Споєны Штаты Америцькы

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Споєны Штаты Америцькы
Споєны Штаты Америцькы

Споєны Штаты Америцькы ці Споєны Штаты Американьскы, скорочено США (анґліцькы United States of America, скорочено USA) — федератівна презідентьска републіка в Северній Америцї, лежача од Атлантічного по Тихый океан. Вдяка енклаві Аляшкы достане земля США і на берегы Северного ледового океану і на дакотры тихоморьскы островы (головно Гавай). Споєны Штаты Америцькы ся складають з 50 штатів, федералной теріторії з головным містом і резіденціов влады і Конґресу (District of Columbia), придруженых штатів з внутрїшнїм самосправованём (Порторіко, Северны Маріяны і далшы) і самосправованых земель Споєных Штатів (Ґуам, Вірґіньскы островы, Америцька Самоа та далшы).

По скінчіню холодной войны і колапсї Совєтского Союза США обстали головнов світовов великов державов з домінантным поставлїнём в економіцї, політіцї, културї і воєньскій силї.

Столиця — місто Вашінґтон.

Плоха країны 9 826 675 км², населїня — 325 719 178 особ (одшацованя 2017 року, 3-тє місце у світї). Офіціялный язык — анґліцькый (де-факто), юридично офіціялного языка не мать. Мінова єдиніця — долар США. Споєны Штаты — єдна з найбівше етнічно таркастых і мултікултуральных країн у світї, што обстало історічно в наслїдку великомасовой іміґрації з різных країн та контінентів[1]. США мають найрозвинутїшу економіку світа з найвысшым ВВП, што становило в 2011 роцї $15.1 трильёны (22% номінального світового ВВП і понад 19% глобалного парітету купчой спроможності)[2] За прибытком на єдного обывателя Штаты мають 7-ме місце у світї[2].

США — федеративна конштітучна републіка, в якій владны правомоці ся роздїлюють міджі федеральный уряд і уряды 50 штатів. Каждый з 50 штатів мать свою конштітуцію, сістему орґанів влады і управління. Выконавча, законодавча і судова влада представлены одповідно Презідентом, Конґресом і Верховным Судом. США суть засновниками ООН і мають стале місце в Радї Беспекы ООН, засновниками Североатлантічного альянсу. США панують найбівшов економіков у світї ($14,2 трлн), могутныма збройныма силами, передовшыткым найвекшым войсково-морскым флотом, США тримуть першый ядерный потенціал на Земли.[3]

Назва країны[едітовати | едітовати жрідло]

1507 року нїмецькый картоґраф Мартін Вальдземюллер створив карту світу, на якій земли в Западній півкулї першыраз назвав «Америков» (America), на честь флорентійського першоодкрывача та картоґрафа Амеріґо Веспуччі[4]. Колишнї брітаньскы колоністы перше хосновали сучасну назву країны в роцї 1776 в Декларації про незалежность — «unanimous Declaration of the thirteen united States of America»[5][6]. Згодом назва United States of America — Споєны Штаты Америкы — была офіціално затверджена II американьскый Контінентальный конґресом 1776 року (намісто назвы «Споєны колонії», приятой конґресом 7. юна 1775 року)[7]. У франко-американських договорах 1778 року використовується назва «Сполучені Штати Північної Америки» (United States of North America)[8].

Пізнїше ся также зъявила скорочена форма назвы, нынї часто повжывана: United States — «Споєны Штаты». Гевся назва, а тыж іщі коротша форма — «Штаты» ся хосновали протоколах Континентального конґресу. Абревіатура «U.S.» ся находить в папірёх Джорджа Вашінґтона 1791 року, а абревіатура «U.S.A.» ся першыраз зъявила 1795 року[9].

Языкы[едітовати | едітовати жрідло]

Анґліцькый язык є вылучно материньскым языком про дас 82 % обывателїв, шпанєльскый язык про 10 % обывателїв. США не мають на федералній уровни законом кодіфікованый урядный язык, але анґлічтїна їм в практіцї є і дакотры законы і предписы наказують в дакотрых областях єй познаня (посмоть напр. пожадавкы про натуралізацію). Дакотры штаты Унії урядны языкы кодіфікованы мають, або анґлічтїну або веце языків в тім чіслї і анґлічтїну. Вецеязычныма штатами суть Гавай (анґлічтїна і гавайчіна), Нове Мексіко (анґлічтїна і шпанєлчіна) і Луісяна (анґлічтїна і францущіна). В різных далшых завислых теріторіях є сітуація іщі веце таркастїша, часто є екстра предписами сокоченый язык оріґіналных жытелїв.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Adams, J. Q., and Pearlie Strother-Adams (2001). Dealing with Diversity. Chicago: Kendall/Hunt. ISBN 0-7872-8145-X.
  2. 2,0 2,1 World Economic Outlook Database. International Monetary Fund. September 2011. http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/02/weodata/weorept.aspx?sy=2009&ey=2011&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=111&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CLP&grp=0&a=&pr.x=35&pr.y=14. Одказ перевіреный 2011-09-11. 
  3. Status of Nuclear Weapons States and Their Nuclear Capabilities (анґл.)
  4. Шаблона:Cite news
  5. Do not uppercase «united» here: it is unambiguously lowercased in the Declaration
  6. The Charters of Freedom. National Archives. http://www.archives.gov/exhibits/charters/charters.html. Одказ перевіреный 2007-06-20. 
  7. Клара Гудзик. «Усі люди створені рівними…» 232 роки незалежності Сполучених Штатів Америки. // «День». — № 115, п'ятниця, 4 липня 2008
  8. McClure, James (2008-06-12). A Primer: The 'First Capital' Debate. YDR.com. http://www.ydr.com/ci_9569289. Одказ перевіреный 2010-07-26. 
  9. Клара Гудзик. «Усі люди створені рівними…» 232 роки незалежності Сполучених Штатів Америки. // «День». — № 115, п'ятниця, 4 липня 2008

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Сполучені Штати Америки на україньскій Вікіпедії. Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Spojené státy americké на чеській Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.