Бедевля

село Бедевля
Бедевля
Coat of arms of Bedevla.gif	Прапор
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Тячовскый район
Рада	Бедевлянська селищна рада
Код КОАТУУ	2124480401
Основны інформації
Заложене	1225
Жытелїв	3971
Густота жытельства	1342,46 особ/км²
Поштовы індексы	90561
Телефон	+380 3134
Полога
Місцева влада
Адреса ради	90561, с.Бедевля. вул. Волошина,18
Вебова сторінка	https://bedevlyanska-gromada.gov.ua
Жрідла інформацій

Беде́вля авадь Бедѝвля (МФА:[be'dɪvlʲa])(укр. Бедевля, укр. МФА:[bɛˈdɛwlʲa]) — село в Украйині, центр Бедевляньської селищної громады Тячувського района Закарпатськуй области.

За послїдньым переписом (2001), кулькость населиня становит 5423 душ^[1]^[2]. Густота населиня — 1342,46 душ/км.

Село розміщине в мижерічі Тересвы тай Тисы, на правому берегови послїдньої. Недалеко протичут притокы Рікы — Глиняньськый, Монастырськый, тай Брусный, што упадає у Тячувиць (притоку Тисы).^[3]

Особливости природно-ґеоґрафічных условностюв вызначаются гурськым релєфом — высота сего міста над руньом моря має 240—260 метру.^[3]

Історія

Імня Bedőháza вперве упоминатся у 1336 годови ги Bedeuhaza.^[4]

Заложине в 1225 г. Село Бедевля. Перве упоминаня за котре в історичных памнятках удносится ид ХІІІ ст. У 1336 г. король Мадярщины Карл Роберт подарив сїсї зимлї файтї Драґа ерб Сас (Драґффі). Румынськый філолоґ тай історик-славіст Іоан Богдан раховав, што іменно знатный воєвода Драґош із Бедея, по леґенді заклав Молдову, выдсють зачав імняти тура і быв первым выборным правитильом нової маркы, Молдовы, ги часть Мадярського королювства. доста можливо, што із кенезького листа і зачалося заселиня окресности Бедевли тай історія села. Леґенда, яка дожила до ныні, говорит што оно было закладине чоловіком на імня Бедевіл. Сись чоловік якраз і быв романського похожіня. Перві жилї будовы ізводилися у урочищах «Котелеб» тай «Дубник», котрі усокотили свої назвы і до типирь. Ріка в тоты часы протикла із сївера уд первопоселиня по типирїшнюй вулици Волошина. Покулько Тиса, мінявучи своє річище, наступала на село, то житилям было мусай іскати май бульш придатнї міста для побудовы хыжий. Природным выявився выбор для сего пудвыщиня пуд назвов Руня.^[4]

За леґендов, записанов із слув Андрія Андрійовича Маханця, урожинця Бедевли, у давньый час у селови еґзістовав монастырь. Уд него усокотилися лем руїны старої церквы XVII cт. і остаткы пудземного хода, котрый веде уд скели Голиці д хребтови Берда. Монастырь быв спаленый у час татарського набіга.^[4]

Жрідла із історії Мадярщины ХІ-ХІІІ ст. засвідчуют наявность рузных катеґорій силянського населиня. Того нам гія встановити, до якої катеґорії надлежали житилї тогдышньої Бедевли. Знано, што німицькі колоністы, ізпомиже другых району Пудкарпатя, оселялися тоже і в базейнах річок Тисы, Тересвы, Теребли. У Солотвинови тай Сигутї они прикапчовалися ид выдобываньови соли. Особливостьов соціалної структуры Мараморщины быв доста чисильный прошарок друбного служилого панства – немешу, авадь, як їх кличут у Бедевли «нямишув». Сись прошарок поповнявся кенезами.^[4]

у Бедевли до файта немешув удносилися Маркуші, Тиводарі, Дебичі, Банкы, Вайнагії. На правому берегови Тисы бокораші лишали свої плоты для уддыханя. Се місто і до сего часа бедевляни называют Портош. На симу містови находилася переправа через ріку, на котруй служив звузник. находився там тоже водяный млин, котрого мала файта Маркушу. Выдобывали коло села тоже низькоквалітну болотяну жилізну руду, котру перевозили на жилізоробну мануфактуру до Кобылицької Поляны.^[5]

Центр Бедевляньської селищної рады. Выходячи із адміністратівно-теріторіального подїла области на 1996 г. до ї склада тоже входят теріторіальні громады сел Глиняный, Дубрувка тай Руня.

