Туря Пасіка

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село в Украинѣ
Туря Пасѣка
(укр.) Тур'я Пасіка
Курорт Воеводино
Застава
Давны назвы Turjavágás, 1552
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Перечинскый
Сельска рада Туряпасѣцка
Координаты 48°41′00″ с. ш. 22°40′46″ в. д. / 48.683333° с. ш. 22.679444° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 26,71 км²
Надморска вышка 216 м
Жителей 1695 особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 3145
Поштовый индекс 89223
КОАТУУ 2123285501

Туря Пасѣка, (укр.) Тур'я Пасіка — село в Перечинском районѣ Закарпатской области Украины.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Село лежить на лѣвом березѣ рѣкы Турѣ, оддалене о 17 км од районного центра и желѣзничной штации Перечин. Через него бѣгне асфалтка УжгородСвалява.[1]

Сельска рада[едітовати | едітовати жрідло]

Тур'є-Пасічанська сільська рада
89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Пасіка, вул.Турянська,33, тел. 2-30-04 (укр.)

Ку Туряпасѣцкой сельской радѣ односять ся тыж населены пункты Завбуч и Раково.[1]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Село первый раз упомянуте в историчных жерелах в року 1552.[1]

В року 1910 в селѣ жили 1603 особы, з них Русины — 1565, Мадяре — 38, грекокатоликы — 1542, израелиты — 54.[2][3] По Трианонѣ село одышло Чехословакии.[3]

В року 1930 в селѣ было 1870 обывательох, з них Русинох — 1804, Еврейох — 42, Чехох и Словакох — 9, Мадярох — 7, чужоземцьох — 8. Грекокатолицка громада: 1811 особ, камяна церква св. Михаила (1810). Школы: русинска (6 клас), в приселку Завбуч — русинска (1 класа). Ставанка приватного автобуса.[4]

В року 1944 в околици села быв чинный партизанскый оддѣл О.В. Тканка, до котрого вступили 36 обывателе села. 24. октобра 1944 в село зашла Червена армада, и зачав ся украинскый период его истории. В року 1969 в селѣ жили 1643 особы. В селѣ была централна канцеларня земледѣлского дружства («колгоспу им. Шевченка»), котрый диспоновав 3643 га землѣ и провадив мясо-молочне скотарство, была восямрочна украинска школа, клуб и библиотека. За повоенны рокы выставили 340 новых хыж.[1]

Особы, звязаны зо селом[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
  • A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5
  • Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Тронько П., с. 474.
  2. A történelmi Magyarország...
  3. 3,0 3,1 Révai nagy lexikona, т. 18, с. 533.
  4. Достал Я., с. 136.