Вікіпедія:Взгляд і штіл

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до: навіґація, Найти

Тота сторінка обсягує рекомендованый взгляд і штіл сторінкы Вікіпедії. Їй задачов є вказати основны правила писаня і тіпоґрафічного спрацованя єднотливых гесел. Може каждый чітатель оцїнить єднотный взгляд і штіл вшыткых гесел

Цілём той сторінкы не є порада як створити статю або як едітовати єднотливы сторінкы.

Наступна таблиця обсягу ся ґенерує автоматічно, як хоснуєте у статї штруктурованы надписы.

Штруктура статї[едітовати жрідло]

Тота секція згорнює рекомендоване розложіня статї з погляду штруктуры їй єднотливых частей. Близшый попис єднотливых частей можете найти ниже.

  • На початку статї іщі перед будьякым текстом бы мав быти інфобокс (штандардізована інформачна таблиця), припадно вложеный образчік (самособов кідь к даній статї існує хосновательный інфобокс ці образчік) зарівнаный вправо.
  • Потім є куртый вступ, в котрім є тучно підкреслена назва статї.
  • Дале бы мав быти властный текст статї лученый до секцій і підсекцій.
  • За текстом бы ся мали находити секції (на найлїпшый порядок дакотрых з них суть різны назоры, смоть Фіналны секції):
    • Література
    • Референції
    • Повязаны статї
    • Екстерны одказы
  • Цїле закінчіня статї творить список катеґорій і міджіязыковы одказы.

В жрідловім кодї:

{{Інфобокс}} припадно [[Файл:Образчік.jpg|thumb|Образчік]]
'''Назва статї''' є вызначным елементом вступной секції. В наступных речінях звыкнуть быти доповнены далшы важны характерістікы.

== Перша секція ==
Общій зачаток.

=== Перша підсекція ===
Детайлнїшый текст.

=== Друга підсекція ===
Далщый текст.

== Друга секція ==
Іщі даякый текст.

== Третя секція ==
=== Перша підсекція ===
Даякый текст.

=== Друга підсекція ===
Даякый текст.

== Література ==
* {{Citace monografie}}
* {{Citace periodika}}

== Референції ==
<references />

== Повязаны статї ==
* [[Назва першой повязаной статї]]
* [[Назва другой повязаной статї]]

== Екстерны одказы ==
* [http://www.priklad1.cz/text.html Výstižný název odkazu] – припадны далшы інформації
* [http://www.priklad2.com/doc.pdf Dokument pdf] – припадны далшы інформації

{{Portály|Portál1|Portál2}}
[[Катеґорія:Název kategorie]]
[[Катеґорія:Název další kategorie]]

[[de:Назва нїмецькой верзії статї]]
[[en:Назва анґліцькой назвы статї]]
[[ru:Назва російской назвы статї]]
[[uk:Назва україньской назвы статї]]

Дале ідуть детайлнїшы інформації к єднотливым пунктам.

Інфобокс[едітовати жрідло]

Хоснує ся про єднотне і переглядне згорнутя основных інформацій о статї даного тіпу; тота сама штруктура наповнена іншыма інформаціями ся находить у вшыткых статях того тіпу. Прикладом може быти Інфобокс язык хоснованый у статях о языках.

Образчік[едітовати жрідло]

Як існує образчік што ілуструє тему статї, мав бы быти такой на їй початку. Такый образчік ся вкаже вправо од тексту вступу. Даколи є лїпше образчік пересунути аж на конець вступу, жебы ся вказав у вольнім просторї і не зужовав простор про вступ.

Образчікы ілуструючі єднотливы секції бы мали быти дну у секції, до котрой належать (за надписом і за хоцьякыма одказами на другы статї). Не мали бы быти в надписї.

Вступ[едітовати жрідло]

Конкретне гесло, котрому є присвячена статя, бы мало быти '''написане тучно''' на пригоднім місцї на зачатку тексту. Ідеалне є до вступу дати пару речінь або холем єдну секцію. Особливо детайлнїшых статей уть два аж три секції взяты як курты (дас до 700 знаків) згорнутя цілой статї.

Добре є, кідь є гесло написане в тій формі як назва сторінкы (напр. Взгляд і штіл є…), але в припадї потрбы ся може і кус одрізняти (напр. У взглядї і штілі ся…). Дайте позірь, най не ошалите чітателя.

Як є попис гесла довшый і роздїленый до веце секцій, перша секція бы мала быти все курта і обсяговати вірный і куртый попис гесла. Детайлы можете дати до далшых секцій.

Не бійте ся у першых секціях (і інде) класти гіпертекстовы одказы на далшы повязаны статї Вікіпедії. Як одказы ся тыж сістематічно означують точны датумы як двойка одказів на день в роцї і рік (напр. [[4. фебруар]]а [[2006]]). Не бійте ся „червеных одказів“, т.є. такых, котры ведуть на неекзістуючі статї - на тім не є ніч планого і може і про тоту вашу статю дахто вырїшыть основати новый. Але у такых одказів є добре овірити, ці даный термін у Вікіпедії уж не є пописаный у статї з кус іншов назвов або в рамках іншой статї (не забудьте, же ся можете одказовати і на підкапітолы статей).