Населиня

Бисіда

Штатістіка населиня за рудным языком за данными списаня 2001 года^[6]:

Язык	Кулькость	Процент
украйинськый	3930	98.97%
російскый	30	0.76%
мадярськый	5	0.13%
румынськый	4	0.10%
білорускый	2	0.04%
Усього	3971	100%

Ґеоґрафія

Клімат

Клімат — помірно контіненталный, із виражинов зоналностьов. Серидня януарьна температура — 10-12° нище нула, юльова — + 18-24°. Коефіцієнт зволожіня — вище одиниці. Май бульше опадув — ярю у марицьови тай у осени в новембрьови. Зима, як для предгуря, стає на Тячувщині в тритюй декаді новембра і до зачинаня мариця. літньый сезон, у серидньому, 130 дну — із первої декады мая д серидинї септембра.^[3]

Природнї ресурсы

Головными природными ресурсами в окресности села Бедевля є будовильнї матеріалы — камінь, глина. Дїля побудованя хосновалося ріня із річища Тисы. Не так вже і далеко розміщуются знанї із часу серидньовічя поклады солотвиньської соли. у хащах водятся вовкы, лисицї, зайицї, кабаны, козулї. Мног рузных потят. Залітают сюды і великі ястрябы — ворогы худобної птицї силян.^[3]

Ґрунты — бурі, гурсько-хащові, шутрові із слабым гумусовым шаром. Придатної для зимльоробства земли мало. У серидньовічя місности была вкрыта пралїсами. Того не просто так місне населиня доста роботяще, бо селянин добре знав, што зимля даст урожай лем по старанної ї обробкы та угнойиня.^[3]

Ґаздувство

Зимлї, што находятся у управлїньови селищної рады хоснуются в бульшости для сажіня (1277 га). 615 гектару земиль удведино пуд окултурині пасовища, 240 — пуд сінокосы, 380 гектару становит ріля, в бульшости сады і городы, бо зернові културы не можут култивоватися у такуй гурсько-кліматичнуй зонї. Головными занятями населиня Бедевлі є зимльоробство, предусьым садоводство і городництво тай розвожіня худобы. До районного центра Тячова — 7 кілометру. Транспортна інфраструктура така: через село проходит шосе Ужгород-Ясіня тай жилізна дорога ид Солотвинови.^[3]

Мікротопонімы

Коло села є много урочищ, назвы якых ізкапчані із даякыми особливостями їх розміщіня, природными прикметами, зимльоволодінями ґазд авадь історичными подїями. Дїло іде за урочища Заріка, Старе Село, Ледяниця, Говды, Ровінь, Ліщани, Дякущина, Горбы, Монастырь, Вирьхньый Заверб, Цвітниковате. Гурська вирьшина около села кличися Полонинков.^[3]

Приселкы

Монастырь

Монастырь - бывше село в Украйині, у Закарпатськуй области.

Ізкапчане із селом Бедевля

Упоминаня: 1390: Monostor , 1804: Monoster, Kloster, 1888: Monostor ad Bedő, 1898: Manasztér, 1907: Bedőmonostor, 1913: Bedőmonostor , 1925: Monastýr, 1944: Bedőmonostor.

Храмы

Храм св. арх. Михаїла. 1838.

Старожилы оповідают єдну леґенду, што є скапчана із церквов у Старому Селови і сягає первої половинї ХІХ стогудя. У туй цирькви быв великый звун із глубокым басовым голосом, котрый оповіщав людий за важливі подїї у селови: зачинаня богослужіня, похорон, авадь приход якоїсь біды.

