Діскузія з хоснователём:IvRud

Вітайте у Вікіпедії,

слободній інтернетовій енціклопедії, котру може редагувати каждый.

В русиньскій верзії Вікіпедії теперь уж 7696 статей.

Култура
Ґеоґрафія
Історія

Люде
Філозофія
Громада

Технолоґія
Математіка
Наука

Вікіпедісты

Спроваджаня

Поміч

Часты звідованя

Контакт

Портал Вікіпедії

Портал комуніты

Іншы языкы | Embassy

Статя тыждня 90-роча Петра Лизанця Петро Лизанець, *2. юл 1930 — доктор филологии, професор, Заслуженый дѣятель наукы и техникы Украины, директор-закладатель Центра гунгарологии Ужгородской универзиты, мадярско-украинскый лингвист и лексикограф. Пришов на свѣт яко другый з пяти дѣтей в родинѣ сельского газды, котра ся в року 1936 переселила до Береговского району в новоселицю Шом-Колония, де тяжкым трудом, осушуючи болота, мала можность достати землю и розгаздовати ся. Тут закончив зачаточну школу, пак три класы мукачовской горожанкы (1941–1944). З октобра 1944 продовжив науку в береговской гимназии, котру закончив в року 1948. Ладив слѣдами отця быти сельскым газдом, але того року зачала ся колективизация, од родины забрали вшитко: землю, статок и серсамы, и за газдованя мусѣв забыти. Того ж року пошов на украинску филологию до недавно створеной Ужгородской универзиты, яку закончив з одзначѣньом в року 1953. ...подробно Архів Образчік тыждня Генерал-полковник Гречко зоз штабом з высоты линии Арпада обзирають нововыслободжену споконвѣчну украинску землю, 1944 Архів Редакція Поміч Вітайте на Вікіпедії • Рады і інформації про редакторів • Часты звідованя • Як створити статю • Як едітовати сторінку • Взгляд і штіл • Образчікы • Правописны правила • О катеґоріях • Писаня дат • Часты хыбы • Треба мі помочі • Вікіпедісты • Діскузія о змазаню • Шаблоны • Як цітовати Вікіпедію О Вікіпедії Жаданы статї • Хосновны інформації • Комплетный список статей • Архів		А ці вы знали, же… … родне село професора Лизанця, Извор, познате од року 1600, а право на його основаня достали кенизѣ Лизанець и Ухаль? ... за вшитку свою историю не мало иншу русинску назву, лем тоту, але Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» переименовав го на Родниківка? … извор як апелатив и топоним характерны про южных славянох, а суть або были тыж в Румынии и Греции? … родник як апелатив характерный лем про Россию, а топонимы на его основѣ ай про Украину? … професор Лизанець з научныма аргументами пробовав ся добити навернутя историчной назвы села, але наука указала ся безсилна против политикы? Архів Листованя катеґоріями Гуманітны і соціалны наукы Антрополоґія · Археолоґія · Бізніс · Історія · Лінґвістіка · Ошколованя · Педаґоґіка · Політіка · Право · Псіхолоґія · Економіка · Соціолоґія · Філозофія Култура Язык · Медія · Міфолоґія · Музеї · Література · Нобeлiвська премія · Поп-култура · Реліґія · Традіції Природны наукы Астрономія · Біолоґія · Еколоґія · Фізіка · Ґеолоґія · Хемія · Математіка · Медіціна · Ґеоґрафія Технолоґія Електротехніка · Інтернет · Інджінїрінґ · Польногосподарство · Транспорт · Продукція · Інформатіка · Телекомунікації Уменя Архітектура · Дізайн · Кіно · Фотоґрафія · Образотворче уменя · Ціркус · Скулптура · Театр Релакс і забава Фестівалы · Гобі · Фіґлї · Кухарьство · Полёваня · Музика · Путованя · Радіо · Шпорт · Телевізія · Другы катеґорії Астрономія ·Люде · Русиньскы села на Словеньску · Русины · Словеньско · Україна · Языкы Статї, якы повинны быти в каждій вікіпедії Далшы інформації…
