Мукачово
| місто обласного значення України, населеный пункт
Мукачово
Мукачево | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Мука́чово ци Му́нкач (оф. укр. Мукачево, рос. Мукачево, мад. Munkács) є варош у Закарпатьскуй области Украйины, адміністративный центер Мукачовського района, котрый ся розміщує у долині рікы Латориця. Має 85,569 бывателюв (оцінка на 2022).[2]
Назывка
[едітовати | едітовати жрідло]Домінантнов верзійов етимолоґії назывкы вароша є походжіня уд мад. munkás „робутник“.[3] Иншака верзія капчат назву вароша на словянськоє слово мука.[3]
Уд 23. мая 2017. року — кой го перейменовали рішеньом Верьховної рады з ініціативы місных бывателюв — варош ся офіційно кличе по украйинськы Мукачево (перед тым уд 1947 ся кликав Мукачеве).[4]
Назывкы вароша другыми бесідами сут:
- укр. Мукачево (днешня офіційна назывка), Мукачеве (неактуална офіційна назывка), Мукачів,
- мад. Munkács,
- рум. Muncaci, Munceag,
- рос. Мукачево,
- пол. Mukaczewo,
- слц. и чеськ. Mukačevo,
- нім. Munkatsch,
- їдіш. מונקאַטש (Munkatsh', місный уговор Münkatsh'),
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Засноване в другій половинї VIII. стороча. У 1396 Угорьскый король Сіґізмунд подаровав Мукачово і закріплені за ним володіння князові Федорові Коріатовичові. В 1445. роцї реґент країны Янош Гуняді дав Мукачеву привілеґій — право на самоуправлїня, то значіть місто достало Маґдебургське право. У XVII сторочу під владов Трансільванії. У XVIII. сторочу — часть Австро-Угорьска. В 1919. роцї Мукачово было частёв Підкарпатьской Русї і припоєне до Чеськословеньской републікы. По Другій світовій войнї Підкарпатьска Русь (в тім чіслі і Мукачово) припоєне до Україньской ССР. З 1991. року часть незалежной Україны.[жрідло?]
Бігом Студеної войны, у Мукачові розміщовали ся воєнна авіабаза тай радарна штація.
Мукачувська грекокатолицька єпархія
[едітовати | едітовати жрідло]- Головна статя: Мукачувська грекокатолицька єпархія
Мукачово — центер Мукачувської грекокатолицької єпархії (МГКЄ), адміністративної єдиниці католицької церькви, котра ся пудпорядковує напряму Сятому престолови и так є церьквов лат. sui juris („свого права“). МГКЄ екзістує окремо уд Украйинської грекокатолицької церькви (УГКЦ).
Демоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Жыдувська община
[едітовати | едітовати жрідло]- Головна статя: Мункач (хасідська дінастія)
У Береґсаському державному архіхови сут документы, котрі указувут, ож ашкеназькі жыдове бывали у Мункачови тай селах кругом нього уже у другуй половині 17. стороча. У 1851. рокови у Мукачові фунґовала велика єшіва (ошкола про штудованя торы).[жрідло?]
Мункачські жыды у меживойновый період чинили почти половину населеня вароша, были матеріално бідні, айбо богаті ідеолоґічно. Мукачовські жыдове ся знали за хасідську активность тай іновації у сіонізмі и сучаснум жыдувськум ошколованьови.[5]
Жыдувськоє населеня Мукачова уросло из 2,131 чоловік у 1825 до 5,049 чоловік у 1891 (почти 50% ушыткого населеня), пак до 7,675 чоловік у 1910 (дас 44%). До року 1921, 10,000 жыдув усе щи чинили практично половину бывателюв вароша, айбо до 1930. року тота пропорція упала до 43% из мало булш ги 11,000 людьми. Мункачовоє жыдувськоє населеня чинило 11% жыдув Пудкарпатської Руси.[5]
Меживойновоє Мукачово тоже мало читавоє жыдувськоє обывательство, тото было майфайно видко у шабат, кой булшина бовтув ся закрывали тай по службі улиці ся наповньовали хасідськыма жыдами у їхньому традичному цурьови. Первый кінозал у вароши тоже быв закладеный хасідськым жыдом и тоже ся закрывав на шабат и жыдувські празникы.[5]
Головный ребе Мункача, Хаім Елазар Спіра (котрый керовав общинов уд 1913. року онь до свойої смерти у 1937.) быв ай головным голосом реліґійного антісіонізма. Ун унаслідовав статус уд свого отця, ребе Зві Гірш Спіры, котрый сам дустав тото уд свого отця, ребе Шломо Спіры. Хаім Елазар Спіра быв хасідськым ребе из читавым числом послідовникув. По ньому общину вюг його зять, ребе Барух Єгошуа Єрахміел Рабіновіч.
