Діскузія з хоснователём:IvRud

Вітайте у Вікіпедії,

слободній інтернетовій енціклопедії, котру може редагувати каждый.

В русиньскій верзії Вікіпедії теперь уж 7301 статей.

Култура
Ґеоґрафія
Історія

Люде
Філозофія
Громада

Технолоґія
Математіка
Наука

Вікіпедісты

Спроваджаня

Поміч

Часты звідованя

Контакт

Портал Вікіпедії

Портал комуніты

Іншы языкы | Embassy

Статя тыждня 120-роча уродин Димитрия Поповича Димитрий Попович, *7. новембер 1899, Онок, жупа Угоча, Мадярске кральовство – †3. октобер 1968, Хуст, УССР — священик, педагог, писатель. Походив з родины сельского ковача Миколы Поповича тай Иды А́бранѣ. Быв найстаршый дѣтвак в родинѣ а мав молодшы братя Евгена, Гейзу, Юлия и сестры Юлиану, Емилию и Марию. Учитель фарской школы Юрий Кубинѣ рекомендовав родителям дати способного до наукы дѣтвака до далшого школованя. Фамилия перебрала ся до Великых Комят, одкы по основной школѣ одышов учити ся до гимназии в Калочи, а пак в Будапештѣ выучив ся в Централной духовной семинарии, де, здавши потребны екзамены, достав право на роботу учительом. 12. августа 1924 оженив ся з Аннов Зейкан (23.06.1903–6.11.1945), а 28. августа быв рукоположеный в священство в Мукачовском монастырю епископом Петром Гебейом и посланый професором закона Божого до Хустской гимназии, де служив до року 1945. В року 1930 его служба была оцѣнена епископом, котрый именовав го членом своей конзистории, быв тыж епархиалным цензором. В року 1931 на припоруку епископа побывав во Святой Столици, де говорив з Папом Пием XI. и достав помочь 75 тысяч лир на выставбу алумнея на 90 мѣст про худобных штудентох Хустской гимназии, де могли туньо або и задарь бывати и костовати ся. В наступных роках быв активным организатором выставбы алумнея, а в роках 1933–1945 быв его директором. В маю 1944 на Коложварской универзитѣ оборонив докторску дизертацию и достав ученый ступень доктора каноничного права По включѣню Подкарпатской Руси в УССР, коли алумней и гимназия были ликвидованы, была му заказана педагогична робота, а по ликвидации Грекокатолицкой Церкви жадали од него переход на православие. ...подробно Архів Образчік тыждня Грекокатолицка церква в селѣ Онок Архів Редакція Поміч Вітайте на Вікіпедії • Рады і інформації про редакторів • Часты звідованя • Як створити статю • Як едітовати сторінку • Взгляд і штіл • Образчікы • Правописны правила • О катеґоріях • Писаня дат • Часты хыбы • Треба мі помочі • Вікіпедісты • Діскузія о змазаню • Шаблоны • Як цітовати Вікіпедію О Вікіпедії Жаданы статї • Хосновны інформації • Комплетный список статей • Архів		А ці вы знали, же… ... воспитаниками о. Димитрия Поповича были будучы епископы Теодор Ромжа, Иван Семедий, Иван Маргитич, Йосиф Головач, историк священик Стефан Пап? Архів Листованя катеґоріями Гуманітны і соціалны наукы Антрополоґія · Археолоґія · Бізніс · Історія · Лінґвістіка · Ошколованя · Педаґоґіка · Політіка · Право · Псіхолоґія · Економіка · Соціолоґія · Філозофія Култура Язык · Медія · Міфолоґія · Музеї · Література · Нобeлiвська премія · Поп-култура · Реліґія · Традіції Природны наукы Астрономія · Біолоґія · Еколоґія · Фізіка · Ґеолоґія · Хемія · Математіка · Медіціна · Ґеоґрафія Технолоґія Електротехніка · Інтернет · Інджінїрінґ · Польногосподарство · Транспорт · Продукція · Інформатіка · Телекомунікації Уменя Архітектура · Дізайн · Кіно · Фотоґрафія · Образотворче уменя · Ціркус · Скулптура · Театр Релакс і забава Фестівалы · Гобі · Фіґлї · Кухарьство · Полёваня · Музика · Путованя · Радіо · Шпорт · Телевізія · Другы катеґорії Астрономія ·Люде · Русиньскы села на Словеньску · Русины · Словеньско · Україна · Языкы Статї, якы повинны быти в каждій вікіпедії Далшы інформації…
