Турѣ Реметы
Село в Украинѣ
Турѣ Реметы
укр. Тур'ї Ремети
|
Турѣ Реметы, укр. Тур'ї Ремети, мад. Turjaremete, чеш. Tuří Remety — село в бывшому Перечинском районѣ ( із 2020 року- в Ужгородськом районѣ) Закарпатской области Украины.
- Сельска рада[1] укр.
- Тур'є-Реметівська сільська рада
- 89221, Закарпатська обл., Перечинський р-н,
- с. Тур’ї Ремети, вул. Тканка, 1
- тел.03145 51-150, 51-260
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Лежить на далници Перечин – Свалява од Перечина на выход о 9 км[3] на сутоку Туричкы з Турьов.[4]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка о селѣ в историчных документах датована роком 1451. В роках 1830–1870 в селѣ фунговала невелика желѣзарня.[3]
В року 1910 зоз 2041 обывательох были 1237 Русины, 446 Мадяре, 334 Словаци; подля вѣры: 1290 грекокатолици, 481 римокатолици, 218 израелиты.[5]
В року 1930 зоз 2332 обывательох были 1562 Русины, 540 Чехы и Словаци, 182 Евреи, 24 Мадяре, 1 Нѣмець, 1 — иншый, 22 — чужоземцѣ; подля вѣры: 1586 грекокатолици, котры мали муровану церкву Св. Михаила од року 1771, и 505 римокатолици з костелом Св. Юрия од року 1886. Штатна справа: нотарскый, жандарскый, лѣсогаздовный уряды, пошта, телеграф, телефон.[6]
- Школы:[6]
- русинска (7 клас),
- чешска (4 класы).
- Промысел:[6]
- штатный конярскый завод на хованя племенитых кони про цѣлу Подкарпатску Русь (створеный в року 1870 на мѣстѣ желѣзарнѣ, закрытой з доводу вычерпаня копалнѣ желѣзной руды);
- ку нему належны 5 ферм про статок на полонинѣ Руной (800 кони, 3000 коров, 32 племенны быкы, 33 племенны конѣ-гуцулы);
- велика штатна дереворобна фабрика.
В року 1942 в селѣ гортисты зрядили концлагер, в котром держали неприятельох режима, зокрема секретаря крайского комитета КПЧ Олексу Борканюка. 27. октобра 1944 Турѣ Реметы были выслободжены од фашистох Червенов армадов и вступили до украинской добы своей истории, котра ся зачала так, же 44 хлопы были взяты доброволцями до Червеной армады. В року 1969 в селѣ были 3323 обывателѣ, земледѣлске дружство, укр. «колгосп „Зоря комунізму“», деревообробна фабрика з цехами пиловым, буторовым и выробох про домашность, гидроелектрарня на выкон 360 киловатт, лѣсництво Перечинского лѣсокомбінату, середня школа, вечерна школа про молодых працуючых, библиотека, клуб на 250 мѣст, при ньом 5 кружкы аматерского умѣня; сельска болниця.[3]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Иван Мураний (1881–1945), педагог, културный дѣятель, священик
- Шандор Рот (1921–1996), украинскый и мадярскый лингвиста, професор Будапештской универзиты.[3]
- Магда Адам (1925–2017), историчка, докторка Мадярской академии наук
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 Xмад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 (pdf) укр.
- Інформер: Тур'ї Ремети. http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26632. [перевірено 2021-03-19].укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 474–475. Одчитане: 2021-03-16русс.
- Турьи Реметы М-34-118 (мапа). Генеральный штаб. 1990. http://freemap.com.ua/maps/genshtab/m-34-118.jpg. [перевірено 2021-03-16].русс.
- Облікова картка с. Тур'ї Ремети. Верховна Рада України. 2021. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11489. [перевірено 2021-03-16].укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Навигация по Перечинскому району Районный центер: Перечин
|
|