Не забывайте, же Вікіпедія не є выкладовый словник, также не мать змысел одказовати на обычайны слова хоснованы в їх нормалнім значіню. Ку тому смотьте головно en:Wikipedia:Only make links that are relevant to the context.

Приклад добрї провязаного вступу[едітовати жрідло]

Ковальство є ремесло занимаюче ся обробінём желїза, оцелї і даколи і іншых ковів, звычайно за тепла.

Спискы[едітовати жрідло]

Часто хоснованым елементом, котрый дотварять штруктуры тексту статї, суть спискы. Они уможнюють з тексту вычленити ґрупу взаємно повязаных гесел і ґрафічно зобразить одношіня, котре є міджі нима. Не є але пригодне спискы надхосновати; енціклопедічна статя має быти створена неперерваным текстом.

Кідь є список самостоячім геслом, мав бы в ідеалнім припадї сповняти наступны крітерії:

  1. Вступ. Має інтересный вступ, котрый представить, што є предметом списку і дефінує ёго россяг і крітерії, на котрых основі были положкы до списку загорнуты.
  2. Зрозумітельность. Зрозумілым способом покрывать дефіновану область. Кідь ся дасть, загорнює комплетны положкы, в другых припадах холем вшыткых важных положок, припадно тыж позначкы обсягуючі хосновны інформації о єднотливых положках.
  3. Штруктура. В списку ся дасть легко оръєнтовати і кідь то може оръєнтації помочі, є дїленый на підкапітолы і обсягує тыж інштрументы про сортованя положок в таблицях.
  4. Візуална притяжливость. Вгодным способом хоснуючім різных можностей розложіня, форматованя, табліць, припадно і фарб. Мали бы го допроваджати образчікы вгодны на дану тему з вірныма пописами.

Приклады списків, котры тоты крітерія сповнюють, годен відїти на Вікіпедія:Найлїпшы статї#Спискы і Вікіпедія:Добры статї#Спискы.

Технічный поступ, як спискы створити, є на Поміч:Як едітовати сторінку#Таблиця вікі командів. База роботы з таблицями суть пописаны на Поміч:Таблицї, або детайлнїше по анґліцькы на en:Help:Table.

Секції і підсекції[едітовати жрідло]

Статя бы мала быти лоґічно роздїлена до куртшых секцій („капітол“) і припадно дале єрархічно до підсекцій. Секції годен едітовати екстра, з їх надписів ся автоматічно ґенерує обсяг статї (указаны перед першов секціёв з надписом, покы не надіктуєте ёго уміщіня інде) і потім годен одказовати і скакати просто на їх зачаткы, ці з обсягу або з іншых статей. Єднотливы секції бы не мали быти дуже довгы (дас до довжкы єдной образовкы); кідь є даяка секція барз довга або є зложена з двох лоґічно неповязаных частех, мала бы ся роздїлити. Але з другого боку є збыточне механічно дїлити складный текст до секцій о єдиній секції ці речіню.

Властный текст ся дїлить до блоків. Новый блок створите кідь выпустите єден рядок. Блокы бы ся не мали складати з єдиного речіня або рядка, бо то псує плынулость чітаня; з другого боку, чітати дуже довгы блокы є некомфортне. Керуйте ся лоґічныма, предметныма повязаностями выкладу.

Надписы[едітовати жрідло]

Надпис секції у вікікодї творить рядок зачінаючі ся єднакым чіслом сімболу =, од двох до шестёх: == Надпис == і пак === Піднадпис === припадно ==== Підпіднадпис ==== ітд. З надписів взникають HTML значкы H2, H3 ітд. (з єдным = ся дасть зробити і H1, але тото ся не хоснує, бо то колідує із штандартнов управов, де є H1 ужыване про назву сторінкы). Подобно піднадписы 4. рівнї суть уж звычайно нешумны і меншы як обычайный текст. Давати до надписів одказы на іншы гесла, покы то не є необыйдительне або пристойне (наприклад у списків), не вызерать добрї. У векшынї припадів ся одказ н а темрін дасть увести на зачатку тексту приналежной секції. Будьте товривы і не бійте ся тото єдно речіня написати.

Перед надписом і припадно і міджі надписом і далшым текстом выпустьте єден рядок. На взглядї ся то не укаже (покы не выпустите рядків бівше, пак взникають порожнї блокы і невзглядне біле місце), але здроёвык код є потім перегляднїшый. Подобно не є важне, ці є міджі сімболом = і надписом медзера, код буде лем о кус чітательнїшый.

Кідь секція згорнює обсяг іншой, шпеціалізованїшой статї, одкажте на ню такой під надписом штандардізованым способом, найлїпше помочов шаблоны {{детайлно}}.

Надпис не належыть такой на зачаток статї; там має быти лем згорнуючій вступ. (Надпис секції ідентічный з назвов статї бы ся єднак оправовав такой по надписї цілой сторінкы, а припадно ґенерованый обсяг сторінкы бы одохпав тест під себе.)

