Довгое (Закарпатска область)
| Мѣстечко Украины
Довгое
Довге укр.
|
Довгое, укр. Довге — мѣстечко (укр. селище) в бывшом Иршавском районѣ (дн. Хустскый) Закарпатской области Украины.[2] Статус мѣстечка достало од 7. юла 2025.[3]
Административа
[едітовати | едітовати жрідло]- укр.
- Довжанська селища рада
- 90154, Закарпатська обл.,
- Хустський р-н, с.Довге,
- вул. Велика, 7
Од року 2020 утворена Довжанска громада.
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Лежить в долинѣ Боржавы, за 28 км од Иршавы.[2]
История
[едітовати | едітовати жрідло]
С Богом, за отчизну и свободу!
Перва упоминка походить з року 1383 (Huzyumezeu), а в року 1404 уже упомянуте под его днешньов назвов (Dolha), котра походить од славянского Dolha (vesь) 'довге село' и свѣдчить о славянскых осадниках. Тота назва наступно вытѣснила попередну мадярску и зостала прията ай Мадярами доднесь.[4]
7. юна 1703 нѣмецке войско в числѣ 900 воякох нечекано напало на таборуючых в Довгому куруцох и поразило повстанцьох. На память того боя в року 1902 в центрѣ села поставили памятник, котрый стоить доднесь. В року 1751 в Довгому зачали выпальовати вапно, выробляти стрѣшну бляху, в року 1760 зачала роботу папѣрня, перенесена з Лисичова. В року 1780 отворила ся ткалня, де ткали полотна з властных конопель и лену. Од року 1830 ту зачала роботу Гамора, котра вытопльовала ливарске желѣзо з околичных руд (тутешных ай з Бѣлок, Лисичова, Хуста). З желѣза выробляли кальгы, земледѣлскы серсамы. В року 1900 ту мали роботу 300 людей.[5] Желѣзарня ся закрыла в року 1925.[6] По року 1890 отворила ся пила, де выробляли рочно 10 тысяч вагоны пиленой лѣсопродукции (1911), а мали роботу 400 людей.[5]
В року 1910 зоз 3524 обывательох были 2226 Русины, 509 Нѣмцѣ, 383 Мадяре и 332 Словаци. Перед Трианоном село было административным центром Довжанского округу (Dolhai járás) жупы Мараморош.[7]
В року 1930 (чехословацка доба) зоз 4263 обывательох были 2911 Русины, 652 Чехы и Словаци, 509 Евреи, 76 Нѣмцѣ, 64 Мадяре, иншых народностей — 1, чужоземцѣ — 50. Найвекша, грекокатолицка, громада числила 2920 особ и мала муровану церкву Успѣня Пр. Богородицѣ з року 1911. В селѣ была русинска (7 клас) и чешска школа (5 клас), нотарскый уряд, пошта. телеграф, телефон, ходив приватный автобус.[6]
24. октобра 1944 Червена армада выслободила Довге, и зачала ся украинска доба его истории. В селѣ были организованы земледѣлскый кооператив, лѣсопилна фабрика. До року 1969 выставили понад тысяч новых будинкох, хлѣбопекарню, комбинат служб, болницю на 40 постели, амбуланту, середню и восямрочну школу, клуб, амфитеатер В року 1954 отворена областна болниця на косткову туберкулозу на 100 постели.[2]
В року 1971 Довгое достало статус мѣстечка[8] котрый быв скасованый в року 1994.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X [1] мад.
- Sebestyén Zsolt: Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9
мад. - Маринич О. М. (відп. ред.): Географічна енциклопедія України — К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989–1993. Т. 1: А–Ж.— 416 с: ISBN 5-88500—005—0 укр.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Лях А. О., Троян М. В.: Довге //Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. /Тронько П. и др. (ред.) — К. 1969. укр.
- Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 укр. Одчитане 2020-05-18
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Информер: Долгое (Закарпатская область)
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Лях А. О., Троян М. В., сс. 317–326.
- ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 07 липня 2025 р № 656-р
Київ
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України 'Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" віднести село Довге Хустського району Закарпатської області до категорії селищ.
Прем'єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ - ↑ Sebestyén Zsolt, с. 41.
- ↑ 5,0 5,1 Федака С., сс. 75–76.
- ↑ 6,0 6,1 Достал, Ярослав, с. 75.
- ↑ A történelmi Magyarország.
- ↑ Маринич О. М., с. 349.
 Населены пункты Иршавского района |
||
|---|---|---|
| Міста: | районный центер Иршава | |
| Села: | Арданово • Бѣлкы • Богаревиця • Брод • Бронька • Велика Розтока • Великый Раковиць • Воловиця • Шаркадь • Гребля • Дешковиця • Довгое • Доробратово • Дубровка • Дубы • Дунковиця • Заболотное • Загатя • Зарѣча • Ивашковиця • Илниця • Имстичово • Камянске • Климовиця • Кобалевиця • Крайня Мартинка • Кушниця • Лисичово • Лоза • Локоть • Луково • Мала Розтока • Малый Раковиць • Мідяниця • Негрово • Нижное Болотное • Ольховка • Осой • Подгорное • Заднёє • Сельце • Смологовиця • Собатино • Суха • Хмільник • Чорный Поток | |
| |||||
