Вікіпедія:Статя тыждня

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до: навіґація, Найти

Статя тыждня є така статя, котрой часть была публікована на Головній сторінцї.

Статя 42. тыждня року 2017[едітовати жрідло]

200-роча упокоеня

Тадеуш Косцюшко, повным йменом Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko, (*4. фебруар 1746 – †15. октобер 1817) быв польскый и америцкый генерал, фортификачный инжинер, участник америцкой войны за независимость, вождь повстаня против России, народный герой Польщи, Бѣлоруси и США, почестный подданый Франции. Родив ся яко четвертый дѣтвак полковника литовского войска в родовом маетку Меречовщина около мѣстечка Косово, тогды належного до Великого княжества Литовского (днесь в Бѣлоруси). Учив ся в школѣ пиаристох (1755–1760), але лишив через родинны проблемы, пак закончив Кадетскый Корпус новоотвореной Рыцарской школы в Варшавѣ в шаржи капитана (1765-1768). За добры успѣхы в науцѣ яко кралевскый штипендиста учив ся еще 5 рокы во Франции. Влѣтѣ року 1775 вернув ся до Польщи, тогды уже три рокы як роздѣленой и принученой редуковати свое войско до 10 тыс. воякох. З той причины не удало му ся найти войскову службу. На родовом маетку газдовав его старшый брат, прото в гледаню службы выѣхав до Дрезды, але ани там не успѣв и побрав ся до Парижу. Там ся дознав о войнѣ в Америцѣ, де колонии зачали войну за независимость од Великобритании. В Парижу ся много говорило о первых успѣхах Америчанох, котрых подпоровала и Франция, и так неодовго одплыв до Америкы. В року 1793 зостала Польща по другый раз роздѣлена. Патриоты на емиграции и в краю готовили повстаня. Косцюшко во Франции гледав материалну помоч, але достав лем почестне гражданство. 24. марца 1794 в Краковѣ Косцюшко зложив присягу перед народом и прияв веденя повстаня яко Найвысшый Велитель Народных Збройных Сил. 4.апрѣля 1794 выграв битву под Рацлавицями, што мало велику цѣну не так милитарну, як моралну. В маю против повстанцям приступило и прусске войско, на што Косцюшко не раховав, выголошуючи войну лем России. В конци юна до Польщи вступило и австрийске войско. На российской сторонѣ вступив до бою корпус генерала Суворова. Найзнаменитѣйшым чином Косцюшкового повстаня была оборона Варшавы, котру облѣгало российско-прусске войско в силѣ 41 тыс. воякох и 235 канонох. По двохмѣсячном марном облѣганю мусѣли одыйти з великыма стратами. 10. октобра 1974 в програной битвѣ под Мацейовицями Косцюшко трафив зоз цѣлым своим штабом до российской неволѣ. 16. новембра новый Найвысшый Велитель Томаш Вавжецки под Радошицями зложив капитулацию перед российскым генералом Федором Денисовом. Резултатом повстаня было третье роздѣлѣня, при котром Польща зникла з мапы Европы ...подробно

Сторінкы адміністрації Статей тыждня[едітовати жрідло]

  • Пропозіції – пропозіції вікіпедістів, што бы ся могло появити на головній сторінцї в секції „Статя тыждня“. Кідь хочете дати путач на даяку сторінку, рівно ту пиште свої пропозіції.
  • Архів – архів інтересного, што уж было публіковане на Головній сторінцї
  • Приправа – інтересне приправлёване на найближшы далшы терміны: приправены статї собі можете посмотрити, упозорнити на припадны хыбы або їх справити, ці вылїпшыти цілу статю іщі перед появлїнём на Головній сторінцї; два найближшы терміны спрацованы в ґрафічній подобі суть зазначены тыж на підсторінцї Про нагляд