Перейти до вмісту

Музика

Матеріал з Вікіпедія

Музика, гр. μουσική умѣня — вид умѣня, представляючый реалиту через звуковы умѣлецкы образы, котрый основаный на способности чоловѣка асоциовати слуховы почутя зоз властныма зажитками, зо станом и процесами вонкашного свѣта. Средством реализации музичных образох суть музичны звукы.[1]

Музика е организована система звукох. Выбер звукох, их ритмичне членѣня и их порядок становлюють якость, функцию и естетичный вплыв музикы. Тот естетичный вплыв музикы ся реализуе лем в рамках исторично змѣнных правил и добового смаку. Музика была барз довго вязана на обряд и за самостатне умѣня была вызнана позднѣйше.

Музична култура каждого народа властнит шпецифичность, котра ся указуе передо вшиткым в народной музыцѣ. На основѣ народной творчости розвивать ся професионалне музичне умѣня.[1]

Фахова дисциплина, котра штудируе музику и вшытко што з ньов споене ся называть музикология або тыж музична наука.

Музиканте суть люде, звязаны з музиков:

Языковы зазначкы

[едітовати | едітовати жрідло]

В русинскых и сосѣдскых славянскых словниках (окрем украинскых) суть два адъективы, одведены од назывника музика: музикалный и музичный, не все еднако розумены. Жебы обыйти нееднозначности, хоснователям той Википедии ся рекомендуе тримати ся наступного:

  • музикалный е такый, котрый
    • мать наданя ку музицѣ, або любить музику (чоловѣк, родина, народ, слух, персты);
    • розумѣе ся до музикы, звязаный з теориов музикы (критика, терминология, теория)
    • гармоничный, мелодичный, приемный (голос, звук, звучаня, гра);
  • музичный — в иншых припадах.

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. 1,0 1,1 Прохоров А. М., с. 848.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Hudba на чеській Вікіпедії a Hudebník на чеській Вікіпедії.