Перечин

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Город Украины
Перечин
Застава Герб
Застава Герб
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Перечинскый
Мер Иван Погорѣляк[1]
Координаты 48°44′03″ с. ш. 22°28′07″ в. д. / 48.734167° с. ш. 22.468611° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 7,45 км²
Надморска вышка 171-196 м
Жителей 6 737[2] особ (2016)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 3145
Поштовый индекс 89200—89202
КОАТУУ 2123610100
Официалный сайт (укр.)
Улиця Перечина
Костел св. Августина (1906)
Поштарь Федор Фекета

Перечин - варош в Закарпатской области Украины, административный центер Перечинского района. В сучасности мать Перечин 6.737 жытельох (2016).[2]

Варошскый статус Перечин достав в року 2004.[3][4]

Землепис[едітовати | едітовати жрідло]

Лежить в долинѣ рѣкы Уг, о 21 км на сѣвер од Ужгорода. Через Перечин иде асфалтка УжгородЛьвов и желѣзнична линия ЧопМосква.[5]

Середня теплота януара -3,9°С, юла 19,3°С. Вышковый роздѣл в катастровых границях 25 м.[6]

Надморска вышка Уга на входѣ до Перечина 149 м (район Бантлинова товарня, суток з Турьов), на выходѣ 142 м (готарь Яслище), вышка дорогы в том мѣстѣ 156 м.[7] Интерполация тых дат давать нижню середню вышку Перечина 171 м. Верхня середня вышка з доданьом вышкового роздѣлу пак буде 196 м.

История[едітовати | едітовати жрідло]

Мадярска доба[едітовати | едітовати жрідло]

Перва упоминка о селѣ походить з року 1399,[4] а в року 1427 село упомянуте, як часть доминии грофох Другетох,[3] котрому належало до року 1691, коли перешло у властность грофа Берченьи.

Найдавнѣйша печатка Перечина, яка дошла до нас, походить з року 1823, в тот час село уже належало ерару; а найдавнѣйшым старостом (бировом), за котрого заховали ся упоминкы быв Иван Иваник, што бировив в серединѣ XIX. стороча, потомкы котрого жиють в Перечинѣ донынѣ.[4] На основѣ найстаршых упоминок и печаток варошска рада в року 1999, коли Перечин святковав 600-роча, схвалила днешный герб Перечина, на котром стоить и рок его основаня.

В року 1893 нѣмецке акционерне товаришство Бантлин отворило в Перечинѣ лѣсохемичный комбинат, де з букового дерева выробляли смолу, ацетон, метиловый шпиритус, оцтовый квас и др. Комбинат мав филиалку в Тури Быстрой, де мали роботу 156 особ, а в року 1903 лем в самом Перечинѣ мали роботу 272 сталы роботници. В тых роках аж до Ужоцкого перехода потягли желѣзницю, в Перечинѣ збудовали желѣзничну штанцию, отворили фирес з 30 робочыма мѣстами, де продуковали шлиперы про штреку.[8]

Чехословацка доба[едітовати | едітовати жрідло]

14. януара 1919 Перечин окуповало чешске войско, але в апрѣлю мусѣло лишити село. Мѣстны лѣвы пробовали установити владу Совѣтох, але неодовго Чехы ся вернули и той владѣ настав конець. За Чехох ся стали позитивны змѣны в културѣ. В роках 1928-30 збудовала школу на 400 мѣст чешска фирма Лана, тота сама, што будовала район Галагов в Ужгородѣ. Коли подля Вѣденьского арбитражу 2. новембра 1938 Ужгород передали Мадярщинѣ, Перечин обстав ся в Карпатской Украинѣ.[4]

Фирма Бантлин перешла у властность Живнобанкы. На перечинской фабрицѣ робило уже 2000 роботникох, але наслѣдком кризы в року 1936 зостало лем 200.[9]

Друга мадярска доба[едітовати | едітовати жрідло]

Од 15. марца 1939 до 27. октобра 1944 Перечин быв окупованый Мадярами.[3]

Совѣтска доба[едітовати | едітовати жрідло]

Зачала ся 27. октобра 1944 з приходом Червеной армады. В совѣтскый период отворили сокову и древообробну фабрикы, промысловку, дом културы.[10] В року 1968 отворили фабрику радиоелектронных сучасток «Стеатит», днесь закрыту. В року 1988 завели природный газ зоз Уренгоя.[4]

Туристичны объекты[едітовати | едітовати жрідло]

Памяткы архитектуры, истории и умѣня:[3]

  • Свято-Николайовска церква (1763—69)
  • костел св. Августина (1906)
  • памятник поштарю Федору Фекетѣ (автор М. Белень)

Шпорт и рекреация:

  • лыжарска база на горѣ Плѣшка (51/2 км воздухом, около 15 км пѣшым ходом)[11][12]

Жерела[едітовати | едітовати жрідло]

  • Вербиленко Г. А.: Перечин. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ISBN 966-00-0632-2; том 8 (2011) ISBN 978-966-00-1142-7, с. 141.
  • Географічна енциклопедія України, 3 том; К., «Українська енциклопедія», 1993. ISBN 5-88500—020—4
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5.
  • Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. ISBN 5-88500-002-6.
  • Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.

Екстерны одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Апарат мерии
  2. 2,0 2,1 Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016, с. 35.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Вербиленко Г. А.
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Сергій Федака: Перечин.
  5. Тронько П. и др., с. 439
  6. Географічна енциклопедія України, том 3, с. 22.
  7. Чешска военска мапа: Země Podkarpatská. Zeměpisný ústav M.N.O., č. 527-1919, л. 4569.
  8. Тронько П. и др., сс. 441-442
  9. Достал Я., с. 132.
  10. Кудрицкий А.В. и др., с. 655.
  11. Трамп на гору Плѣшка
  12. Мапа высот в околици, гора Плѣшка.