библиотеку, селскый клуб; пять АВС-бовты, двѣ каварнѣ-бары. Число обывательох чинить 760 особ, 99% Мадяре 1% иншы.[1]

  • Sebestyén Zsolt. Kárpátalja helységnevei. Nyíregyháza: Sebestyén Zsolt, 2020. С. 86. ISBN 978-973-0-31294-2.  мад.
  • Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької Республіки: 1919 - 1938 pp.) Путівник-довідник. Ужгород: Карпати, 2014. - 312 ст. ISBN 978-966-671-374-5
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 А Beregvidék honlapja. https://beregvidek.gov.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=185&Itemid=1271&lang=uk. [перевірено 2025-08-08]. 
  2. Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021
  3. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України
  4. По латинскы: Четово сельске газдовство.
  5. 5,0 5,1 5,2 Sebestyén Zsolt 2020
  6. Sebestyén Zsolt: A történelmi Bereg megye -falva utótagú helységneveiről (PDF). мад.
  7. Достал, с. 30.
  8. Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2. [перевірено 2020-03-26].