Вигорлат-Гутин

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вигорлат-Гутин
SK2.50.Michalovce-Stausee.JPG
Выгляд на Вигорлат од Михаловець

Найвысша точка Бран, Румыния (1840 м н. м.)
Довжка 220 км
Ширина 20 км

Горство Внуторны восточны Карпаты

Держава Словакия, Румыния, Украина
Горнины андезит, базалт, дацит, трахит, туф[1]

Вигорлат-Гутин на Викискладѣ


Вигорлат-Гутин, (мад.) Vihorlát–Gutin-hegyvidék, (слов.) Vihorlatsko-gutinska oblast, (рум.) Munţii vulcanici, Vihorlat-Gutâi, (укр.) Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет — пасмо выгаслых вулканох в области Внуторных восточных Карпат, што тягне ся в довжцѣ 220 км[2] через територии Словакии, Украины и Румынии.

Словацка часть[едітовати | едітовати жрідло]

Найзападнѣйшыма точками суть берегы Кривоштянка и Сокол на восток од Вранова над Топльов. Довжка словацкой части пасма около 50 км.[3] Найвысша точка: Вигорлат 1076 м.н.м.

Украинска часть[едітовати | едітовати жрідло]

Довжка украинской части 120 км, высоты 350-500 м.[1] Высшы верхы досягають под 1000 м.н.м.: Анталовска Поляна, Маковиця, найвысшый — Бужора 1081 м.н.м. Грункы в околици Берегова, Виноградова и Хуста суть частьов того пасма. Земля на тых грунках барз придатна на винарство и хоснована в тых цѣлях (подля легенд) уж од краля Матяша.

Румынска часть[едітовати | едітовати жрідло]

Довжка румынской части — позосталы 50 км. Найвысша точка — верх Бран 1840 м.н.м. в горском масивѣ Циблеш, (рум.) Munții Țibleș.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Мала гірнича енциклопедія, том 1, с. 140.
  2. Vihorlát–Gutin.
  3. Геоморфологичне членѣня Словакии.