Перейти до вмісту

Бѣлкы (Закарпатска область)

Матеріал з Вікіпедія
Мѣстечко Украины
Бѣлкы
Застава Герб
Застава Герб
Давны назвы Bilky, 1245[1]
Держава Украина
Область Закарпатска
Еврорегион Карпаты
Сельска рада Бѣлковска
Координаты 48°19′46″ с. ш. 23°08′23″ в. д. / 48.329444° с. ш. 23.139722° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога 4,4 км²
Надморска вышка 179 м
Обывательство 8064[2] особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3144
Поштовый индекс 90132
КОАТУУ 2121980801
Бѣлкы (Украина)
Бѣлкы

Бѣ́лкы, укр. Білкимѣстечко в бывшом Иршавском районѣ[3] Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[1]

Лежить на правом березѣ Боржавы о 8 км од бывшого районного центра Иршава.[1][4]

Мадярска доба
Перва упоминка о селѣ в жерелах датована роком 1245, коли краль Бейла IV. даровав село землепану Карачоньи.[1][4]
Од зачатку XIX. стороча в селѣ добывають желѣзну руду, вытоплюють желѣзо, фунгуе пила и даколько млинох, выпалюють вапно. Од року 1830 Бѣлкы стають ся великым торговым селом, на тутешны торговицѣ ходили не лем з цѣлого краю, але и з Галичины.[4]
В року 1910 в Бѣлках было 4675 обывательох русинской и нѣмецкой народности, пошта, телеграф, сельска позычкова кооперация и каса самомопомочи.[5]
Чехословацка доба
В року 1923 отворена горожанка, а в року 1925 при ньой за кошты Червеного Креста отвореный интернат. В року 1938 до Бѣлок перемѣщена Береговска украинска гимназия.[4]
В року 1930 зоз 5614 обывательох были 4424 Русины, 1068 Евреи, 56 Мадяре, 41 Чехы и Словаци, 1 Нѣмець, 7 иншых народностей и 17 чужоземцьох. Векшина Русинох были православны — 2287 (51,6%), иншы — грекокатолици. Социалну и медицинску помочь подавала станиця Червеного Креста.В Бѣлках быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, жандарска станиця, основна школа русинска (8 клас) и чешска (5 клас), горожанка русинска (4 класы) и чешска (3 класы). Грекокатолицка мурована церква Успѣня Пресвятой Богородицѣ была высвячена в року 1838, деревяна православна церква Святых Петра и Павла — в року 1920.[6]
Украинска доба
25. октобра 1944 до Бѣлок вступила Червена армада, зачала ся украинска доба истории села, и 126 его обывательох были мобилизованы до совѣтского войска. Панскы землѣ были роздѣлены меджи газдами, але уже 15. марца 1948 быв створеный колгосп и вшиткы подарованы землѣ од них забрали. В року 1966 в Бѣлках отворили ставбарску промысловку, а в року 1967 — промыслову выробу сокох, вин и сливовицѣ. Фунговали два камѣнны ломы, цех на выробу сухых и олейовых фарб.[4]

Бѣлкы тяжко пережили повѣнѣ в роках 1998, 2001, 2005. В року 2005 епископ Милан Шашик освятив церкву XIX. стороча, котра была реставрована по тому, як в совѣтской добѣ была заперта и хоснована як музей атеизма. В року 2009 отворили памятник Ивану Фирцаку “Кротону”, бѣлецкому родакови.[4]

Вызнамны родаци

[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Révai nagy lexikona. 3. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911.
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
  • Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 укр. [1]
  • Хоменко І. Л.: Білки //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 307 – 317.укр.
  • Облікова картка Білки на сайті Верховної ради України (по украинскы). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11201. [перевірено 2019-12-09]. 
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Хоменко І. Л.
  2. Облікова картка
  3. Од року 2020 в Хустском.
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 Сергій Федака, сс. 21–23.
  5. Révai nagy lexikona,том 3, с. 313.
  6. Достал Я., сс. 72–73.