Бедевля

село Бедевля
Бедевля
Coat of arms of Bedevla.gif Прапор
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Тячовскый район
Рада	Бедевлянська селищна рада
Код КОАТУУ	2124480401
Основны інформації
Заложене	1225
Жытелїв	3971
Густота жытельства	1342,46 особ/км²
Поштовы індексы	90561
Телефон	+380 3134
Полога
Місцева влада
Адреса ради	90561, с.Бедевля. вул. Волошина,18
Вебова сторінка	https://bedevlyanska-gromada.gov.ua
Жрідла інформацій

Беде́вля (укр. Бедевля) — село в Украйині, центр Бедевляньської селищної громады Тячувського района Закарпатськуй области.

Імня Bedőháza вперве упоминатся у 1336 годови ги Bedeuhaza.

За послідньым переписом (2001), кулькость населиня становит 5423 душ. Густота населиня — 1342,46 душ/км.

Село розміщенене в мижерічі Тересвы тай Тисы, на правому берегови послідньої. Недалеко протікают притокы Рікы — Глиняньськый, Монастырськый, тай Брусный, што упадає у Тячувиць (притоку Тисы).

Особливости природно-ґеоґрафічных условностюв вызначаются гурськым рельєфом — высота сего міста над руньом мора має 240—260 метрув.

Заложене в 1225 г. Село Бедевля. Перве упоминаня про котре в історичных памнятках удносится ид ХІІІ ст. У 1336 г. король Мадярщины Карл Роберт подарив сисі зимлі родині Драґа герб Сас (Драґффі). Румыньськый філолоґ тай історик-славіст Іоан Богдан раховав, што іменно знатный воєвода Драґош із Бедея, за леґендов заклав Молдавию, выдсють зачав імняти тура і быв первым выборным правитильом нової маркы, Молдавиї, у складови Мадярського королювства. доста можливо, што із кенезького листа і зачалося заселиня околиць Бедевли тай істория села. Леґенда, яка дожыла до ныні, говорит што оно было закладене чоловіком на імня Бедевіл. Сись чоловік якраз і быв романьського похожіня. Перві жылі будовы ізводилися у урочищах «Котелеб» тай «Дубник», котрі усокотили свої назвы і до тепир. Ріка в тоты часы протікала із севера уд первопоселиня по тепирішнюй вулици Волошина. Покулько Тиса, мінявучи своє річище, наступала на село, то жытилям было мусай іскати май бульш придатні міста для побудовы хыж. Природным выявився выбор для сего пудвыщиня пуд назвов Руня.

За леґендов, записанов із слув Андрия Андрийовича Маханця, урожиньця Бедевли, у давньый час у селови існовав монастырь. Уд него усокотилися лем руїны старої церквы XVII cт. і остаткы пудзимного хода, котрый веде уд скели Голиці до хребта Берда. Монастырь быв спаленый у час татарського набіга.

Жрідла із істориї Мадярщины ХІ-ХІІІ ст. засвідчувут наявность рузных катеґорій селяньського населиня. Того нам гія встановити, до якої катеґориї належали жытилі тогдышньої Бедевли. Знано, што німецькі колоністы, ізпомиже другых районув Пудкарпатя, оселялися тоже і в басейнах річок Тисы, Тересвы, Тереблі. У Солотвинови тай Сигуті они приєдновалися до выдобываня соли. Особливостьов социальної структуры Мараморщины быв доста чисельный прошарок друбного служилого панства – немешув, авадь, як їх кличут у Бедевли «нямишув». Сись прошарок поповнявся кенезами.

у Бедевли до родин немешув удносилися Маркуші, Тиводары, Дебичі, Банкы, Вайнагиї. На правому берегови Тисы бокораші останавльовали свої плоты для уддыханя. Се місто і до сего часа бедевляни называют Портош. На симу містови находилася переправа через ріку, на котруй служив звузник. находився там тоже водяный млин, котрого мала родина Маркушув. Выдобывали коло села тоже низькоквалічну болотяну жилізну руду, яку перевозили на жилізоробну мануфактуру до Кобылицької Поляны.

Центр Бедевляньської селищної рады. Выходячи із адміністратівно-теріторіального поділа области на 1996 г. до ї склада тоже входят теріторіальні громады сел Глиняный, Дубрувка тай Руня.

Населиня

Бисіда

Статистика населиня за рудним языком за данными переписа 2001 года:

Язык	Кулькость	Процент
украйиньськый	3930	98.97%
російськый	30	0.76%
мадярськый	5	0.13%
румыньськый	4	0.10%
білоруськый	2	0.04%
Усього	3971	100%

Ґеоґрафія

Клімат

Клімат — помірно контіненталный, із вираженов зоналностьов. Серидня януарна температура — 10-12° нище нуля, юлова — + 18-24°. Коефіцієнт зволожіня — вище одиниці. Май бульше опадув — ярю у марецови тай у осени в новемброви. Зима, як для предгуря, стає на Тячувщині в тритюй декаді новембра і до зачинаня мареця. літньый сезон, у серидньому, 130 днув — із первої декады мая д серидины септембра.

