Гимназия
дн. ул. Фединця, 53 (хем. факулта УжНУ)
Гимназия, од гр. ϒυμνάσιον gymnasion школа про тѣлесне ай интелектуалне образованя молодых людей в Старовѣкой Греции. Позднѣйше понятя gymnasium вошло в нѣмецкых землях в уживаня в его другом вызнамѣ, а в англоязычных землях в первом вызнамѣ, тыж в покуртаной формѣ gym (тѣлесна выхова, тѣлоцвѣчня). Во восточнославянскых и середноевропскых землях гимназия означать учебну установу середного ступеня общого образованя.[1]
Класична гимназия была замѣряна на то, же ей абсолвенты, можуть ся ити учити дале на высокы школы.
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва школа, котра ся стала примѣрнов, про будучы гимназии, была отворена в Страсбургу в року 1537.[2]
В року 2013 одзначили 400-роча Унгварской гимназии, з котрой вышли многы вызнамны Русины. Зачаточно была в Гуменному (1613), од року 1646 в Унгварѣ и, подобно иншым тогочасным нѣмецкым гимназиям, звала ся колегиумом, а од року 1776 достала назву гимназии.[3]
Роспоряджѣня Ratio educationis Марии Терезии (1777) установило, же в Мадярщинѣ мають быти 10 главных гимназий (főgimnázium), котры будуть служити примѣром про иншы, а една з главных гимназий мала быти в Унгварѣ. Тото было реализовано уже в року 1778.[3]
См. тыж
[едітовати | едітовати жрідло]Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. ISBN 966-2674-43-X. укр.
- Gymnasium, German school. //Encyclopaedia Britannica. англ.
- Химинець В.В., Басараб М.М.: Ужгородська гімназія укр.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Алмашій, Михайло, с. 61.
- ↑ Encyclopaedia Britannica.
- ↑ 3,0 3,1 Химинець В.В., Басараб М.М.: Ужгородська гімназія