Фіналны секції[едітовати жрідло]

Кажда добра енціклопедічна статя бы мала кінчіти секціями з написаныма жрідлами і далшы доступны жрідла.

Од уважіня автора є можнее выбрати з двох річінь фіналных секцій, порядок єднотливых секцій є тыж вольный, секція Екстерны одказы бы але мала быти остатня:

== Література ==
== Референції ==
== Повязаны статї ==
== Екстерны одказы ==

або

== Одказы ==
=== Література ===
=== Референції ===
=== Повязаны статї ===
=== Екстерны одказы ===

На найлїпшый порядок і розложіня суть вшелиякы назоры. Кідь едітованя вікіпедісты не спочівають у дописаню фіналной секції з приналежным обсягом або одстранїня дакотрой з екзістуючіх, тримле ся за непристойне переписовати оперед зволене рішіня фіналных секцій іншым.

Не додавайте але нероздумано на конець вшыткых статей тоту фіналну штирку. Абы была сторінка перегляднїша, хоснуйте у своїй статї лем тоты надписы, у котрых буде даякый обсяг.

Література[едітовати жрідло]

Тота секція бы мала одказовати рекомендовану літературу в іншій як електронічній формі, ці уж была при творбі статї схоснованя, або може лем послужыти чітателёви як далше жрідло інформацій. Література бы мала быти зазначена як список з хоснованём цітачных шаблон:

  • {{Цітація моноґрафії}}
  • {{Цітація періодіка}}
  • {{Цітація зборника}}

Референції[едітовати жрідло]

Секція вы мала обсяговати точны одказы на овірительны жрідла підтвержуючі факты писаны у статї. В текстї ся творить з помочов значок <ref></ref>, міджі котрыма є зазначене жрідло даного тверджіня. Є пристойне і ту хосновати цітачны шаблоны. Обсяг вшыткых референцій ся выпише в місцї значкы <references/>, котра вы ся мала давати точно у тій секції. Даколи ся тоты значкы хоснують і про вытваряня позначок під чаров (смоть Вікіпедія:Позначкы).

Кід хочете заганяти на єдну сторінку з веце місць, додайте к значцї ідентіфікацію <ref name="назва">...</ref> і пай на єднаку позначку одказуйте помочов <ref name="назва" />.

Приклад

В згодї з науковцями є Сонце шумнї велике.<ref>Мусил, Ц.: Наше Сонце, сторона 23, властным накладом, 1974</ref> Напроти тому Місяь не є аж так великый.<ref>Здорожал, Р.: "Як великый є Місяць?", Учены і наука, 46(78):46</ref>

Тото є приклад многократного одказованя до позначок.{{{1}}}

Таке одказованя є хосновне, покы веце цітацій походить із єднакого жрідла.{{{1}}}

Пак є найпростїшым способом одказованя хоснованя порожнёй значкы ref з ломков на кінцї.{{{1}}}

<references/>

Такый здроёвый код ся вкаже як дале:

В згодї з науковцями є Сонце шумнї велике.[1] Напроти тому Місяць не є яж так великый.[2]
Тото є приклад многонасобного одказованя до позначок.[3]
Таке одказованя є хосновне, покы веце цітацій походить із єднакого жрідла.{{Звыразнёвач|<ref name="odkazovač">Тот текст є збыточный і ниґде ся не укаже, спокійно сьме могли хосновати порожню значку</ref>
Пак є найпростїшым способом одказованя хоснованя порожнёй значкы ref з ломков на кінцї.[3]
  1. Мусил, Ц.: Наше Сонце, сторона 23, властным накладом, 1974
  2. Здорожал, Р.: "Як великый є Місяць?", Учены і наука, 46(78):46
  3. 3,0 3,1 Кідь одказуєте многократ, є хоснованый лем текст першой референції

Повязаны статї[едітовати жрідло]

Обсягує список статей на русиньскій Вікіпедії, котры з данов статёв важным способом суть повязаны, особисто покы не суть одказованы з доступных місць у статї.

Наприклад до той секції у статї Ковальство прийде код:

* [[Молоток]]
* [[Підковарьство]]
* [[Ковадлина]]

Екстерны одказы[едітовати жрідло]

Тота секція бы мала обсяговати список релевантных і квалітных інтернетовых жрідел, на котрых може чітатель здобыти далшы інформації.

Приклад із статї Ковальство:

* [http://www.mittner.cz Сторінкы умелецького коваля з многыма укажкамі ковальского дїла]
* [http://www.perkunas.wz.cz/remesla/historiekovarstvi.html Історія ковальства з кус іншого погляду]

Тыж ся ту можуть дати шаблоны одказуючі на сестерьскы вікіпроєкты – конкретны на тоты їх сторінкы, котры суть покапчаны з темов даной статї. Тоты шаблоны ся давають безпосередно під надпис. Наприклад у статї Ковальство:

{{Commons|smithing}}

Повязаны статї[едітовати жрідло]