Пряшів

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пряшів
Prešov
Ерб Прапор
Центер міста
Центер міста
Основны інформації
Реґіон Шаріш
Край Пряшівскый
Окрес Пряшів
Перша змінка 1247
Жытелїв 91 498 (31. 12. 2007)
Розлога 71,18 км²
Густота населїня 1,302 особ/км²
Поштовы індексы 080 01
Ґеоґрафічны коордінаты 49°00′06″N 21°14′22″E / 49.00167°N 21.23944°E / 49.00167; 21.23944
Надморьска вышка 255 м
Містьскый уряд
Адреса Mestský úrad

Hlavná 73

080 68 Prešov 1

Вебова сторінка http://www.presov.sk/
Пріматор Андреа Турчанова

Пряшів (по словеньскы Prešov) — місто на Словеньску в Пряшівскім окресї Пряшівского краю. Лежыть у выходній части Словеньска, в долинї р. Торіса. Пряшів є адміністратівным центром Пряшівского окресу і Пряшівского краю.

Пріматором є Андреа Турчанова.

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Початкы населїня той теріторії ідуть аж до добы камяной, о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з добы бронзовой, коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з Рімсков рішов. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова Славянами з перелому 8. і 9. стороча.

На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до угорьского штату. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля Белу IV. з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль Андрій III. Пряшову містьскы права, котры росшырив краль Людовит I. в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало слободным кралёвскым містом.

В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту цехы (скоряницькый, ковальскых і под.) і в тім часї ту жыло дас 2000 людей занимаючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля Ладїслава Погробка свій першый містьскый ерб. Дякувші господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів.

Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступуючі реформації і протигабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як пряшівскы яткы, коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору Імріха Текеліго, ведучому протигабсбурского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём ґрекокатолицькой єпархії в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло Русинів і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна жыдівска комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застаралый способ здобываня солї нагородженый модернїшым россяглым комплексом.

Історічны містьскы домы

Походжіня назвы міста Пряшів Леґенда повідать, же кідь ся в 12. сторочу угорьскый краль Бело II. Слїпый, стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як го вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Названя „Пряшів“ ся обявує од 16. стороча.

Перегляд вызначных історічных подїй

  • 4.-5. стор. - приход Славян на теріторію Пряшова
  • 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова
  • 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём Андріём III.
  • 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, Кошіцї, Бардеёв, Левоча, Сабінов)
  • 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові
  • 1453 – першый ерб Пряшова
  • 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля Ладїслава В. Погробка)
  • 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая
  • 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер верьхнёго Угорьска, Народна културна памятка
  • 1687 – Караффовы яткы, 24 поправеных міщанів
  • 1703 – початок найвекшого протигабсбурского повстаня на чолї з Франтїшком II. Ракоціём
  • Конець 18. стороча – першы Жыде пришли до Пряшова
  • 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного ґрекокатолицького єпіскопства
  • 1848 – ставляня 1. жыдівской сінаґоґы
  • 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів
  • 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена Словеньска Републіка Рад
  • 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы
  • 19.1. 1945 – ослободжіня Пряшова Червенов Арміёв, конець 2. світовой войны
  • 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов
  • 1972 – Солівары – ся ставають народнов културнов памятков

Културны памяткы[едітовати | едітовати жрідло]

Храмы[едітовати | едітовати жрідло]

У містї є римокатолицькый храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, ґрекокатолицькый храм св. Йоана Хрестителя, православный храм св. Александра Невского з 1950 р.

Жытелї (Обывательство)[едітовати | едітовати жрідло]

У містї жыє 91 498 жытелїв.

Народностне зложіня (2001 p.):

Реліґійне (Набоженьске) зложіня (2001 p.):



1 : Адміністратівна і ґеоґрафічна єдиніця. 2 : Ґеоґрафічна єдиніця.