Вікіпедія:Перевірительность

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до: навіґація, Найти

Інформації у Вікіпедії мусять быти вірогодны. Неясны факты, погляды, теорії і арґументы можуть быти зазначены в статї лем тогды, кідь уж были опублікованы вірогодным і решпектованым або інакше односно к темі вызначным жрідлом. В статї бы таке жрідло мало быти все написане. Хоцьяка неявна інформація, котра не є овірительна і котра не мать зазначене жрідло, може быти вымазана. „Неявным“ ся притім про цілї того правила розумить то, што даякый редактор розумно спохыбнив або бы могло быти спохыбнене.

Основным крітеріом на уведжіня хоцьякого факту у Вікіпедії є перевірительность. То значіть, же у Вікіпедії публікуєме лем такы інформації, котры суть бесспорны або рівно овірительны. Значіть, же не пишуть ся просто спохыбнительны факты, теорії або погляды як факт, а непохыбны інформації о тім, хто і як такы (спохыбнительны або похыбны) факты, теорії або погляды вызначным способом публіковав, і кідь ся дасть так і крітікы ці вспачны погляды. В такім припадї мать быти зазначеный одказ на вірогодне жрідло. За спохыбнительне годен тримати як тверджіня, котры суть векшыново обще приїманы, так тверджіня, котры суть триманы як мінорітны ці незвычайны.

Вікіпедія:Перевірительность є так єдным з трёх основных правил про створёваня контенту Вікіпедії. Дві далшы важны правила суть Вікіпедія:Жадне властне баданя і Вікіпедія:Непредвзятый погляд. Дотримованя тых правил має прінціпіалный вплив на якость матеріалів, котры суть акцептованы в головнім просторї назв Вікіпедії. Тоты правила бы але на мали быти інтерпретованы екстра, а мали бы быти розумлены як комплетный цїлок. Приспівателї бы ся мали познакомити зо вшыткыма правилами такой од початку.

Правило скорочено[едітовати жрідло]

  1. Статї бы піля явных інформацій мали обсяговати лем інформації, котры были опублікованы вірогодным жрідлом і решпектованым або інакше сполоченьскы вызначным односно к темі статї.
  2. Редакторы бы мали у каждій новій неявній інформацій увести вірогодне жрідло. Тверджіня, котре не годен вірогодно овірити, може хоцьхто із статї вылучіти.
  3. Повинность опубліковати вірогодне жрідло лежыть на редакторови, котрый неявну інформацію додав, та не на тім, хто єй вырїшыв вылучіти.

Рекомендованя[едітовати жрідло]

Овірительность, не правдивость[едітовати жрідло]

Основным ключом до написаня доброй енціклопедічной статї є порозуміти тому, же статя бы мала обсяговати лем такы факты, тверджіня, теорії, думкы, погляды і арґументы, котры уж были опублікованы вірогодным жрідлом. Цілём Вікіпедії є выбудовати комплетну і сполягливу енціклопедію. Зато треба цітовати вірогодны жрідла. Лем так собі може другый редактор або чітатель овірити написаны факты.

Овірительность в тім контекстї не значіть, же бы мав вікіпедіста овірёвати, ці є інформація у статї в Народных Новинках правда. Інформації із жрідла того ступня вірогодности бы але не мала быти у Вікіпедії написана як правда сама о собі, але як інформація о тім, же згодно з Народныма Новинками (редактором XY) ся наприклад стало тото і тото. Інформації ся рекомендує овірити у іншых вызначных жрідлах, а не властным баданём основанім на іншых методах як на порівнованю жрідел інформацій. Выслїдкы властного баданя не годен у Вікіпедії публіковати. Статї прото можуть обсяговати лем інформації, котры уже были опублікованы у вірогоднім жрідлї. Кідь є прічіна їх брати як спохыбнительны, не пишуть ся інформації як факт сам о собі, але як інформації о тім, же цітоване жрідло таке тверджіня увело. В такім припадї пасує увести можны крітікы і тогды, кідь походять з менше вызначного жрідла, жебы хоснователь Вікіпедії быв варованый на потребу інформацію собі овірити. Наконець і правдивы інформації без можности овірїня суть про Вікіпедію бесцїнны.

Добрым прикладом міджі овірительностёв і правдов є наступный приклад. Предпокладайме, же пишете статю о знамій фізікалній величінї X,котру реферовав даякый узнаваный фаховый часопис і зато така інформація пристойна на опублікованя у Вікіпедії. Під час роботы на статї ся стрїтите із знамым фізіком W, котрый повість: "Мій погляд є, же теорія X начісто плана". Докінце і тогды, кідь тото речіня повість сам автор теорії X, не мали бы сьте тоту інформацію в статї уваджати, покы о крітіцї од тамтого фізіка не буде інформовати вызначне або вірогодне жрідло окрем Вікіпедії. Ани потім не буде енціклопедічнов інформаціов, же теорія X є зла, але то, же фізік W о нїй тогды так і так бісїдовав. Але тыж теорію X є пристойне не уваджати як абсолутно позітівный факт, але як теорію X автора XY публіковану в XYZ.

