Берегівскый район

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Район Закарпатской области Украины
Береговскый район
Берегівський район укр.
Coat of Arms of Berehove Raion.svg
Герб района
Розлога 635 км2
Обывательство 50 985 особ (2017)[1]
Центер Берегово
48°12′09″N 22°38′15″E / 48.20250°N 22.63750°E / 48.20250; 22.63750
Зложѣня 1 мѣстечко, 42 села
Язык мадярскый, украинскый
Голова РДА Петрушка Иштван
Интернет-сайт Берегівська районна державна адміністрація
Береговскый район на Викискладѣ
Локачна мапа Береговского района

Береговскый район, (укр.) Берегівський район — район в Закарпатской области Украины. Мать розлогу 635 км² і 60 985 обывательох.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Береговскый район (до року 1953 - Береговський округ), лежить в югозападной части Закарпатской области. На сѣверѣ межуе з Мукачовскым районом, на востоку – з Иршавскым и Виноградовскым, на западѣ - з Ужгород­скым районом, на югу з Мадярщинов. Район мать переважно ровнинный рельеф, выгодный про высокорозвите земледѣлство. По територии района бѣгнуть рѣкы Боржава, Тиса, каналы Верке и Чорна Мочарь. Зоз хосенных копалин ту суть полиметалы, бариты, алуниты, угля, будовны материали, зокрема перлиты.[2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Територия района належить до найдавнѣйше заселеных: найдены в роскопах артефакты односять ся ку добѣ поздного палеолита (10-12 тысяч рокы од нашой добы).

Мадярскы племена «здобывачи отчизны» зачали появляти ся ту в року 894. Первым укрѣпленым мѣстом быв замок Боржава, котрый до 13. ст. быв центром жупы Боржава. Замок и цѣла жупа были знищены впадом монголо-татарской орды в року 1241. Район быв заселеный Сасами, колонистами знад Рина. Од року 1271 сформовала ся жупа Берег з центром в кральовском вольном вароши Береговѣ.[3]

В часѣ Ракоциевой войны за независимость район быв едным з главных боиск. По Первой свѣтовой войнѣ достав ся Чехословакии, а по ДругойСССР.

Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]

На 1 марца 2017 район мав 50 985 обывательох.[1] В районѣ векшину обывательох чинять Мадяре, року 2003 их было 76% од вшиткого обывательства.[4]

Економика[едітовати | едітовати жрідло]

Район е меджи найвеце розвитыма в области. Традичны конарѣ економикы суть: земледѣлство, скотарство, выроба бутору, агропромыслова выроба, винарство.[5]

В рокы по розпадѣ СССР промысел и польногосподарство дознали упадок и мусѣли гледати новы торгы и змѣнити профил. Успѣшно розвиваться напротив тому туристика, агротуристика и звязаны з тым службы, выуживаючи природны факторы, напримѣр термалны воды, розвите виноробство и сосѣдство з Мадярщинов.

Памятникы[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Закарпатській області
  2. Тронько П., с. 128.
  3. Тронько П., сс. 111-112.
  4. Molnár József, Molnár D. István, с. 26.
  5. Тронько П., с. 129.
  6. 6,0 6,1 Советское Закарпатье.