Кроме домінантної комуніты мункацькых хасідув там бывали ай май малі хасідські ґрупы, послідовникы ребе из династій Белз, Спінка, Зідіхов и Вішніц. Перед Голокостом варош мав дас 30 сінаґоґ, многі з котрых были штібелех, т. є. малыми сінаґоґами, котрі пораз были розміром ги комната.
Перва івритоязычна зачаткова ошкола у Чехословакії была покладена у Мукачові у 1920. році, а пак по пяти роках ся заклала и жыдувська ґімназія, котра скоро стала майпрестижнов жыдувськов ошколов на восток уд Варшавы.
У 1935. році Хаім Куґел, бывшый діректор мукачувської жыдувської ґімназії, а пак делеґат у чехословацькому парламенті уд Жыдувської партії, дав бесіду бігом парламентського спора: „…Є цілком невозможно адекватно описати худобу в реґіонови. Жыдове… уд того страдавут рувно так ги другі… Дуже силно хочу протестовати против хотьякої провбы обвинити у бідности пудкарпаторусинського селянства жыдув.“[5][6] Куґел пак пушов до Мандатної Палестины тай из часом став мером ізраїльського вароша Голон.
Власті накладовали на жыдувськоє населеня высокі налогы тай усложняли про них дустатя высокых посад.[5]
У 1939. році Мадярщина анексовала Пудкарпатську Русь — у тум чилі и Мункач. Хоть мадярські власті справили антисемітські законы, Пудкарпатська Русь, як и остална товдышня Мадярщина, лишала ся удносно безпечнов про жыдув до окупації Мадярщины Націстськов Німещинов у році 1944.[5]
У яри 1944. року Мукачово мало дас 15,000 жыдувськых бывателюв. У майови 1944. року варош быв уголошеный нім. judenrein — „чистым уд жыдув“ по ґетоізації тай серії депортацій у Авшвіц.
Економіка
[едітовати | едітовати жрідло]У Мукачові є фабрика австрійської фірмы-выробник лыжного тай гокейного споряджіня Fischer Sports. Фірма уд 1. януара 2016. року хоснує перевагы Углубленої тай всеохопної слобудної торгової зоны — части договора за асоціацію межи Европськов унійов и Украйинов.[7]
Братські вароші
[едітовати | едітовати жрідло]Мукачово має за братські вароші:[8]
Целлдимилк, Мадярщина
Добош, Мадярщина
Еґер, Мадярщина
Гуменне, Словакія
Кішварда, Мадярщина
Матийсолко, Мадярщина
Нірмеддєш, Мадярщина
Мєлец, Польща
Паґ, Горватія
Пелгржімов, Чеська републіка
Пряшово, Словакія
Сента, Сербія
Варкерілет (Будапешт), Мадярщина
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. Державна служба штатістікы Украйины. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf.
- ↑ (по uk,en) uk:Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ: Державна статистична служба України. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf.
- ↑ 3,0 3,1 Halai, O.,Ivanovchyk, I., Lengyel, I., Mohylevets, K., Turianytsia, T. (2020). Mukachevo (Мукачево). Encyclopedia of Modern Ukraine. ISBN 9789660220744. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=70412. [перевірено 25 November 2020].
- ↑ Council renamed Mukacheve into Mukachevo, BBC Ukrainian (23 May 2017)
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5 One or more of the preceding sentences incorporates text from the United States Holocaust Memorial Museum, and has been released under the GFDL: Jewish Community of Munkacs: An Overview. United States Holocaust Memorial Museum. http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10005791. [перевірено 2009-07-08].
- ↑ Quoted in Sole, "Subcarpathian Ruthenia, 1918-1938," in The Jews of Czechoslovakia, vol. 1, p. 132.
- ↑ Andrew E. Kramer (May 9, 2016). "Ukraine Makes Iffy Progress After Trade Pact With Europe". The New York Times. Retrieved May 10, 2016.
- ↑ Munkács megyei jogú város településfejlesztési stratégiája (по hu). Mukachevo. 2019. p. 2. https://mukachevo-rada.gov.ua/images/docs/invest/Investment_passport_Mukachevo_HU.pdf. [перевірено 2020-03-31].
| |||||||||||||||||