Култура

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Скалны малбы в Ґобустанї (Азербайджан) (Коло 8 000 п.н.е.)

Словом култура (cultura, од латиньского colere, плекати, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя рослин. Як метафору то повжыв Ціцеро про переклад Платонового понятя „старослтивость о душу“ а од 16. стороча ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть література, уменя, музика, припадно і наука і філозофія. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або міністерство културы. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше попкултура. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать културолоґія.

Култура в шыршім змыслї[едіт.]

Кавярня в Дамашку (Сірія)

Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь понятя културы вжывать антрополоґія і соціолоґія.

Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але

  • што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады;
  • што сам векшынов не створює, але переберать од старшых;
  • што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій;
  • што ся утримує так, же ся о то люде старають;
  • што даяку громаду споює і разом лучіть од другых.
Свято в Кове (Бенін)

В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили марксісты. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; росповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной енкултурації, т.є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у пріматів, птахів ці рыб. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.[1]

Антрополоґ Кліффорд Ґіртз характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. Ґерт Гофстедетвердить, же то „колектівный софтвер“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімволы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації.

Репродукція културы[едіт.]

Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в родинї і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т.є. передовшыткым языка, росповіданя, звыків, облїканя, моралкы або віры традічно брали участь дві ґенерації, особливо матїрь і баба (тзв. grandmother hypothesis). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить телевізія, што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы росповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд.

Култура і цівілізація[едіт.]

Партгенон в Атенах

Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя цівілізація, одказуюча к містьскому середовищу (латиньске civis, civilis) значіть к даякому козмополітізму. Навспак про меншы громады, маприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя субкултура (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о фіремній културї, т.є. заведженым способом комунікації міджі працовниками, рїшіня конфліктів іпод.

В сучаснім рушным і ґлобалізованім світї ся вшелиякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты.

Одказы[едіт.]

Повязаны статї[едіт.]

Література[едіт.]

  • J. Assmann: Kultura a paměť. Praha 2001
  • Susan Blackmoreová: Teorie memů. Kultura a její evoluce. Praha 2001
  • R. van Dülmen: Kultura a každodenní život v raném novověku I./III. Praha 2006
  • Clifford Geertz: Interpretace kultur. Praha 2000
  • Ernest Gellner: Rozum a kultura. CDK, Brno 1999
  • G. Hofstede: Kultury a organizace. Praha 1999
  • J. Petráň: Dějiny hmotné kultury I./II. Praha 1995
  • Z. Salzmann: Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie. Praha 1997
  • G. Schwarz: Kulturexperimente im Altertum, Berlin 2010

Референції[едіт.]

  1. Srv. D. Lestel: Les origines animales de la culture, Paris 2003

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Kultura на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы[едіт.]

Далшы інформації о темі на проєктах Фонду Вікімедія:

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.