Ястряб голубятник

Ястряб голубятник
Ястряб голубятник
Є єдным из	таксон
	,
Маса	67 грам, 712 грам, 1,14 килограм
Наукова назва таксона	Accipiter gentilis
Таксономічний ранг	вид
Батьківський таксон	Яструб
Вернакулярна назва	Northern Goshawk, Habicht, Azor común, Autour des palombes, Astore, Тетеревятник, Havik, Hønsehauk, Duehøg, Gwalch Marth, jestřáb lesní, kanakull, オオタカ, kanahaukka, héja, jastrząb (zwyczajny), jastrab veľký, duvhök, astor comú, açor, kragulj, เหยี่ยวนกเขาท้องขาว, Eurasian Goshawk, Goshawk, paprastasis vištvanagis, Gáshaukur, vistu vanags, havik, autour des palombes, яструб великий, Vuoncáfálli, Gwazsparfell, Gos-sheabhag, Shawk vooar ny sperriu, Goth-hok, jastreb, 苍鹰, azor
Синонім таксона	Falco palumbarius
Первісна назва	Falco gentilis
Охоронний статус згідно з МСОП	найменший ризик
Отримані відзнаки	Птица года
Розмах крил	115 сантиметр, 100 сантиметр
Описано в	Паулі-Віссова
Статус у Червоному списку загрожених видів у Чехії	уязвимы
Підтримується Вікіпроєктом	Вікіпроєкт Інвазійна біологія
Додаток CITES	Appendix II of CITES
Добовий цикл	дневной образ жизни животных
Ареал таксона	Кітайска Народна Републіка
Не плутати з	Яструбові
Галерея Вікісховища	Accipiter gentilis
Категорія Вікісховища	Accipiter gentilis
Основна катеґорія за темов	Category:Accipiter gentilis
	Accipiter gentilis

Ястряб голубятник (Accipiter gentilis), є середнё великый хищ з родины ястрябовых, росшыреный по цілій Европі аж на їй северну і северозападну часть, в северній Азії, Турції, Іранї, Тібетї, Японії і у Северній Америцї.

Попис[едітовати | едітовати жрідло]

Довжка тїла (самець): 49-57 цм
Довжка тїла (саміця): 58-64 цм
Роспятя крыл (самець): 93-105 цм
Роспятя крыл (саміця): 108-127 цм
Вага (самець): 570-950 ґ
Вага (саміця): 970-1750 ґ

Ястряб голубятник є найвекшый представитель роду Accipiter.^[1] Мать курты шыроко закулятены крыла, довгый хвіст, вгодный про лїтаня поміджі стромы, силны пазуры, плоху голову, куртый шпіцятый дзёбак і буры аж помаранчовы очі. Самець мать сиву верьхню сторону тїла зо синїм надыхом, білы бровы і білый спід зо сивыма смугами. Саміця є выразно векша як самець і на роздїл од нёго мать верьхню часть тїла зо сивым надыхом. Молоды птахы суть зверьху буры і місто вовнок на грудї мають дакілько бурых фляків.

Хованя[едітовати | едітовати жрідло]

Ястряб голубятник при атаку

]

Ястряб голубятник є на векшынї теріторії сталым птахом, і кідь у дакотрых локалітах, напр. у Канадї або северній Азії, міґрує до южнїшых областей. Жыє скрытым способом жывота з богатшым поростом і збачіти го годен лем рідко, за стравов ся але даколи выдасть і до одкрытой країны. На уловок чекать зо своёй позоровательнї і потім выконує атак несподїванов швыдкостёв. Справила іде о опортуністічного хища, котрого стравов суть звычайно меншы виды птахів, окремо пак голубы, ластївкы, воровлї, хоць можуть напасти і векшы виды, наприклад бажанты або водны птахы, аж до великости дикой качкы.

Ястраб голубятник ся аж на час гнїздиня скоро нияк не озывать, на гнїздї выдавать повторяны кейкавы шкрякы „кекекекекекекекеке“.

К своїм гнїздовым локалітам ся вертать міджі марцом і апрілём і на яйцях сїдить од апріля до юна. Гнїздовы плохы суть векшынов зароснуты великыма і силныма стромами, на котрых ястряб гнїздить. Кладе 2 аж 5 яєць о великости 59×45 мм і вагов коло 60 ґ. Свої яйця собі твердо хоронить і остро атакує і на векшы виды хищів. Інкубачна доба тырвать 28 аж 38 днїв і на яйцях сидять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо по 35 днях жывота і лїтати зачінають згруба о десять днїв пізнїше. Молоды птахы можуть зістати близко своїх родічів аж по добу єдного рока жывота. Ястряб голубятник не мать велё природных неприятелїв і час од часу є ловленый векшыма видами канї, або пугачами, хоць тоты хищі бывають самы жертвами самых ястрябів в часї гнїздиня, коли ся у них обявує несподївана аґресія.^[1]