Іншы проєкты Вікіпедію дїйствує некомерчный фонд Вікімедія, котрый веде і ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів: Вікісловник Вікіжрідла Вікіцітаты Вікікнигы Вікіновины Віківерзіта Віківіды Вікісклад Мета-вікі Выкладовый словник Вольно доступны документы Зборник цітатів Вольно доступны книгы і мануалы Отворена корешпонденція Вольно доступна едукація Адресарь біолоґічных відів Склад медій Коордінація вшыткых Вікімедія проєктів Іншы языкы Анґліцькый (English) · Французькый (Français) · Нїмецькый (Deutsch) · Польскый (Polski) · Російскый (Русский) · Словеньскый (Slovenčina) · Україньскый (Українська) · Іспаньскый (Español) Выбраны далшы языкы (Вікіпедії з веце як 150 000 статями суть означены грубо): Анґліцькый спрощеный (Simple English) · Арабскый (العربيّة Al-'arabiyâ) · Баскіцькый (Euskara) · Білоруськый (Беларуская/Belaruskaja) · Булгарьскый (Български/Bălgarski) · Велскый (Cymraeg) · Вєтнамскый (Tiếng Việt) · Гебрейскый (עברית 'Ivrīt) · Гіндьскый (Hindī) · Голандьскый (Nederlands) · Горнолужіцько серьбскый (Hornjoserbsce) · Ґаліційскый (Galego) · Ґрецькый (Ελληνικά/Ellîniká) · Даньскый (Dansk) · Долнолужіцько серьбскый (Dolnoserbski) · Есперанто · Естоньскый (Eesti) · Ідо (Ido) · Індонезьскый (Bahasa Indonesia) · Інтерлінґва (Interlingua) · Ірьскый (Gaeilge) · Каталаньскый (Català) · Кітайскый (中文 Zhōngwén) · Корейскый (한국어 Hangukeo) · Латиньскый · Літовскый (Lietuvių) · Лотіськый (Latviešu) · Мадярьскый (Magyar) · Малайскый (Bahasa Melayu) · Норьскый (Norsk nynorsk) · Норьскый (Norsk bokmål) · Перьскый (فارسی Pârsi) · Портуґальскый (Português) · Румуньскый (Română) · Слезьскый (Ślůnski) · Словіньскый (Slovenščina) · Серьбскый (српски/srpski) · Таліаньскый (Italiano) · Тгайскый (ไทย phasa thai) · Турецькый (Türkçe) · Україньскый (Українська/Ukrajinska) · Фіньскый (Suomi) · Хорватьскый (Hrvatski) · Шведьскый (Svenska) · Японьскый (日本語 Nihongo) Список языків Вікіпедії ar: roa-rup: id: ms: bg: ca: ceb: cs: da: de: et: el: en: es: eo: eu: fa: fi: fr: gl: ko: hi: hr: it: he: ka: ht: lt: hu: nl: new: ja: no: nn: pl: pt: ro: ru: simple: sk: sl: sr: sv: te: th: tt: vi: tr: uk: vo: war: zh: Вшыткы статї | Новы статї | Сторінкы сироты | Катеґорії | Обновити кеш Горї

Перший русинський онлайн-перекладач

Привіт! Русинська Вікіпедія не може сильно зрости, коли нема сайту-перекладача русинської мови. Наприклад, нема можливості для створення статей тим, хто не вміє писати русинською мовою. Але існує сайт добровольців-перекладачів "Apertium", на якому можете зробити онлайн-перекладач у парі українська-русинська. І після цього розвиток Русинської Вікіпедії прискориться! І русинської мови - також. Прошу вас взятися за той проєкт "Апертіум", використовуючи останню кодифікацію русинської мови Івана Гарайди 1941 року.--109.87.192.15 12:44, 11 новембра 2019 (CET)