Полата
| Полата | |
|---|---|
| словен. Palota | |
| Сімболы | |
| Основны інформації | |
| Штат | |
| Край | Пряшівскый |
| Окрес | Меджілабірцї |
| Полога | 49°16′09″N 21°59′39″E / 49.2692°N 21.9942°E |
| Надморьска вышка | 482 м н. м. |
| Розлога | 24,11 км²[1] |
| Жытелїв | 179 (ку 2024) |
| Густота жытельства | 7,42 жытелїв/км² |
| Перша писемна змінка | 1330 |
| Націоналії | |
| ШТЄ (NUTS) | 520616 |
| ЕЧВ (до року 2022) | ML |
| ПСЧ | 068 01 (pošta Medzilaborce) |
| Тел. передвольба | 057 |
| Офіціалны адресы | |
| Вебова сторінка | www |
| Жрїдла інформацій | |
| Містьска і сельска штатістіка (SŠÚ) Інформачный портал о селах і містах Словеньска | |
| Мапа | |
![]() | |
Полáта[2] (словен. Palota) є село на Словакії в Меджілабірьскім окресї Пряшівского краю.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Перша писомна змінка о селї Полата была в роцї 1330 під назвов Палата (Palata) і была тогды частёв панства Гуменне.[3] В 18. і 19. столїтю належала роду Чакёвцїв,[4] концём 19. столїтя належыли тутешнї маєткы желїзніцї. В роцї 1715 было в Полатї девять обываных і необываных домовых господарьстев, в роцї 1787 мало село 70 домів і 498 жытелїв. В роцї 1828 было в селї 76 домів і 559 жытелїв, котры працовали як vozníci, дереворубачі, польногосподарї і працовники в каменёломі.[3] До року 1918 належало тото село до Земпліньской жупы к Австро-Угорьску і потім перешла під Чехословакію. Почас другой світовой войны в роцї 1944 зазнала Полата розсяглой шкоды у рамках тяжкых боёв Выходокарпатьской операції і 60 єй домів выгорїло.[5][6]
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село ся находить в Низкых Бескідах в поводї потока Выдранька, прямо під главным гребінём Карпат і тым самым на граніцї з Польском. Главным гребінём ведуть два переходы, а то Лаборецькый переход на северї і Лупковскый переход на юговыходї од Полаты. Центер села лежыть в надморській вышцї 482 м н. м. і є оддаленый в 8 км од Меджілабірцёв.
На северї і выходї гранічіть з селом Команьча (в Польску), на югу з селами Вырава і Чабалівцї, на югозападї з селом Няґів і на западї з містом Меджілабірцї (часть Выдрань).
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]| Рік | 1994 | 2004 | 2014 | 2024 |
|---|---|---|---|---|
| Особ | 176 | 181 | 186 | 179 |
| Δ | +2,84 % | +2,76 % | −3,76 % |
| Рік | 2023 | 2024 |
|---|---|---|
| Особ | 179 | 179 |
| Δ | +0 % |
Ґалерія
[едітовати | едітовати жрідло]-
Православна церьков Різдва пресвятой Богородіцї
-
Передня фасада православной церькви Різдва пресвятой Богородіцї
-
Православна церьков Різдва пресвятой Богородіцї і дзвоніця
-
Ґрекокатолицька церьков
-
Ґрекокатолицька церьков
-
Передня фасада ґрекокатолицькой церькви
-
Воєньскый цінтерь з першой світовой войны
-
Погребный дім
-
Сельскый уряд
-
Уліця з новшыма домами
-
Уліця з містным потоком
-
Стара халупа
-
Традічна деревяна пелевня
-
Памнятна табла і середнїй танк T-34 выставена на публіку в містнім памнятнику другой світовой войны
-
Ходниковый гранічный переход Полата-Радошице меджі Польском і Словакіёв
-
Гранічный камінь з 90. років 20. столїтя на гранічнім переходї Полата-Радошице меджі Польском і Словакіёв
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2025-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/vbd_dem/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_sk. [перевірено 2025-03-31].
- ↑ Полáта // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 535 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf
- ↑ 3,0 3,1 Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. 2. Bratislava: Veda.
- ↑ Reiszig, Ede. Magyarország vármegyéi és városai: Zemplén vármegye – Csáky. in Borovszky, Samu (по hu). Budapest: Arcanum. https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/Borovszky-borovszky-samu-magyarorszag-varmegyei-es-varosai-1/zemplen-varmegye-1E176/zemplen-varmegye-nemes-csaladai-irta-ifj-dr-reiszig-ede-1F2CF/csaky-1F376/. [перевірено 2025-12-25].
- ↑ Palota: História (по sk). E-obce.sk. https://www.e-obce.sk/obec/palota/2-historia.html. [перевірено 2025-12-25].
- ↑ Maniak, Marcel (2019) (по sk). Nikdy viac! : príbeh vypálených obcí. [Poprad]: Popradská tlačiareň. с. 66. ISBN 978-80-89613-26-7.
- ↑ 7,0 7,1 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2025-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk. [перевірено 2025-03-31].
Вонкашнї одказы
[едітовати | едітовати жрідло]
| ||||||||||