Природні ресурсы

Головными природными ресурсами в окресности села Бедевля є будовильні матеріалы — камінь, глина. Для побудованя хосновалося ріня із річища Тисы. Не так вже і далеко розміщувутся знані із часув серидньовічя поклады солотвиньської соли. у хащах водятся вовкы, лисиці, зайці, кабаны, козулі. Мног рузных потят. Залітают сюды і великі ястрябы — вороги худобної птиці селян.

Ґрунты — бурі, гурсько-хащові, шутрові із слабым гумусовым шаром. Придатної для зимльоробства зимли мало. У серидньовічя місности была вкрыта пралісами. Того не просто так місне населиня доста роботяще, бо селянин добре знав, што зимля даст урожай лем по странної ї обробкы та угнойиня.

Ґаздувство

Зимлі, што находятся у управліньови селищної рады хоснувутся в бульшости для сажіня (1277 га). 615 гектарув зимиль удведино пуд окултурині пасовища, 240 — пуд сінокосы, 380 гектарув становит ріля, в бульшости сады і городы, бо зернові културы не можут култивоватися у такуй гурсько-кліматичнуй зони. Головными занятями населиня Бедевлі є зимльоробство, предусьым садоводство і городництво тай розвожіня худобы. До районного центра Тячова — 7 кілометрув. Транспортна інфраструктура така: через село проходит шосе Ужгород-Ясіня тай жилізна дорога ид Солотвинови.

Мікротопонімы

Коло села є много урочищ, назвы якых ізкапчані із даякыми особливостями їх розміщіня, природными прикметами, зимльоволодінями ґазд авадь історичными подіями. Діло іде про урочища Заріка, Старе Село, Ледяниця, Говды, Ровінь, Ліщани, Дякущина, Горбы, Монастырь, Вирхньый Заверб, Цвітниковате. Гурська виршина около села кличеся Полонинков.

Приселкы

Монастырь

Монастырь - бывше село в Украйині, у Закарпатськуй области.

Ізкапчане із селом Бедевля

Упоминаня: 1390: Monostor , 1804: Monoster, Kloster, 1888: Monostor ad Bedő, 1898: Manasztér, 1907: Bedőmonostor, 1913: Bedőmonostor , 1925: Monastýr, 1944: Bedőmonostor.

Храмы

Храм св. арх. Михаїла. 1838.

Старожылы оповідают єдну леґенду, што є скапчана із церквов у Старому Селови і сягає первої половині ХІХ стогудя. У туй церкви быв виликый звун із глубокым басовым голосом, котрый оповіщав людий про важливі події у селови: зачинаня богослужіня, похорон, авадь прихуд якоїсь біды.

Коли ся жытилі Старого Села переселили до Бедевли, узялися за ісканя міста, де бы могли выбудовати нову камняну церкву. Такє місто найшли, і в 1811 годови зачали будовництво. Айбо звун устався на старуй церкви. Селяни рішили перенести сю цінну реліквію на нове місто. Звун перевозили на лодьці через старе русло Тисы, што помалы замульовалося і перетворялося на болота. Нечекано лодькы накрывся пуд тяжаров звона, і тот упав у трясовину. Вытягнути го вже не могли.

По людям ходит повіря, што у сята Паскы авадь Руздва Христового чути мелодійный звук із глубины трясовины. Звун, што спочиват у болоті, звонит руно в пуночи.

Нова церква будовалася довго, айбо што важно, її звели руками місных майструв-селян. План церкви має форму хреста. У 1838 годови будованя завершили, а церкву осятили за греко-православным обрядом, присятивши св. Михаїлови.

У 1435 годови ся споминає парохіальна церква св. Николы. У 1751 годови ся описує деривляна церква св. Николы, збудована по упадкови бывшої, іще не цалком покрыта шинґлями і прикрашина малыми образами. У 1801 годови тоже ся упоминат деревляна церква.

Стара церква часто страдала уд повінюв, того нову муровану поклали на иншому містови, а місто старої церкви позначине хрестом. Подля переказув, на будованюся причинив майстер Даруда із Камняньського, ай турню будовав майстер із Відня. Із зачатка крыши были покриті шинґлями, айбо деревляне покрытя згоріло пудчас бурі, і церкву покрыли бляхов.

На камнянуй арци дверий ся спрятав латиньскый напис:

«IS ТА AEDES P. XIELSI ЕТ PORTA AETERNAE VITAE ВЕАТО OFFERTUR | TUTOR MICHAELI. INSIGNI PIETATE PASTORIS ЕТ PROBI GREGIS. 1838».

Близько церкви стойит мурована капличка із 1936 года, і камняні хресты на гробах сященикув. Терітория церкви обнесена камняным муром із 14 капличками – етапами Хресної дорогы.

