Свідник

мѣстечко
Свідник
	словен. Svidník
	Центер міста
Основны інформації
	49°18′20″N 21°34′04″E / 49.30556°N 21.56778°E
Країна	Словеньско
Реґіон	Шаріш
Край	Пряшівскый
Окрес	Свідник
Админцентр для	Окрес Свідник
Засноване	1355
Перша змінка	1330
Жытелїв	11 492 (31. 12. 2012)
Розлога	71,18 км²
Густота населїня[d]	1,302 особ/км²
Поштовы індексы	089 01
Телефонный код	054
Часова зона	UTC+1, UTC+2
Надморьска вышка	230 метер
Водный обєкт	Ондава
Братьскы міста	Стрижів, Крива Паланка, Рахово, Свідник, Хрудім, Ярослав, Саноцькый повіт, Вербас (город)
Містьскый уряд
Вебова сторінка	http://www.svidnik.sk
Пріматор	Ян Голодняк
	Медіа у Вікіскладї VIAF:158908404;GND:1051086-2;OSM:2321595;

Свідник (словен. Svidník) є окресне місто на Словеньску в окресї Свідник.

Пологопис

Полога

Окресне місто Свідник лежыть у северній части Низкых Бескид, на нивній терасї при устю рікы Ладомиркы до Ондавы, надморьска вышка в серединї міста є 230 м.н.м. В хотарї є надморьска вышка од 200м аж до 500м. Місто выникло в роцї 1944 споїнём сел Нижнїй Свідник, лежачого на лївім берегу рікы Ладомиркы і Вышнїй Свідник, лежачого на лївім берегу Ондавы.

Поверьх хотаря є мірно покорчена повышенина, лем в западній і выходній части мірно членита. Творять го флішовы верствы (пісковцї, іловцї), четвертогорны наплавенины (шутры, пискы) і схыловы глины. Середня річна теплота є 7 °C, річна сума зражок 700 – 800 мм. Мать нівны оґлеєны і руды лїсны ґрунты. Середня часть хотаря є одлїснена, неперерывный лїс з перевагов бука, грабу і березы є в северній части, на нівах суть лужны лїсы. В Ондаві верь зливаня з Ладомирков жыє выдра річна.

Сімболы міста

Ерб

На червенім підкладї стрїберна сілуета дукляньского памятника.

Історічный сімбол Свідника подля ближе недатованой предлогы творив стром, по бокох котрого стояли двоми конї.

Свідника ся став містом року 1964 а при прилежытости десятого выроча той подїї было схвалене новоутворїня ербу складжене з росчетверчного щіту. В ёго першім і четвертім полї была сілуета дукляньского памятника і два стромы. Друге і третє поле было синє, без фіґуры.

Таке рїшіня ербу не ладило зо звычаями домашнёй містьской гералдічной творбы, зато місто року 1984 приступило ку гералдічній управі. З ербу ся выпустили нефункчны синї поля і мотів стромів а головнов ербовов фіґуров зістав мотів дукляньского памятника, котрый - і кідь не стоїть не теріторії міста - є з ним тїсно звязаный.

Авторами ербу суть Йозеф Лешко і Ладїслав Чісарік.

Місто прияло свій ерб 27. фебруара 1987.

Застава

Застава міста є складжена з двох поздовжных білочервеных і червенобілых смуг. Во верьхнїй смузї коло тычі є білый і в спіднїй смузї червеный квадрат. Застава мать помер сторон 2:3 і на кінцї є два раз застрїжена до третины єй листу.

Сімболы міста суть записаны в гералдічнім реґістрї Словеньской републікы під чіслом S-22/1991.

Екстерны одказы