Широкый Луг
Село Украины
Широкый Луг
Широкий Луг укр.
|
Широкый Луг, мад. Széleslonka, чеш. Široký Luh, укр. Широкий Луг — село в Тячовском районѣ Закарпатской области Украины.[2][3][4][5]
- Администрацияукр.
- Широколузька сільська рада
- 90516, с. Широкий Луг,
- вул. Шевченка,143
Од року 2020 входить до Нересницкой териториалной громады.
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Лежить в долинѣ рѣкы Лужанка, правого притока Тересвы, о 36 км од районного центра Тячово, звязане з ним автовым путьом.[2]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка в историчных жерелах под назвов Szеleslonka датована роком 1638. Подля людового переказу село закладене збойницков бандов, веденов ватагом на прозывку Гриндзела (Grindzela), што перешла з польского боку.[4]
В року 1910 село мало 1571 обывателя, з того были: 1393 Русины, 161 Нѣмець, 15 Мадяре. Грекокатолици были 1403, израелиты — 160. До Трианона село припадало ку Тересвянскому округу (Taracvizi járás) жупы Мараморош.[6]
В року 1930 в селѣ были 1952 обывателѣ: 1794 Русины, 152 Евреи, 1 Чех, або Словак, 4 чужоземцѣ, 1 невыясненый. Найвекша религийна громада была православна зоз 1636 вѣрниками, котры свою церковь не мали (збудовали в року 1936, высвячену на Успѣня Пресвятой Богородицѣ, розобрали в року 1959). Грекокатолици мали муровану церкву Покровы Пресвятой Богородицѣ з року 1895. В селѣ была русинска школа (4 класы).[3]
Украинска доба истории села зачала ся 19. октобра 1944, коли Червена армада выслободила го од фашистичных окупантох. До року 1969 в селѣ отворили восямрочну школу, двѣ библиотекы, клуб зоз стационарным кином, поштовый уряд, шѣсть торговых точок, фелчарьско-акушерскый пункт, породилище ай дѣточу школку. На тот час в селѣ было 2250 обывательох, сельской радѣ были подряджены сосѣдны Фонтинясы и Пригодь.[2]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Володимир Танчинець (1956–2016), русинскый поет и прозаик
- Петро Мѣдянка (*1956), украинскый поет, шевченковскый лавреат
- Ярослав Орос (*1959), украинскый прозаик, новинарь
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X Доступно онлайн мад.
- Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. чеш.
- Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9 мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр. укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Навигация по Тячовскому району Районный центер: Тячово
|
|