Лисичово
Вызир
Село Украины
Лисичово
|
Лиси́чово — село в бывшом Иршавском районѣ (од року 2020 в Хустском) Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[2]
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Село лежить на рѣцѣ Кушниця, лѣвому притоку Боржавы, оддалене о 40 км од бывшого районного центра Иршава.[2][3]
История
[едітовати | едітовати жрідло]- Мадярска доба
- Перва упоминка походить з року 1465, под назвов Lisicza (Лисиця) славянского походжѣня. котра ся звязуе з тым, же околиця была ловецкым ревиром, богатым на лишкы. В року 1517 зафиксована мадярска назва Rawasmezew, зеркалный переклад славянской, а в року 1725 теперѣшна мадярска назва Rokamezö. Славянска назва перешла такыма трансформациями: Лисицьова (1808), Лисиче (1828), Лисичое (1877), Лисичево (1925), Лисичово (1930).[4]
- Во XVIII. сторочу в селѣ была фабрика на папѣрь, што поганяла ся силов воды, папѣрь выробляли з ряндя, а за споиво служила желатина, добыта з папѣрок. В зачатку XIX. стороча в околици нашли желѣзну руду и фабрику переробили на вытопльованя сырого желѣза, в року 1894 вытопили 577 тон, на фабрицѣ и в копални руды были заняты 260 людей.[5] В року 1832 освятили муровану грекокатолицку церкву Св. Михаила.[6]
- Чехословацка доба
- Ковалня на водяный погон (гамора) в року 1925 перестала робити. В року 1930 в селѣ зоз 1895 обывательох были Русины — 1697, Евреи — 91, Чехы и Словаци — 83, Нѣмцѣ — 6, чужоземцѣ — 18. Религийна православна громада в числѣ 1699 особ мала нову муровану православну церкву Св. Михаила з року 1927. В селѣ была русинска школа (4 класы) и дѣточый санаторий.[6] В року 1934 обновила ся выроба агроинвентаря.[5]
- Украинска доба
- 23. октобра 1944 з приходом Червеной армады зачала ся украинска доба истории Лисичова, и 86 обывателей села были взяты до войска.[2] В року 1945 гамору назвали «Завод “Сила”», тут были 16 роботници при 4 водяных молотах. В року 1960 гамору закрыли, а в року 1971 отворили як музей «Гамора». В року 1959 в часѣ репресий была розобрана мурована грекокатолицка церква Св. Михаила з року 1832.[5] За рокы 1944–1967 в селѣ збудовали 520 хыж.[2]
Администрация
[едітовати | едітовати жрідло]- Сельска радаукр.[1]
- Лисичівська сільська рада
90150, Закарпатська обл., Хустський р-н,
с. Лисичово, 372
Тел. 3803144 74-5-21
Од року 2020 входить до Керецьковской громады.
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Изидор Бѣлак (1889–1944) — педагог, фолклориста, публициста, етнограф
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]- В року 1947 на Гаморѣ змонтовали гидроелектрарню, котра до року 1963 освѣтльовала улицѣ и 70% хыж села.[7]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 укр. [1]
- Тронько П. Г.: Лисичеве. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. С. 337. укр.
- Облікова картка Лисичово на сайті Верховної ради України (по украинскы). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11247. [перевірено 2019-12-23].
- Гамора: міфи та історія водяної кузні у Лисичові (по украинскы) (ФОТО). КАРПАТСЬКИЙ ОБ'ЄКТИВ. 2016-04-28. http://istoria.ko.net.ua/?p=129. [перевірено 2019-12-24].
Референции
[едітовати | едітовати жрідло] Населены пункты Иршавского района |
||
---|---|---|
Міста: | районный центер Иршава | |
Села: | Арданово • Бѣлкы • Богаревиця • Брод • Бронька • Велика Ростока • Великый Раковиць • Воловиця • Шаркадь • Гребля • Дешковиця • Довгое • Доробратово • Дубровка • Дубы • Дунковиця • Заболотное • Загатя • Зарѣча • Ивашковиця • Илниця • Имстичово • Камянске • Климовиця • Кобалевиця • Крайня Мартинка • Кушниця • Лисичово • Лоза • Локоть • Луково • Мала Розтока • Малый Раковиць • Мідяниця • Негрово • Нижное Болотное • Ольховка • Осой • Подгорное • Заднёє • Сельце • Смологовиця • Собатино • Суха • Хмільник • Чорный Поток |
|