Коли ся житилї Старого Села переселили до Бедевли, узялися за ісканя міста, де бы могли выбудовати нову камняну цирькву. Такє місто найшли, і в 1811 годови зачали будовництво. Айбо звун устався на старуй цирькви. Селяни рішили перенести сю цїнну реліквію на нове місто. Звун перевозили на лодьци через старе русло Тисы, што помалы замульовалося і перетворялося на болота. Нечекано лодькы накрывся пуд тяжаров звона і тот упав у трясовину. Вытягнути го вже не могли.

По людям ходит повіря, што у сята Паскы авадь Руздва Христового чути мелодійный звук із глубины трясовины. Звун, што спочиват у болоті, звонит руно в пуночи.

Нова церква будовалася довго, айбо што важно, її звели руками місных майструв-селян. План цирькви має форму хреста. У 1838 годови будованя окончили, а цирькву осятили за греко-православным обрядом, присятивши св. Михаїлови.

У 1435 годови ся споминає парохіальна цирьква с. Николы. У 1751 годови ся описує деривляна цирьква с. Николы, збудована по упадкови бывшої, іще не цалком покрыта шинґлями і прикрашина малыми образами. У 1801 годови тоже ся упоминат деривляна цирьква.

Стара цирьква часто мучилася уд повіню, того нову муровану поклали на инакому містови, а місто старої цирькви позначине хрестом. Подля переказу, на будованюся причинив майстер Даруда із Камняньського, ай турню будовав майстер із Відня. Із зачатка крыши были покриті шинґлями, айбо деривляне покрытя згоріло пудчас бурі, і цирькву покрыли бляхов.

На камнянуй арци дверий ся спрятав латинськый надпис:

«IS ТА AEDES P. XIELSI ЕТ PORTA AETERNAE VITAE ВЕАТО OFFERTUR | TUTOR MICHAELI. INSIGNI PIETATE PASTORIS ЕТ PROBI GREGIS. 1838».

Близько цирькви стойит мурована капличка із 1936 года, і камняні хресты на гробах сященику. Теріторія цирькви обнесена камняным муром із 14 капличками – етапами Хресної дорогы.

У часах радяньскої власти місный парох Ґеорґій Еґреші быв увязненый у сталїньскых концтаборах. Цирьква была оголошина аварійнов і 1 октобра 1960 года знята з реєстрації дїючых цирьквий. Даколи люди ся молили там нелегално, айбо в серединї 1980-ых годах приміщіня переробили на музей, а старый іконостас понищили.

Нынї в цирькви робит Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь.

Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь

Старый бедевлянськый монастырь заклпв у 1719 годови Федор Дубанович. Житилї села помогли му побудовати цирькву, на двирях которої была вырізана дата — 1719 гуд. У документах 1756 года упоминаєся цирьква, "файно украшена і вся вудну розписана". Деривляна цирькова із розписным іконостасом, престолом і трьома звонами также упоминатся у 1788 годови. Усокотилися дарствинї ґрамоты 1742 года, пудтвержуючі передачу зимли монастырю Андрашом Томашовым і Юрійом Марковичьом.^[7]

Монастырь находится не далеко уд села Бедевля, на возвышености, выдкы удкрываєся прекрасный вид на Тячово і його окрестности. історія закладїня Сято-Іоанно-Предтеченьського чоловічого монастыря ізкапчана із трудами і усирдьом ієромонаха Боголіпа (Цирьковника). По Первуй Світовуй Вуйнї о. Боголіп вернувся із Росії у Бедевлю, де став селищным сящеником. Через дакулько году житилї села Дубове із свойым настоятильом храма ієромонахом Николайом (Мадяром) рішили удкрыти в свойому селі чоловічый монастырь. Отиц Боголіп пуддержав сю ідею і получив благословіня архієпископа Савватия.^[7]

Д 1925 годови зачалося будованя, а д осени 1926 года была до будована невелика цирьрква, осящена владыков Савватийом. У 1927 годови быв побудованый деривяный корпус на 14 келій і ґаздувськых поміщінь. По прошіню о. Боголіпа його ослободили уд довжности настоятиля прихода в Бедевли, і ун быв зачисленый у братство скита в Дубовому. Однако владыка розпорядився перенести скит із Дубового у Бедевлю, де найшлося пудходяще місто в урочищі "Горбы".^[7]

Д 1928 годови туй была зроблена хыжа із кельями і домовов цирьковцьов, куды скоро переселилися всї монаші із Дубового.^[7]

