Берегівскый район

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Район Закарпатской области Украины
Береговскый район
Берегівський район укр.
Gerb Beregivskyy r-n-130x160.gif
Герб района
Розлога 635 км2
Обывательство 50 985 особ (2017)[1]
Центер Берегово
48°12′09″N 22°38′15″E / 48.20250°N 22.63750°E / 48.20250; 22.63750
Зложѣня 1 мѣстечко, 42 села
Язык мадярскый, украинскый
Голова РДА Петрушка Иштван
Интернет-сайт Берегівська районна державна адміністрація
Береговскый район на Викискладѣ
Локачна мапа Береговского района

Береговскый район, (укр.) Берегівський район — район в Закарпатской области Украины. Мать розлогу 635 км² і 60 985 обывательох.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Береговскый район (до року 1953 - Береговський округ), лежить в югозападной части Закарпатской области. На сѣверѣ межуе з Мукачовскым районом, на востоку – з Иршавскым и Виноградовскым, на западѣ - з Ужгород­скым районом, на югу з Мадярщинов. Район мать переважно ровнинный рельеф, выгодный про высокорозвите земледѣлство. По територии района бѣгнуть рѣкы Боржава, Тиса, каналы Верке и Чорна Мочарь. Зоз хосенных копалин ту суть полиметалы, бариты, алуниты, угля, будовны материали, зокрема перлиты.[2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Територия района належить до найдавнѣйше заселеных: найдены в роскопах артефакты односять ся ку добѣ поздного палеолита (10-12 тысяч рокы од нашой добы).

Мадярскы племена «здобывачи отчизны» зачали появляти ся ту в року 894. Первым укрѣпленым мѣстом быв замок Боржава, котрый до 13. ст. быв центром жупы Боржава. Замок и цѣла жупа были знищены впадом монголо-татарской орды в року 1241. Район быв заселеный Сасами, колонистами знад Рина. Од року 1271 сформовала ся жупа Берег з центром в кральовском вольном вароши Береговѣ.[3]

В часѣ Ракоциевой войны за независимость район быв едным з главных боиск. По Первой свѣтовой войнѣ достав ся Чехословакии, а по ДругойСССР.

Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]

На 1 марца 2017 район мав 50 985 обывательох.[1] В районѣ векшину обывательох чинять Мадяре, року 2003 их было 76% од вшиткого обывательства.[4]

Економика[едітовати | едітовати жрідло]

Район е меджи найвеце розвитыма в области. Традичны конарѣ економикы суть: земледѣлство, скотарство, выроба бутору, агропромыслова выроба, винарство.[5]

В рокы по розпадѣ СССР промысел и польногосподарство дознали упадок и мусѣли гледати новы торгы и змѣнити профил. Успѣшно розвиваться напротив тому туристика, агротуристика и звязаны з тым службы, выуживаючи природны факторы, напримѣр термалны воды, розвите виноробство и сосѣдство з Мадярщинов.

Памятникы[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Закарпатській області
  2. Тронько П., с. 128.
  3. Тронько П., сс. 111-112.
  4. Molnár József, Molnár D. István, с. 26.
  5. Тронько П., с. 129.
  6. 6,0 6,1 Советское Закарпатье.