Перечин
Город Украины
Перечин
|
Перечин — варош в Закарпатской области Украины, бывшый административный центер бывшого Перечинского района.[3] В сучасности мать Перечин 6.477 жытельох (2022).[4]
Варошскый статус Перечин достав в року 2004.[5][6]
Землепис
[едітовати | едітовати жрідло]Лежить в долинѣ рѣкы Уг, о 21 км на сѣвер од Ужгорода. Через Перечин иде асфалтка Ужгород–Львов и желѣзнична линия Чоп–Москва.[7]
Середня теплота януара -3,9°С, юла 19,3°С. Вышковый роздѣл в катастровых границях 25 м.[8]
Надморска вышка Уга на входѣ до Перечина 149 м (район Бантлинова товарня, суток з Турьов), на выходѣ 142 м (готарь Яслище), вышка дорогы в том мѣстѣ 156 м.[9] Интерполация тых дат давать нижню середню вышку Перечина 171 м. Верхня середня вышка з доданьом вышкового роздѣлу пак буде 196 м.
История
[едітовати | едітовати жрідло]Мадярска доба
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка о селѣ походить з року 1399,[6] а в року 1427 село упомянуте, як часть доминии грофох Другетох,[5] котрому належало до року 1691, коли перешло у властность грофа Берченьи.
Найдавнѣйша печатка Перечина, яка дошла до нас, походить з року 1823, в тот час село уже належало ерару; а найдавнѣйшым старостом (бировом), за котрого заховали ся упоминкы быв Иван Иваник, што бировив в серединѣ XIX. стороча, потомкы котрого жиють в Перечинѣ донынѣ.[6] На основѣ найстаршых упоминок и печаток варошска рада в року 1999, коли Перечин святковав 600-роча, схвалила днешный герб Перечина, на котром стоить и рок его основаня.
В року 1893 нѣмецке акционерне товаришство Бантлин отворило в Перечинѣ лѣсохемичный комбинат, де з букового дерева выробляли смолу, ацетон, метиловый шпиритус, оцтовый квас и др. Комбинат мав филиалку в Тури Быстрой, де мали роботу 156 особ, а в року 1903 лем в самом Перечинѣ мали роботу 272 сталы роботници. В тых роках аж до Ужоцкого перехода потягли желѣзницю, в Перечинѣ збудовали желѣзничну штанцию, отворили фирес з 30 робочыма мѣстами, де продуковали шлиперы про штреку.[10]
Чехословацка доба
[едітовати | едітовати жрідло]14. януара 1919 Перечин окуповало чешске войско, але в апрѣлю мусѣло лишити село. Мѣстны лѣвы пробовали установити владу Совѣтох, але неодовго Чехы ся вернули и той владѣ настав конець. За Чехох ся стали позитивны змѣны в културѣ. В роках 1928-30 збудовала школу на 400 мѣст чешска фирма Лана, тота сама, што будовала район Галагов в Ужгородѣ. Коли подля Вѣденьского арбитражу 2. новембра 1938 Ужгород передали Мадярщинѣ, Перечин обстав ся в Карпатской Украинѣ.[6]
Фирма Бантлин перешла у властность Живнобанкы. На перечинской фабрицѣ робило уже 2000 роботникох, але наслѣдком кризы в року 1936 зостало лем 200.[11]
Друга мадярска доба
[едітовати | едітовати жрідло]Од 15. марца 1939 до 27. октобра 1944 Перечин быв окупованый Мадярами.[5]
Совѣтска доба
[едітовати | едітовати жрідло]Зачала ся 27. октобра 1944 з приходом Червеной армады. В совѣтскый период отворили сокову и древообробну фабрикы, промысловку, дом културы.[12] В року 1968 отворили фабрику радиоелектронных сучасток «Стеатит», днесь закрыту. В року 1988 завели природный газ зоз Уренгоя.[6]
Туристичны объекты
[едітовати | едітовати жрідло]Памяткы архитектуры, истории и умѣня:[5]
- Свято-Николайовска церква (1763—69)
- костел св. Августина (1906)
- памятник поштарю Федору Фекетѣ (автор М. Белень)
Шпорт и рекреация:
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Вербиленко Г. А.: Перечин. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ISBN 966-00-0632-2; том 8 (2011) ISBN 978-966-00-1142-7, с. 141.
- Географічна енциклопедія України, 3 том; К., «Українська енциклопедія», 1993. ISBN 5-88500—020—4
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5.
- Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. ISBN 5-88500-002-6.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
Екстерны одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- ПЕРЕЧИН, ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. //Історія міст і сіл України. Том 7.
- Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [2]
- Мапа высот в околици, гора Плѣшка [3]
- Сергій Федака: Перечин.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Апарат мерии
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ В року 2020 инкорпорованого Ужгородскым.
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 Вербиленко Г. А.
- ↑ 6,0 6,1 6,2 6,3 6,4 Сергій Федака: Перечин.
- ↑ Тронько П. и др., с. 439
- ↑ Географічна енциклопедія України, том 3, с. 22.
- ↑ Чешска военска мапа: Země Podkarpatská. Zeměpisný ústav M.N.O., č. 527-1919, л. 4569.
- ↑ Тронько П. и др., сс. 441-442
- ↑ Достал Я., с. 132.
- ↑ Кудрицкий А.В. и др., с. 655.
- ↑ Трамп на гору Плѣшка
- ↑ Мапа высот в околици, гора Плѣшка.
Навигация по Перечинскому району Районный центер: Перечин
|
|