Олга Ришави

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олга Ри́шави
Уроджѣня януара 10, 1903(1903-01-10)
Мѣстек, Морава, Австро-Мадярщина
Умертя мая 23, 1993 (90 р.)
Кушниця, Закарпатска область, Украина
Погреб Кушниця, Закарпатска область, Украина
Занятя писателька, учителька
Язык творов нѣмецкый
Народность Нѣмкеня
Родом з Чех
Подданство Чехословакия, УССР
Жанры поезия, казка, повѣданя

Олга Ри́шави, (нѣм.) Olga Rischawy (*10. януара 1903, Мѣстек, Морава, Австро-Мадярщина — †23. мая 1993, Кушниця, Закарпатска область, Украина) была нѣмецка писателька чешского походжѣня[1][2] в Подкарпатской Руси и Закарпатской области УССР.

Биография[едітовати | едітовати жрідло]

Закончила нѣмецку гимназию в родном мѣстѣ. Оддала ся за Чеха, котрый яко дипломованый лѣсник в року 1928 достав замѣстнаня на Подкарпатской Руси, и въедно з ним пришла до найдалшого восточного кутика молодой републикы. Была учительков музикы и спѣву в Раховѣ и Ясиню.[1][2]

По войнѣ и установлѣню совѣтской украинской влады перебрала ся до Кушницѣ, села де оддавна жила и спозначна часть нѣмецкого обывательства. Подобно иншым приселенцям з индустриализованой Чехии была очарована природов края, полюбила народный быт, спѣванкы, котрым учила дѣтей въедно з музикалнов теориев. Зостала вѣрна своей новой отчизнѣ и своей профессии до конця живота.[1]

Литературна творба[едітовати | едітовати жрідло]

Писала вершѣ, дѣточѣ повѣданя, вершованы и прозовы казкы[3] по нѣмецкы и публиковала в нѣмецкоязычных выданях в Празѣ, Теплицях, Братиславѣ.[2]

В повоенных роках, уважаючи на заострьовану комунистичнов владов антинѣмецку пропаганду, лишила литературну творчость. По хрущовском одмяку вернула ся ку писаню и публиковала свои творы в новинках Нѣмцьох Казахстана Freundschaft (Цѣлиноград), Нѣмцьох Алтая Rote Fahne (Славгород).[2] Выступовала тыж в централных московскых нѣмецкых выданях: Neues Leben,[1] антологиях нѣмецкой поезии в СССР.[2]

Окремов книжков вышли ей поезии з паралелным текстом по нѣмецкы и по украинскы: Голуба мандрівка, Ужгород, «Карпати», 1979,[2] двѣ зберкы поезий в Ужгородѣ.[1][4]

Посмертно вышла ей друга зберка поезий Рокам подвоєно ціну, Ужгород, 1996, таксамо з оригиналным нѣмецкым текстом и паралелным украинскым. Обѣ зберкы якостно потовмачив по украинскы Петро Скунць.[3][5][6]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. ISBN 966-2674-43-X Сс. 228-229.
  • Береш О., Гецко Н. Повернення Ольги Рішаві. //Нове життя (Іршава), 17 березня 2014.
  • Ігнатович, Олександра. Літературні портрети. «Ліра». Ужгород, 2013. ISBN 978-617-596-112-4 Сс. 50-51. Google books
  • Павленко Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. ISBN 966-7242-10-2 C. 150.
  • Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. ISBN 966-7838-23-4 С. 323.
  • Хланта Іван. Літературне Закарпаття у ХХ столітті. Бібліографічний покажчик. Ужгород, 1995. Сс. 607-608.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 М. Алмашій.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 И. Поп.
  3. 3,0 3,1 Павленко Г. В.
  4. Хланта Іван.
  5. Береш О., Гецко Н.
  6. Ігнатович О.