Бѣлкы (Закарпатска область)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село Украины
Бѣлкы
Застава Герб
Застава Герб
Давны назвы Bilky, 1245[1]
Еврорегион Карпаты
область Закарпатска
Район Иршавскый
Сельска рада Бѣлковска
Координаты 48°19′46″ с. ш. 23°08′23″ в. д. / 48.329444° с. ш. 23.139722° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 4,4 км²
Надморска вышка 179 м
Жителей 8064[2] особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3144
Поштовый индекс 90132
КОАТУУ 2121980801

Бѣ́лкы, (укр.) Білкисело в Иршавском районѣ Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[1]

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Лежить на правом березѣ Боржавы о 8 км од районного центра Иршава.[1][3]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Мадярска доба
Перва упоминка о селѣ в жерелах датована роком 1245, коли краль Бейла IV. даровав село землепану Карачоньи.[1][3]
Од зачатку XIX. стороча в селѣ добывають желѣзну руду, вытоплюють желѣзо, фунгуе пила и даколько млинох, выпалюють вапно. Од року 1830 Бѣлкы стають ся великым торговым селом, на тутешны торговицѣ ходили не лем з цѣлого краю, але и з Галичины.[3]
В року 1910 в Бѣлках было 4675 обывательох русинской и нѣмецкой народности, пошта, телеграф, сельска позычкова кооперация и каса самомопомочи.[4]
Чехословацка доба
В року 1923 отворена горожанка, а в року 1925 при ньой за кошты Червеного Креста отвореный интернат. В року 1938 до Бѣлок перемѣщена Береговска украинска гимназия.[3]
В року 1930 зоз 5614 обывательох были 4424 Русины, 1068 Евреи, 56 Мадяре, 41 Чехы и Словаци, 1 Нѣмець, 7 иншых народностей и 17 чужоземцьох. Векшина Русинох были православны — 2287 (51,6%), иншы — грекокатолици. Социалну и медицинску помочь подавала станиця Червеного Креста.В Бѣлках быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, жандарска станиця, основна школа русинска (8 клас) и чешска (5 клас), горожанка русинска (4 класы) и чешска (3 класы). Грекокатолицка мурована церква Успѣня Пресвятой Богородицѣ была высвячена в року 1838, деревяна православна церква Святых Петра и Павла — в року 1920.[5]
Украинска доба
25. октобра 1944 до Бѣлок вступила Червена армада, зачала ся украинска доба истории села, и 126 его обывательох были мобилизованы до совѣтского войска. Панскы землѣ были роздѣлены меджи газдами, але уже 15. марца 1948 быв створеный колгосп и вшиткы подарованы землѣ од них забрали. В року 1966 в Бѣлках отворили ставбарску промысловку, а в року 1967 — промыслову выробу сокох, вин и сливовицѣ. Фунговали два камѣнны ломы, цех на выробу сухых и олейовых фарб.[3]

Днешность[едітовати | едітовати жрідло]

Бѣлкы тяжко пережили повѣнѣ в роках 1998, 2001, 2005. В року 2005 епископ Милан Шашик освятив церкву XIX. стороча, котра была реставрована по тому, як в совѣтской добѣ была заперта и хоснована як музей атеизма. В року 2009 отворили памятник Ивану Фирцаку “Кротону”, бѣлецкому родакови.[3]

Вызнамны родаци[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Révai nagy lexikona. 3. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911.
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 (укр.)
  • Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 (укр.) [1]
  • Хоменко І. Л.: Білки //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 307 – 317.(укр.)
  • Облікова картка Білки на сайті Верховної ради України (по украинскы). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11201. Одказ перевіреный 2019-12-09. 

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Хоменко І. Л.
  2. Облікова картка
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Сергій Федака, сс. 21–23.
  4. Révai nagy lexikona,том 3, с. 313.
  5. Достал Я., сс. 72–73.