Інтернет

Матеріал з Вікіпедія

Інтернет (з анґл. Internet) — цілосвітова сістема компютеровых мереж ці сїтёк, выбудована на хоснованю протоколу IP. Сполочным цїлём вшыткых людей хоснуючіх Інтернет є беспроблемова комунікація (черяня дат).

Найзнамішов службов додаванов в рамках Інтернету є WWW (комбінація тексту, ґрафікы і мултімедій споєных гіпертекстовыма одказами) а е-маіл (електронічна пошта), але найдеме в нім і десяткы далшых. Лаіци даколи споюють терміны WWW і Інтернет, і кідь WWW є лем єдна з многых служеб, котры на Інтернетї можеме найти.

Характерістіка[едітовати | едітовати жрідло]

Інтернет суть вольно споєны компютеровы мережы, котры споюють ёго єднотливы мережозы ґузы. Ґузом може быти компютер, але і шпеціалізоване заряджіня (наприклад напрямовач). Каждый компютер припоєный на Інтернет мать в рамках родины протоколів TCP/IP свою IP адресу. На легше запамнятаня ся намісто IP адрес хоснують доменовы імена, наприклад:

rue.wikipedia.org 

Слово Інтернет походить з міджінародного (оріґінал латиньского) префіксу inter - міджі і анґліцького слова net - мережа). Спочатку ішло о означіня єдной з мереж припоєных на Інтернет, але потім дішло к зобщіню терміну, котрый днесь означує цїлу мережу.

Орьєнтація на Інтернетї[едітовати | едітовати жрідло]

Векшына інтересных інформацій є на Інтернетї концентрована до WWW (вебовой сторінкы). На улегчіня орьєнтації на сторінках выникли шпеціалізованы службы. Жебы ся дістати к інформаціям, котры глядаме, хоснуєме тзв. одказы. Найзнамішыма службами, котры сістематічно з одказами працують, суть:

    • Yahoo! – каталоґ (обсягує і выглядавач)

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Чісло інтернетовых хоснователїв на 100 жытелїв міджі 1997 і 2007

Першу візію компютеровой мережы найдеме в новелї з року [1946]].[1] У фебруарї 1958 была основана аґентура ARPA (пізнїше DARPA, у базї то была ґрантова аґентура про рїшіня короткодобых проєктів в малых тімох), котра мала по успішнім выпущіню Спутніку в СССР забезпечіти в часї холодной войны обновлїня ведучого технолоґічного поставлїня США.[2][3] Дня 29. октобра 1969 была споязднена мережа ARPANET із 4 ґузами, котры представляли універзітны компютеры в різных областях США. Мережа была децентралізована, также не мала жадны легко зничітельны центра і про перенос дат хосновала перепоюванём пакетів (дата путують в мережі по малых самостатных частях, котры суть напрямованы до ціля єднотливыма ґузами мережы). Од той добы ся чісло припоєных компютерів і хоснователїв стале чім дале тым веце навысшує (експоненціалный рост).

  • 1962 – выникать проєкт компютерового баданя аґентуры ARPA
  • 1969 – створена експеріментална мережа ARPANET, першы пробы (2. септембра) з пропоюванём ґузів (штири ґузы)
  • 1972 – ARPANET росшырена на дас 20 напрямовачів і 50 компютерів, хоснованый протокол NCP (Network Control Program) -- не плести з NCP (NetWare Core Protocol) од фірмы Novell
  • 1972Ray Tomlinson вывивать першый е-маіловый проґрам
  • 1973 – публікована ідея ведуча пізнїше ку TCP/IP як нагороды за тогдышнїй протокол NCP
  • 1976 – перша книга о ARPANET-ї
  • 1980 – выдане RFC 760, котре пописую IPv4, експеріменталне спущіня TCP/IP в мережі ARPANET
  • 1983 – з ARPANET-у оддїлена мережа MILNET (Military Network), TCP/IP перенесене до комерчной сферы Sun), заведжено DNS (Domain Name System)
  • 1984 – вывинутый проґрам BIND про DNS, ку Інтернету припоєных лем 1000 копютерів
  • 1985 – зачав проґрам NSFNET, спонзорує розвиток мережы во вышцї 200 міл. доларів, першы комерчны службы
  • 1987 – выникать термін „Інтернет“
  • 1987 – в мережі є припоєных 27 000 компютерів
  • 1989Tim Berners-Lee публікує пропозіцію вывоя WWW (Information Management: A Proposal)
  • 1990 – Tim Berners-Lee a Robert Cailliau публікують концепт гіпертексту
  • 1990 – кінчіть ARPANET
  • 1991 – заведжіня WWW в европскій лабораторії CERN
  • 1992 – припоєный Білый дім (вступ владных інштітуцій на Інтернет
  • 1993Marc Andreessen вывивать Mosaic, першый WWW перезерач, і давать го задарьмо к діспозіції
  • 1994 – створеный перезерач Netscape Navigator
  • 1994 – Інтернет ся комерціоналізує
  • 1996 – 55 міліонів хоснователїв
  • 1999 – росшырює ся Napster
  • 2000 – 250 міліонів хоснователїв
  • 2003 – 600 міліонів хоснователїв
  • 2005 – 900 міліонів хоснователїв
  • 2009 – 1,8 міліард хоснователїв

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Leinster, Murray: en:A Logic Named Joe ({{{2}}})
  2. ARPA/DARPA. Defense Advanced Research Projects Agency. http://www.darpa.mil/body/arpa_darpa.html. [перевірено 2007-05-21]. 
  3. DARPA Over the Years. Defense Advanced Research Projects Agency. http://www.darpa.mil/body/overtheyears.html. [перевірено 2007-05-21].