Жденёво
Жде́нёво авадь Жденіёво (мад. Szarvasháza) (укр. Жденієво) (пол. Żdenijewo) (чис. Ždenijevo) (словен. Žďeňovo, Ždeňová) — варощик у Мукачовськӯм районови, Закарпатьской области, Украйины.
селища міського типу України
Жденёво
Жденієво | |||||||||||||||||||||||||
GeoNames:687231;
|
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло][1]У варощикови на 2015 рӯк живе 1091 чилядник, из них векшына Русины (Бойкы и Верхо̄винці) и Украйинці.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Варощик, ге и вшыткоє Пудкарпатя, было дарабом Мадярьского кралёвства и бӯлшӯсть людий были русинами. По Первӯв світовӯв во̄йні у 1919 році Пудкарпатя удойшло ид Чехословеньску. У 1945 році Жденёво удойшло ид СССР у составови УССР.
Жденёво первый раз ся споминать у XVII сторочу. Оно товды принадлежало ид Чинадёвськӯв домінії и было при файті Бручинич. У селі жило пару файт слободных селян и 11 файт «кріпакӯв», які были націло розорены. По изписови 1691 року, у селі было всёго 2 волы и 2 коровы. За народными переказами, первыми жытелями Жденёва были паньскы люде из Прикарпатя. Они поселилися раз на тӯв части села, котра типирь носить назву Котельниця, а скоро зачали заселяти долину р. Жденёвкы.
Кой у 1848-1849 роках у Мадярщині одбылася реболуція и было заказано панщину, люди Жденёва, каже народный переказ, розкладало на горах великі о́гнища, палили и закоповали паньскоє знарядя, котрым робили при панщині.
На зачаток XX стороча варощик мав велику Мадярьску общину у поверх 100 людий. На 1910 рӯк село было у жупі Береґ, округа Нижні Верецкы
Шпорт
[едітовати | едітовати жрідло]Уд 2016 року у варощикови фунґує християньска флорболна команда «Chosen».
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Жденієво на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).