Михаил Лучкай
Вызир
Михаил Лучкай (рідне призвіско Поп) (19. новембра 1789, Великы Лучкы - 3. децембра 1843, Ужгород) - священик, теолоґ, ученый-історик, языкознавець, фолклоріста, автор першой русиньской ґраматікы в Угорьскій Руси.
Біоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Народив ся в селї Великы Лучкы в родинї дяка. В року 1816 высвяченый за священика і од року 1818 єпіскопскый книговник і архіварь в Ужгородї, потом в (1828-29) кралёвскый цензор кірілічных книг в Будинї. В року 1831 ся вернув назад до Ужгорода на позіцію книговника. Пак быв протоколістом у єпіскопа Поповіча (1838). Кінцём рока 1840 захворїв, хворый быв аж до марца 1841.
Творчость
[едітовати | едітовати жрідло]- Grammatica Slavo-Ruthena seu Vetero-Slavicae lingua — 1830.
- Церковныя беседы — 1831. — 337 с.
- История карпатских русинов — 1831. — 337 с.
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Колектів авторів. Науковый зборник — Ужгород: ОО. Василіан в Ужгородї, 1929. — 278 с.