В часах радяньскої влады місный парох Ґеорґій Еґреші быв увязненый у сталіньскых концтаборах. Церква была оголошина аварійнов і 1 октобра 1960 года знята з реєстрациї діючых церквий. Даколи люди ся молили там нелегално, айбо в середині 1980-ых годах приміщиня переробили на музей, а старый іконостас понищили.

Ныні в церкви робит Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь.

Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь

Старый бедевляньськый монастырь основав у 1719 годови Федор Дубанович. Жытилі села помогли йому побудовати церкву, на двирях которої была вырізана дата — 1719 гуд. У документах 1756 года упоминаєся церква, "файно украшена і вся вудну розписана". Деривляна церкова із розписным іконостасом, престолом і трьома звонами также упоминаєся у 1788 годови. Усокотилися дарствені грамоты 1742 года, пудтвержовучі передачу зимли монастырю Андрашом Томашовым і Юрійом Марковичьом.

Монастырь находится не далеко уд села Бедевля, на возвышености, выдкы удкрываєся прекрасный вид на Тячув і його окрестности. істория основаня Сято-Іоанно-Предтеченьського чоловічого монастыря ізкапчана із трудами і усирдьом ієромонаха Боголіпа (Церковника). Послі Первої світової войны о. Боголіп вернувся із Росиї у Бедевлю, де став селищным сящеником. Через дакулько году жытилі села Дубове із свойым настоятильом храма ієромонахом Николайом (Мадяром) рішили удкрыти в свойому селі чоловічый монастырь. Отиц Боголіп пуддержав сю ідею і получив благословіня архієпископа Савватия.

Д 1925 годови зачалося будованя, а д-осіни 1926 года была до будована невелика церква, осящена владыков Савватийом. У 1927 годови быв побудованый деривяный корпус на 14 келій і ґаздувськых поміщінь. По прошіню о. Боголіпа його ослободили уд довжности настоятиля прихода в Бедевли, і ун быв зачисленый в братство скита в Дубовому. Однако владыка розпорядився перенести скит із Дубового у Бедевлю, де найшлося пудходяще місто в урочищі "Горбы".

Д 1928 годови туй была зроблена хыжа із кельями і домовов церковцьов, куды скоро переселилися всі монаші із Дубового.

Д 1940 годови архімандріт Боголіп разом із ієромонахом Іннокентійом (Чопиком) перевезли із Дубового монастырьску церкву і збудували новый жытловый корпус.

По войні, д 1955 годови, монастырь переробили на жуньськый, ай монахув перевели на инші приході. Д 1963 годови монастырь закрыли. Лем в осени 1991 года монастырь возродився як жуньськый, дякувучи стараням монахыні Віры (Молнар).

Ярьи 1992 года єпископ Євфимій благословив удворити в Тячувському районі чоловічый монастырь. До Бедевли были направлені насельникы із Сято-Тройицького монастыря у Хуст-Городилові. Д 1992 годови посвятили фундамент пуд нову церкву, а д 1994 годови посятили престол церкви в честь Почаївскої іконы Божої Маттери.

Знані люди

• Вайнагій Іван Васильович — ботанік.
• Драґош I^{[жрідло?]}
• Маркусь Василь (*27 грудня 1922) — ученый, публіціст, журналіст, діяч украйинської діаспоры в ЗША.
• Тиводар Михайло Петрович — дохтор гісторичных наук, професор Ужгородського національного університета, автор праць «Етнолоґія» та «Етноґрафія Закарпатя».
• Тиводар Богдан Михайлович — генерал СБУ.
• Сергій Демченко — солдат ЗСУ, згыбнув сокотячи Украйину на Луганськуй части фронта в 2023 г.
• Шуфрич Едуард Золтанович (1969—2022) — молодшый сержант Зброєных сил Украйины, учасник російсько-украйинської войны. Учасник УНА-УНСО.

Турістічні міста

- у давньый час у селови быв монастырь. Уд нього усокотилися руїны старої церквы XVII cт. і залишкы пудзимного ходу, котрый веде уд скелі Голиці до хрибта Берда.

- Портош (бокораші лиша свої плоты для уддыханя)

- родовище  болотяної жилізної руды

- Храм св. арх. Михаїла. 1838.

- Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь

- письменник Василь Маркусь

- бывша сінаґоґа і геврейськый цвытарь

Події

24 Юла 2023 года, близько 19:00, у селі упав автомобільный муст через ріку Тересва на автопутьови Н09 (Мукачово — Рогатин — Львув).

Ґалерея

• 
  Бывша синаґоґа
• 
  Гебрейськый цвынтарь і Бедевли

Посиланя

• http://bedevlya.com.ua/ Архівовано 21 травня 2013. Офіційний сайт села Бедевля
• http://www.tourinform.org.ua/ Архівовано 14 серпня 2016. Туристично інформаційный центер Закарпатця
• Погода в селі Бедевля Архівовано 6 листопада 2016.