Теребля (Тячовскый район)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суть еще иншы вызнамы того понятя → Теребля.


Cело Украины
Теребля
Talaborfalu (мад.)
Давны назвы Talabor, 1389[1]
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Тячовскый
Сельска рада Тереблянска
Координаты 48°06′41″ с. ш. 23°35′35″ в. д. / 48.111389° с. ш. 23.593056° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 33 км²
Вышка центра села 267 м
Жителей 3705 особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3134
Поштовый индекс 90550
КОАТУУ 2124487001

Тереблясело в Тячовском районѣ Закарпатской области Украины.

Полога и околиця[едітовати | едітовати жрідло]

Теребля — центер сельской рады, розмѣщена на правом березѣ рѣкы Теребля, за 18 км на сѣвер од районного центра и за 10 км од желѣз­ничной штации Буштино. Через село иде автова дорога БуштиноСиневир.[2]

Сельска рада[едітовати | едітовати жрідло]

(укр.) Тереблянська сільська рада
+380-03134 6-51-01 (телефон) и ...6-50-99 (факс)
90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с.Теребля, вул.Центральна,100[3]

Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]

В року 1910 зоз 2540 обывательох 2336 были Русины, а 165 — Нѣмцѣ.[4]

В року 1930 в Теребли были 2702 обывателѣ, з того Русины 2530, Евреи 147, Чехы и Словаци 17, Мадяре 3, Нѣмцѣ 2, чужоземцѣ 3. Религийна громада православна, 2405 особ, православна деревяна церква Вознесѣня (1930).[5]

В року 1969 в селѣ жили 3598 особы.[2]

Подля списованя з року 2001 — 3705 особ.[6]

Вызнамны особы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Андрѣй Патрус-Карпатскый (1917–1980), поет

История[едітовати | едітовати жрідло]

Сельске обыстя зоз Тереблѣ
XVII. стороча в музею Пирогова

Перва упоминка о селѣ Теребля в писемных памятках походить з року 1389.[1] В середно­вѣку в Теребли добы­вали соль [2]

До Трианона (1920) село належало у Тячовскому округу Мараморошской жупы.[4]

В 1930 в селѣ были: русинска школа (6 клас), чешска школа (1 класа), нотариат, пошта, жандарска станиця, ходив державный автобус.[5]

Червена армада пришла до Тереблѣ 22. октобра 1944, и з тым зачала ся совѣтска доба его истории. В совѣтской добѣ ку Тереблянской сельской радѣ належало и село Дулово, в селѣ быв центер польногосподарской артѣли Болшевик, котра занимала ся овоцинарством (плоха 500 га) и скотарством (маржина 500 голов, овцѣ — 1500). В року 1969 село мало середню школу, болницю на 25 постельовых мѣст, породницю, апатику, зубарскый и рентгеновый кабинеты, комуналну купель, взорну библиотеку, клуб на 300 мѣст, стационарну киноустановку, дѣточу захоронку и яселькы, 12 торговых точок, музей Степана Вайды.[2]

Православна камяна церква Преображѣня (1937) и монастырь збуряны в зачатку 1970-х. Грекокатолицка мурована церковь Св. Николая розобрана в року 1973.[5]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Sebestyén Zsolt, с. 138.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Тронько П. и др. (ред.), с. 648.
  3. Теребля на сайтѣ Верховной рады Украины
  4. 4,0 4,1 A történelmi Magyarország.
  5. 5,0 5,1 5,2 Ярослав Достал, с. 237.
  6. Теребля на сайтѣ Верховной рады Украины