Д 1940 годови архімандріт Боголіп разом із ієромонахом Іннокентійом (Чопиком) перевезли із Дубового монастырьску цирькву і збудували новый житловый корпус.^[7]

По войнї, д 1955 годови, монастырь переробили на жунськый, ай монаху перевели на инші приходы. Д 1963 годови монастырь заперли. Лем у осени 1991 года монастырь возродився ги жунськый, дякуючи стараням монахыні Віры (Молнар).^[7]

Яри 1992 года єпископ Євфимій благословив удворити в Тячувському районі чоловічый монастырь. До Бедевли были направлинї насельникы із Сято-Тройицького монастыря у Хуст-Городилові. Д 1992 годови посвятили подамент пуд нову цирькву, а д 1994 годови посятили престол цирькви в чисть Почаївскої іконы Божої Маттери.^[7]

Знанї люди

Вайнагій Іван Васильович — ботанік.
Драґош I^{[жрідло?]}
Маркусь Василь (*27 грудня 1922) — ученый, публіціст, журналіст, діяч украйинської діаспоры в ЗША.
Тиводар Михайло Петрович — дохтор історичных наук, професор Ужгородської націоналної універзії, автор робут «Етнологія» тай «Етнографія Закарпаття».
Тиводар Богдан Михайлович — генерал СБУ.
Сергій Демченко — солдат ЗСУ, згыбнув сокотячи Украйину на Луганськуй части фронта в 2023 г.^[8]
Шуфрич Едуард Золтанович (1969—2022) — молодшый сержант Збройных сил Украйины, учасник російсько-украйинської войны. Учасник УНА-УНСО.

Турістічні міста

- у давньый час у селови быв монастырь. Уд нього усокотилися руїны старої цирьквы XVII cт. і залишкы пудземного хода, котрый веде уд скели Голиці до хрибта Берда.

- Портош (бокораші лишали свої плоты дїля уддыханя)

- родовище болотяної жилізної руды

- Храм с. арх. Михаїла. 1838.

- Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь

- письменник Василь Маркусь

- бывша синаґоґа і гебрийськый цынтарь

Подїї

24 Юла 2023 года, близько 19:00, у селови упав автомобілный муст через ріку Тересва на автопутьови Н09 (Мукачово — Рогатин — Львув).^[9]

Ґалерея

Бывша синаґоґа
Гебрийськый цынтарь у Бедевли

Пудміткы

Удкликаня

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Бедевля на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

http://bedevlya.com.ua/ Архівовано 21 травня 2013. Офіційний сайт села Бедевля
http://www.tourinform.org.ua/ Архівовано 14 серпня 2016. Туристично інформаційный центер Закарпатця
Погода в селі Бедевля Архівовано 6 листопада 2016.

[1] Кількість наявного населення за статтю та типом поселень, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)), Категорія населення, Стать. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даных Державної службы штатістікы Украйины. http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp.

[2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даных Державної службы штатістікы Украйины. http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp.

[:0-3] 3,0 ^3,1 ^3,2 ^3,3 ^3,4 ^3,5 ^3,6 Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - 1: Вступ

[:1-4] 4,0 ^4,1 ^4,2 ^4,3 Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - роздїл 1: З ІСТОРІЇ СЕЛА БЕДЕВЛІ

[5] Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - роздїл 2: СІМ'Я І СІМЕЙНИЙ ПОБУТ БЕДЕВЛЯН

[6] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даных Державної службы штатістікы Украйины. http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp.

[:2-7] 7,0 ^7,1 ^7,2 ^7,3 ^7,4 ^7,5 ^7,6 Сайт Бедевлянської селищної рады| Свято-Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир

[8] r813 (2023-03-05). Війна забрала життя ще двох молодих закарпатців (ФОТО) (по uk). https://zakdialoh.com/vijna-zabrala-zhyttya-shhe-dvoh-molodyh-zakarpattsiv-foto/. [перевірено 2023-03-05].

[9] На Закарпатті впав міст з машинами (фото). 2023-07-24. https://lenta.ua/na-zakarpatti-vpav-mist-z-mashinami-foto-142410/.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]