Пряшів

Пряшів Prešov
Центер міста
Основны інформації
Реґіон	Шаріш
Край	Пряшівскый
Окрес	Пряшів
Перша змінка	1247
Жытелїв	83 897 (31. 12. 2021)
Розлога	71,18 км²
Густота населїня	1191,21 особ/км²
Поштовы індексы	080 01
Ґеоґрафічны коордінаты	49°00′06″N 21°14′22″E
Надморьска вышка	255 м
Містьскый уряд
Адреса	Mestský úrad Hlavná 73 080 68 Prešov 1
Вебова сторінка	http://www.presov.sk/
Пріматор	Андреа Турчанова

Пряшів (словен. Prešov, нїм. Eperies, Preschau, мад. Eperjes, лат. Fragopolis, Eperiessinum) — місто на Словеньску в Пряшівскім окресї Пряшівского краю. Лежыть у выходній части Словеньска, в долинї р. Торіса. Пряшів є адміністратівным центром Пряшівского окресу і Пряшівского краю. Пріматором є Андреа Турчанова.

Історія

Початкы населїня той теріторії ідуть аж до добы камяной, о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з добы бронзовой, коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з Рімсков рішов. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова Славянами з перелому 8. і 9. стороча.

На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до угорьского штату. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля Бела IV. з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль Андрій III. Пряшову містьскы права, котры росшырив краль Людовит I. в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало слободным кралёвскым містом.

В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту цехы (скоряницькый, ковальскый і под.) і в тім часї ту жыло дас 2000 людей занимаючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля Ладїслава Погробка свій першый містьскый ерб. Дякувші господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів.

Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступуюча реформація і протигабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як пряшівскы яткы, коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору Імріха Текеліго, ведучому протигабсбурского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём ґрекокатолицькой єпархії в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло Русинів і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна жыдівска комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застаралый способ здобываня солї нагородженый модернїшым россяглым комплексом.

Історічны містьскы домы

Походжіня назвы міста Пряшів

Леґенда повідать, же кідь ся в 12. сторочу угорьскый краль Бело II. Слїпый стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як го вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Названя Пряшів ся обявує од 16. стороча.

Перегляд вызначных історічных подїй

• 4.-5. стор. - приход Славян на теріторію Пряшова
• 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова
• 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём Андріём III.
• 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, Кошіцї, Бардеёв, Левоча, Сабінов)
• 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові
• 1453 – першый ерб Пряшова
• 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля Ладїслава В. Погробка)
• 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая
• 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер верьхнёго Угорьска, Народна културна памятка
• 1687 – Караффовы яткы, 24 поправеных міщанів
• 1703 – початок найвекшого протигабсбурского повстаня на чолї з Франтїшком II. Ракоціём
• Конець 18. стороча – першы Жыде пришли до Пряшова
• 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного ґрекокатолицького єпіскопства
• 1848 – ставляня 1. жыдівской сінаґоґы
• 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів
• 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена Словеньска Републіка Рад
• 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы
• 19.1. 1945 – ослободжіня Пряшова Червенов Арміёв, конець 2. світовой войны
• 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов
• 1972 – Солівары ся ставають народнов културнов памятков

Културны памяткы

Храмы

У містї є римокатолицькый храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, ґрекокатолицькый храм св. Йоана Хрестителя, православный храм св. Александра Невского з 1950 р.

Жытелї (Обывательство)

У містї жыє 91 498 жытелїв.

Народностне зложіня (2001 p.):

• Словаци — 93,67 %
• Циґане (Ромы) — 1,43 %
• Русины — 1,20 %
• Українцї — 1,12 %
• Чехы — 0,84 %
• Мадяре — 0,22 %
• Поляци — 0,05 %

Реліґійне (Набоженьске) зложіня (2001 p.):

• римокатолици — 66,77 %,
• ґрекокатолици — 8,92 %,
• протестанты (євангелици) — 4,82 %,
• православны — 1,68 %,
• гуситы — 0,03 %,
• атеїсты або іншы — 16,66 %