Іншы проєкты Вікіпедію дїйствує некомерчный фонд Вікімедія, котрый веде і ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів: Вікісловник Вікіжрідла Вікіцітаты Вікікнигы Вікіновины Віківерзіта Віківіды Вікісклад Мета-вікі Выкладовый словник Вольно доступны документы Зборник цітатів Вольно доступны книгы і мануалы Отворена корешпонденція Вольно доступна едукація Адресарь біолоґічных відів Склад медій Коордінація вшыткых Вікімедія проєктів Іншы языкы Анґліцькый (English) · Французькый (Français) · Нїмецькый (Deutsch) · Польскый (Polski) · Російскый (Русский) · Словеньскый (Slovenčina) · Україньскый (Українська) · Іспаньскый (Español) Выбраны далшы языкы (Вікіпедії з веце як 150 000 статями суть означены грубо): Анґліцькый спрощеный (Simple English) · Арабскый (العربيّة Al-'arabiyâ) · Баскіцькый (Euskara) · Білоруськый (Беларуская/Belaruskaja) · Булгарьскый (Български/Bălgarski) · Велскый (Cymraeg) · Вєтнамскый (Tiếng Việt) · Гебрейскый (עברית 'Ivrīt) · Гіндьскый (Hindī) · Голандьскый (Nederlands) · Горнолужіцько серьбскый (Hornjoserbsce) · Ґаліційскый (Galego) · Ґрецькый (Ελληνικά/Ellîniká) · Даньскый (Dansk) · Долнолужіцько серьбскый (Dolnoserbski) · Есперанто · Естоньскый (Eesti) · Ідо (Ido) · Індонезьскый (Bahasa Indonesia) · Інтерлінґва (Interlingua) · Ірьскый (Gaeilge) · Каталаньскый (Català) · Кітайскый (中文 Zhōngwén) · Корейскый (한국어 Hangukeo) · Латиньскый · Літовскый (Lietuvių) · Лотіськый (Latviešu) · Мадярьскый (Magyar) · Малайскый (Bahasa Melayu) · Норьскый (Norsk nynorsk) · Норьскый (Norsk bokmål) · Перьскый (فارسی Pârsi) · Портуґальскый (Português) · Румуньскый (Română) · Слезьскый (Ślůnski) · Словіньскый (Slovenščina) · Серьбскый (српски/srpski) · Таліаньскый (Italiano) · Тгайскый (ไทย phasa thai) · Турецькый (Türkçe) · Україньскый (Українська/Ukrajinska) · Фіньскый (Suomi) · Хорватьскый (Hrvatski) · Шведьскый (Svenska) · Японьскый (日本語 Nihongo) Список языків Вікіпедії ar: roa-rup: id: ms: bg: ca: ceb: cs: da: de: et: el: en: es: eo: eu: fa: fi: fr: gl: ko: hi: hr: it: he: ka: ht: lt: hu: nl: new: ja: no: nn: pl: pt: ro: ru: simple: sk: sl: sr: sv: te: th: tt: vi: tr: uk: vo: war: zh: Вшыткы статї | Новы статї | Сторінкы сироты | Катеґорії | Обновити кеш Горї

Перший русинський онлайн-перекладач

Привіт! Русинська Вікіпедія не може сильно зрости, коли нема сайту-перекладача русинської мови. Наприклад, нема можливості для створення статей тим, хто не вміє писати русинською мовою. Але існує сайт добровольців-перекладачів "Apertium", на якому можете зробити онлайн-перекладач у парі українська-русинська. І після цього розвиток Русинської Вікіпедії прискориться! І русинської мови - також. Прошу вас взятися за той проєкт "Апертіум", використовуючи останню кодифікацію русинської мови Івана Гарайди 1941 року.--109.87.192.15 12:44, 11 новембра 2019 (CET)