Гукливый

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cело Украины
Гукливый
(укр.) Гукливий
Герб
Герб
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Воловецкый
Сельска рада Гукливска
Координаты 48°42′27″ с. ш. 23°14′46″ в. д. / 48.7075° с. ш. 23.246111° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 3,791 км²
Надморска вышка 558 м
Жителей 2109 особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3136
Поштовый индекс 89140
КОАТУУ 2121583001

Гукливый, (укр.) Гукливий — село в Воловецком районѣ Закарпатской области.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Село лежить меджи Вододѣлным хребтом и Боржавскыма полонинами, на желѣзничной усѣку ЛавочнеМукачово, о 6 км на сѣвер од районного центра Воловець.[1]

Сельска рада[2](укр.)

Гукливська сільська рада
89140, Закарпатська обл., Воловецький р-н,
с.Гукливий, 200

История[едітовати | едітовати жрідло]

Грекокатолицка церковь Святого Духа
Околиця Гукливого

О заложѣню села говорить Гукливскый лѣтопис — додаток ку стародавной сельськой матрицѣ, што обсягуе записы од XVII. по XIX. стороча. Село заселяло ся од року 1588.[1]

В року 1889 три осады — Гуклива, Таламаш и Веретечов — споили ся въедно под назвов Zúgó (Гукливый), подля етимолога Ж. Шебештьена, тота назва походить од водопада.

В року 1910 в селѣ были 1604 обывателѣ, з них 1209 Русины, 346 Нѣмцѣ, 39 Мадяре. Подля вѣры 1236 грекокатоликы, 351 израелиты, 17 римокатоликы.

В року 1930 — 1621 обыватель, а з того 1347 Русины, 239 Евреи, 13 Чехы и Словаци, 1 Мадяр, 21 — чужинцѣ. Подля вѣры: православна громада: 1136 особ.[3] .

Вызнамны родаци[едітовати | едітовати жрідло]

Памятникы[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnévmagyarázatok.
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5
  • Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Тронько П. и др. (ред.), том 7, с.  286.
  2. Верховна Рада України: Гукливий (укр)
  3. Достал Я., с. 173.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Zúgó на мадярьскій Вікіпедії.