Берегово

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варош Украины
Бере́гово
Бе́регове (укр.)
Beregszász (мад.)
Застава Герб
Застава Герб
Давны назвы Lampertháza, до 1247
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Центер района Береговскый
Варошска рада Берегово
Координаты 48°12′09″ с. ш. 22°38′15″ в. д. / 48.2025° с. ш. 22.6375° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 19 км²
Надморска вышка 115 м
Жителей 24 038[1] особ (2016)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 3141
Поштовый индекс 90202
КОАТУУ 2110200000
Официалный сайт http://beregovo-beregszasz.gov.ua/ua/ укр.

Бере́гово, (укр.) Бе́регове, (мад.) Beregszász (Бе́регсас) — варош в Закарпатской области Украины, административный центер Береговского района (в район не входить), найвекшый центер мадярской културы в державѣ.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Варош зоз сѣвера и сѣверовостока прикрытый грунами вулканичной природы, засадженыма винницями. Тоты груны суть выбѣжками Вигорлат-Гутинского пасма.[2] Канал Верке, перетинаючый варош доставать воду з рѣкы Боржава коло ровноменного села. Берегово лежить на желѣзничной линии Чоп-Солотвино, и на асфалтцѣ Ужгород-Рахово. Од областного центра Ужгород оддаленый о 70 к­м.,[3] од пограничного перехода до Мадярщины о 6 км.

История[едітовати | едітовати жрідло]

В року 1063 умер краль Бейла І. и лишив Бережску околицю свому найменшому сынови, Ламперту, котрый, подля легенды, заложив ту осаду Лампертгаза. Понеже Ламперт умер в року 1095, варощане поважують тот датум за рок основаня Берегова. На стѣнѣ римокатолицкого храма умѣщена памятна табла, зображуюча кральовича Ламперта, з надписом:

В память кральовича Ламперта †1095
иншталовала Береговска римокатолицка громада и Сполок мадярской културы Береговского округа в року 1995


В року 1241 татаро-монголска орда знищила цѣлу околицю, и краль Бейла ІV. в року 1247 заселив Бережску околицю Сасами, нѣмецкыма колонистами, котры на мѣстѣ старой осады заложили колонию Берегсас. Краль основав жупу Берег з центром в Мункачу. Назва Берег походить од лѣсного масива Silvia Beregu, споминаного в Великоварадинском регеструмѣ. Од року 1247 захранила ся грамота, котров краль Бейла IV. даровав привилегии Берегсасу, а од року 1271 уже суть познаты имена жупанох.[4] Зоз часом ся Сасы цѣлком помадярили.

Берегово много раз мѣняло свого властителя. Краль Лайош І. Великый в року 1359 даровав Берегово князю Федору Кориатовичу, котрый став ся и жупаном, Берегово пак было во властництвѣ его фамилии до року 1484.

Од року 1635 властником Берегова быв Юрий І. Ракоци, а од року 1726 гроф Лотар Франц Шенборн. Понеже в януарѣ року 1657 Юрий ІІ. Ракоци пустив ся зоз шведскым кральом громити Польщу, в юну тогож року польске войско заяло и спалило Берегово, обывательох, укрывшых ся до церкви вынищило.[5]

По Трианонѣ Берегово стало ся частьов Чехословакии. В Береговѣ была реална русинска гимназия з мадярскым оддѣлѣньом, горожанска школа русинска з 9 класами мадярскыма и 4 чешскыма, чешска народна школа (5 клас), мадярска хлопчача (7 клас) и дѣвоча (6 клас) з русинскым оддѣлѣньом, мадярска римокатолицка школа дѣвоча (3 класы) и хлопчача 2 класы) и грекокатолицка (1 клас).[6]

26. октобра 1944 з приходом Червеной армады зачав ся украинскый совѣтскый период истории вароша. Было фундаментално змѣнене школство. Намѣсто горожанкы, народ­ных школ и гимназии од септембра 1945 фунгуе середня и 7-рочна школа з украинскым выуковым языком, и двѣ зачаточны школы, една з них - з мадярскым языком выукы.[7]

Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]

В року 1910 з цѣлого числа 12933 обывательох были Мадяре — 12432, Русины – 221, Нѣмцѣ – 140.[8]

В року 1930 в Береговѣ были 19007 обывателе, з того Мадяре – 9190, Евреи – 3759, Чехы и Словакы – 2034, Русины – 1954, Нѣмцѣ – 405, иншы –261, чужоземцѣ – 1404. Подля вѣры: юдеи – 5680, евангелисты – 4992, римокатоликы – 4475, грекокатоликы – 3202.[6]

В року 2001 зоз 26,6 тыс. обывательох вароша были Мадяре – 12,8 тыс., Украинцѣ – 10,3 тыс., Ромы – 1,7 тыс., Русы – 1,5 тыс.[9]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Beregszászi hegység. //Pallas nagy lexikona. (мад.)
  • Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5.
  • Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969.
  • Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
  • A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. ISBN 963 85683 3 X.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Київ, 2016. стор.34
  2. Beregszászi hegység.
  3. Тронько П., с. 111.
  4. Révai nagy lexikona, том 3, с. 139.
  5. Révai nagy lexikona, том 3, с. 141.
  6. 6,0 6,1 Достал Я., сс. 25-27.
  7. Тронько П., сс. 123-124.
  8. A történelmi Magyarország...
  9. Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року

Галерия[едітовати | едітовати жрідло]