Зарѣча (Закарпатска область)

Зарѣча
	Герб
Давны назвы	Alsókaraszló, 1242
Держава	Украина
Еврорегион	Карпаты
Область	Закарпатска
Териториална громада	Зарѣчанска
Координаты	48°16′46″ с. ш. 22°59′27″ в. д. / 48.279444° с. ш. 22.990833° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога	4,43 км²
Надморска вышка	124 м
Обывательство	3939 особ (2001)
Часова зона	UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код	+380 3144
Поштовый индекс	90123
КОАТУУ	2121984001
Официалный сайт	[1] укр.
	Зарѣча

Зарѣча, укр. Заріччя — село на Иршавщинѣ в Закарпатской области Украины.^[2] До року 2020 административно належало ку Иршавскому району, од року 2020 — ку Хустскому. Центер Зарѣчанской сельской громады, до котрой належать тыж села Гребля, Нижное Болотное, Ольховка.

История

Перва исторична споминка датована роком 1242.^[2]

Од зачатку властникы села были люде з рода Гачайох (Gacsályiak), аж до року 1483, коли тот род вымер. До Трианона село належало ку правобережному, Притисянскому округу (Tiszáninneni járás) жупы Угоча (на мапѣ жупы означеный ч. 1). В року 1910 (мадярска доба) в селѣ были 1703 обывателѣ: 1572 Русины, 107 Нѣмцѣ, 18 Мадяре. Религийны громады: грекокатолици 1595 особ, израелиты 107 особ.^[3]

В року 1930 (чехословацка доба 1919–1939) в селѣ Zářiči (Alsókaraszló) быв 1721 обыватель: 1615 Русины, 95 Евреи, 2 Чехы и Словаци, 9 чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства). Грекокатолицка громада числила 1588 вѣрникы и мала муровану церкву Св. Духа од року 1881. В селѣ быв нотарскый уряд, ходив державный автобус. Была русинска школа (6 клас). ^[4]

Украинска история села зачала ся писати 25. октобра 1944, коли село было выслободжене од фашистичной окупации 17. гардийскым корпусом Червеной Армады. За рокы совѣтской влады отворена середня школа, културный дом, библиотека, до року 1969 збудованы над 1000 будинкы. В року 1969 в селѣ жили 2758 особ.^[2]

Интересны факты

Велика часть обывательох села жие з пестованя ягод и зеленины в теплицях и з автоперевозок.^[5]
В селѣ суть 87 многодѣтных жен, што мають званя «Мати-героиня».^[5]

Жерела и одказы

A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X [2] мад.
Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
Тронько П. и др., ред.. // Історія міст і сіл України. Том 7 Закарпатська область.. Київ, 1969. с. 336. http://ukrssr.com.ua/zakarp/irshavskiy/zarichchya-irshavskiy-rayon-zakarpatska-oblast. [перевірено 2022-06-22]. укр.
Сайт села Заріччя (неофиц.). https://mistaua.com/Україна/Закарпатська_область/Іршавський_район/Заріччя. [перевірено 2022-06-22]. укр.

Референции

↑ Інформер: Заріччя, Закарпатська
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 Тронько П.
↑ A történelmi Magyarország
↑ Достал Я., с. 216
↑ ^5,0 ^5,1 Официалный сайт громады

[1] Інформер: Заріччя, Закарпатська

[Tronko-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 Тронько П.

[3] A történelmi Magyarország

[4] Достал Я., с. 216

[OS-5] 5,0 ^5,1 Официалный сайт громады

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п • о • р Населены пункты Иршавского района
Міста:	районный центер Иршава
Села:	Арданово • Бѣлкы • Богаревиця • Брод • Бронька • Велика Ростока • Великый Раковиць • Воловиця • Шаркадь • Гребля • Дешковиця • Довгое • Доробратово • Дубровка • Дубы • Дунковиця • Заболотное • Загатя • Зарѣча • Ивашковиця • Илниця • Имстичово • Камянске • Климовиця • Кобалевиця • Крайня Мартинка • Кушниця • Лисичово • Лоза • Локоть • Луково • Мала Розтока • Малый Раковиць • Мідяниця • Негрово • Нижное Болотное • Ольховка • Осой • Подгорное • Заднёє • Сельце • Смологовиця • Собатино • Суха • Хмільник • Чорный Поток