Малоє Попово
Мало́є Попо́во авадь Мале́ Попо́во (до 1995 — Сонячноє) (мад. Papitanya, Csonkapapi) (укр. Мале Попово).
село України
Малоє Попово
| |||||||||||||||||||
|
Назва
[едітовати | едітовати жрідло]У історії фіґуровало пуд такыми именами, ге Малоє Попово (1920—1938 рокы), Ґашпаров Двор (Gašparov Dvor) у короткый період миже 1944—1945, Сонячноє — у советьскый час и до 1995 року.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село є недалеко уд села Попово, и входить у состав Попӯвськой сільськой рады. Основаноє ге хутор (мад — «Тані» ), за што каже ёго нынішня мадярьска назва «Papitanya».
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У селі на 2001 рӯк живе 210 людий, из них векшына Мадяры.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Село первый раз ся споминать у 1318 році, было давно два села Чонка и Попово. Попово мало оборонный мур. У 1785 році удкрыла ся Мадярьска школа у Малому Попові. У 1800 учинена цирьков.
Ныні
[едітовати | едітовати жрідло]Історичных памняток у селі почти ниє.
Ныні построєна сиридня по розмірам Реформаторська цирьков.
Туристичны міста
[едітовати | едітовати жрідло]• У районови Малого Попового, у урочищови Бетренес, у 1968 році найдено бронзовый скарб из трёх браслетӯв. Датує ся пӯзднёбронзовыв добов.
• Невеликый реформаторськый храм.