Воловецкый район

Закарпатска область, Украина
Воловецкый район
	Воловецький район укр.
	; Герб района
Держава	Україна
Подрядность	Закарпатьска область
Заложѣня	1946
Розлога	544 км2
Обывательство	24 268
Центер	Воловець; 48°43′27″N 23°12′00″E / 48.72417°N 23.20000°E
Зложѣня	2 мѣстечка,; 24 села
Язык	украинскый
Голова район. администрации	Попелич Михайло Андрійович
Интернет-сайт	РДА укр.
	Воловецкый район на Викискладѣ; GeoNames:689104; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Воловецкый район, укр. Воловецький район — административный район в сѣверной части Закарпатской области, створеный в року 1946.^[2] В року 2020 ликвидованый и прилученый ку Мукачовскому.

Землеписна полога и характеристика района

Воловецкый район ограниченый на сѣверѣ Вододѣлным хребтом и на югу Полонинскым хребтом. В районѣ мають выток рѣкы базена Дуная: Латориця з притоками Вича и Жденьовка. Лѣсы занимають 273 км², переважны файты суть бук (70%) и смерека (24%); меджи храненыма териториями найвызнамнѣйшым е лѣсовый резерват Россошный.^[2]

Вшиткы населены локалиты района мають официалный статус «горскый населеный пункт» (2013).^[3]

История района

До року 1904 належав ку жупѣ Берег в Свалявском округу (Szolyvai járás), од року 1904 — як окремый Нижньоверецкый округ (Alsóvereckei járás). В року 1914 ту были тяжкы бои з российскым войском.^[4]

В року 1928 чехословацка администрация ликвидовала окремый Нижньоверецкый округ и в штатистицѣ року 1930 фигуруе в Свалявском округу.^[5] Окремый Нижньоверецкый округ (Alsóvereckei járás) быв обновленый мадярсков администрациев в року 1941.

В роках 1939–1940, коли Червена армада пришла ку границям Подкарпатской Руси, з Воловецкого района 270 особ нелегално утѣкли до СССР и трафили до ГУЛагу, 190 з них пережили и вернули ся в Чехословацком армадном корпусѣ ген. Свободы. В року 1946 Нижньоверецкый округ перетвореный на Воловецкый округ, а в року 1953 достав назву Воловецкый район.^[6]

Жерела и одказы

Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5
Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. ISBN 5-88500—015—8 Т. 1: А—Ж.— 416 с: ISBN 5-88500—005—0 С. 217.
Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.

Референции

↑ Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Закарпатській області
↑ ^2,0 ^2,1 Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район.
↑ Постанова Кабмину України №647 11.08.1995 Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських
↑ Révai nagy lexikona, том 19, с. 443.
↑ Достал Я.
↑ Тронько П. и др. (ред.), сс. 260–262.

Навигация по Воловецкому району

Районный центер: Воловець
Мѣстечка: Жденёво

Села: Абранка • Біласовиця • Буковець • Вербяж • Верхнѣ Ворота • Верхня Грабовниця • Гукливый • Завадка • Задѣлскый • Збины • Канора • Кычерный • Котелниця • Лазы • Латорка • Нижні Ворота • Пашковцѣ • Перекрестный • Пудполозя • Ростока • Скотарьскоє • Тишов • Щербовець • Яловоє

[1] Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Закарпатській області

[КовРов-2] 2,0 ^2,1 Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район.

[3] Постанова Кабмину України №647 11.08.1995 Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських

[4] Révai nagy lexikona, том 19, с. 443.

[5] Достал Я.

[Тронько-6] Тронько П. и др. (ред.), сс. 260–262.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]