Чом? Бо теорія без зазначіня жрідла або неопублікована крітіка проти нїй не суть овірительны способом, котрый бы міг успокоїти другых редакторів або чітателїв. Чітателї не знають, хто вы сьте. Лем тяжко можете в статї увести своє телефонне чісло та хотїти од каждого чітателя, жебы вам зателефоновав та тоту інформацію собі овірив. І кібы сьте так зробили, чом бы праві вам мав чітатель увірити?

Абы сьте могли таку інформацію увести в статї, мусите наперед пересвідчіти даякого вірогодного або холем вызначного выдавателя новин або часописа, жебы він сам перше тоту інформацію опубліковав. Такый выдаватель асі попробує інформацію овірити з пару жрідел, припадно з оріґіналного жрідла.

Вікіпедія не діспонує акуратным механізмом на овірёваня фактів. Праві зато є правило овірительности і правило не робіня властного баданя так важне.

Кідь вірогодне жрідло або вызначный выдаватель опублікує тоту інформацію, можете єй без проблемів увести і у вашій статї з оцітованём жрідла.

Жрідла[едітовати жрідло]

Статї бы мали быти основаны на вірогодных жрідлах, о котрых є обще знаме, же опублікованы факты овірюють і же суть точны. Про науковы темы бы то мали быти передовшыткым науково рецензованы публікації, про обычайны темы то може быти і денник, часопис або пріватный ці урядный веб, покы несе основны знамкы вірогодности і не є цїлком анонімный.

Одповідность за доданя жрідла[едітовати жрідло]

Одповідность за доданя жрідла неявной інформації є у того, хто тискать тоту інформацію до статї. Кідь не є жрідло додане, може тоты дата із статї вылучіти. Редакторы бы прото мали цітовати свої жрідла. Кідь хыбують вірогодны жрідла о предметї статї, може быти така статя з Вікіпедії вылучена.

Кідь не є інформація явно невірогодна, є вгодне інформацію намісто вылучіня переформуловати так, жебы їй неовіреность была ясна. Є жадане, абы редактор все дістав окацію жрідло доповнити. Окрем діскузных сторінок ся на упозорнїня хоснують шаблоны, і правда, по россягу і ступня важности {{Додайте жрідло}}, {{Факт}}, {{Неперевірене часть}}, {{Неперевірене}}, {{Властне баданя}} і {{Урґентно перевірити}} (ку нїй смотьте рекомендованя Одложене змазаня).

Кідь ся в статї пише о жыючій персонї, вылучте разом нежрідлованы і неовірительны інформації. Кідь мажете хоцьякы інформації, не забудьте быти учтивы.

Жрідла з неяснов вірогодностёв[едітовати жрідло]

Жрідла з неяснов вірогодностёв суть жрідла, котры на базї дотеперішнїх скусеностей не все овірюють інформації, або де є неясный або несполегливый способ, якым ся з фактами нараблять. Кідь інформації походять лем із жрідла з неяснов вірогодностёв, наприклад з обычайных комунікачных медій та суть мало важны, вылучте їх. Кідь суть важны, попросьте собі іщі інше жрідло і інформацію переформулуйте так, абы была ясна їй обмеджена вірогодность, наприклад: "З двотыжденника ІнфоРУСИН..."

Одказы на властны жрідла[едітовати жрідло]

Хоцьхто собі може створити властны вебовы сторінкы, вести свій блоґ або выдати книгу властным ладунком і пак ся выдавати за експерта в менованій области. Зато суть книгы публікованы властным накладом або непрестіжным выдавательством, особны вебовы сторінкы і блоґы обще жрідла з неяснов вірогодностёв. Вірогодность такого жрідла треба судити подобно як вірогодность хоцьякого жрідла, то єсть по вірогодности автора, ёго певностёв авторізації і скусеностей з ёго дотеперїшнїм дїянём. Кідь іде о веб знамого і вірогодного дослїджователя або новинаря і не суть похыбности о ёго авторстві, може быти і тото жрідло бране як высоко вірогодне. Напослїдок - кідь суть інформації на дослїджователёвім блоґу справды інтересны, правдоподобно їх опублікує і інше вірогодне жрідло.

Одказы на властны жрідла в статї о собі самому[едітовати жрідло]

Одказы на властны жрідла або іншы опублікованы жрідла з неяснов вірогодностёв може хосновати як жрідло у статї о собі самій. Наприклад: Офіціална сторінка ґрупы Deep Purple може быти схоснованя як жрідло о ґрупі Deep Purple, кідь інформації на офіціалній сторінцї суть важны, не суть лем самохвалїнём і не суть в спорї з інформаціями, котры додавають другы вірогодны жрідла. Властны сторінкы жыючого політіка суть сполягливым жрідлом інформацій о ёго самопрезентації (а не о їй правдї).

Далшы коментарї[едітовати жрідло]

То, же є даяка інформація овірительна іщі не є довод про то, жебы была у Вікіпедії опублікована, видьте Што Вікіпедія не є. Но і так не треба жрідловати кажду інформацію лем зато, же є правдива. Бочным ефектом того правила є, же кідь не є властне баданя підпорене вірогодным жрідлом, не мож такы інформації публіковати. Смотьте Вікіпедія:Жадне властне баданя.

Повязаны сторінкы[едітовати жрідло]