Кушниця

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cело Украины
Кушниця
Герб села
Герб
Давны назвы Cusmuca 1318
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Иршавскый
Сельска рада Кушницка
Координаты 48°27′06″ с. ш. 23°15′29″ в. д. / 48.451667° с. ш. 23.258056° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 36,2 км²
Надморска вышка 242 м
Жителей 5812 особ (2011)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3144
Поштовый индекс 90151
КОАТУУ 2121985201

Ку́шниця, (мад.) Kovácsrét) — село в Иршавском районѣ Закарпатской области Украины.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Кушниця положена в горном току Боржавы при ей лѣвом притоку Лисичанцѣ, о 37 км далеко од свого районного центра Иршава и о 28 км од районного центра Свалява. Ентузиасты старають ся о обновлѣня заниклой Боржавской желѣзницѣ Берегово — Кушниця, што фунговала од року 1908 и спойовала Кушницю з районныма центрами Иршава и Берегово.[1]

Сельска рада[едітовати | едітовати жрідло]

Кушницька сільрада
Україна 90151, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Кушниця, вул.Центральна,22 (укр.)
Телефон: +3803144-73-4-14[2]

Етимология[едітовати | едітовати жрідло]

Друга найдавнѣйша назва села Кучниче (1383). Назва походить од давнорусского kuča 'хыжка', русинского куча 'хыжка, дымнянка, селянска хыжа без комина' (словник Чопея, с. 165).[3]

Мадярска назва Kovácsrét появила ся значно позднѣйше, в року 1900, коли в цѣлодержавной кампании упорядкованя назв локалит переведене мадяризованя назв. Тогды назву Кушниця потрактовали як польске kuźnica або русске кузница.[3]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Перва споминка о селѣ датована 1318 роком.[4] Назва села была тогды Cusmuca.[3]

В року 1910 в селѣ жили 1780 обывателе русинской и нѣмецкой народности, была желѣзнична штация.[5]

В року 1930 в селѣ были 2268 обывателе, з того Русины — 1851, Евреи — 321, Нѣмцѣ — 22, Чехы и Словаци — 21, Мадяре — 10, чужоземцѣ (без чехословацкого подданства) — 35, иншы — 8. Православна громада — 1800 вѣрникы. Грекокатолицка мурована церковь Св. Духа, 1865. Православна деревяна церковь Св. Духа, 1926. Велика модерна пила (фирес). Нотарскый уряд и жандарска станиця. Русинска школа (6 клас), чешска школа (4 класы). Желѣзнична штация, ставанка приватного автобуса.[6]

Червена Армада выслободила село 24. октобра 1944. На рок 1969 в селѣ было 3475 обыватели, середна школа, библиотека, сельска амбуланция, за послѣдны 25 рокы были выставлены 560 хыж. Главны конарѣ економикы села творив Кушницкый лѣсокомбинат, скотарство: 900 голов маргы, 5000 овець.[4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 12, с. 98.
  • Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012.
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5
  • Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969.
  • Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Кнїв, 2016.
  • Кушниця на сайтѣ парламента Украины

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Боржавска желѣзниця (укр.)
  2. Кушниця на сайтѣ парламента Украины
  3. 3,0 3,1 3,2 Sebestyén Zsolt, сс. 83-84.
  4. 4,0 4,1 Тронько П., с. 337.
  5. Révai nagy lexikona.
  6. Достал Я., с. 78.