Росія
| Російска Федерація русс. Российская Федерация Россия[1] | |
|---|---|
Штатный герб | |
| Розлога | 17 098 246 км2 |
| Обывательство | 144,6 млн. особ |
| Столиця | Москва |
| ГДП (ПНС) на особу | $49380[2] |
| Интернет-домен | .ru, .su, .рф |
| Часова зона | од UTC+2 до UTC+12 |
| Телефонный код | +7 |
| *** | |

Ро́сія або Ру́сько (рос. Россия), офіціална назва Росі́йска федера́ція (рос. Российская Федерация, скорочено РФ) є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во выходній Европі і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км2, што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.[4] Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів (Атлантічного, Северного ледового і Тихого) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із Японіёв і США.[5] На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – Байкал.[6] Главным і найвекшым містом є Москва, котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є Санкт-Петербурґ.[7] Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.[8]
Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в 16. сторочу за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї 1721, в резултатї Северной войнї і реформ Петра I., было выголошено за Російску імперію.[9] До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і октобровім переворотї в роцї 1917 взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї 1922 стала ядром і найвекшов републіков Совєтьского союзу (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.[10] По другій світовій войнї ся СССР упевнив як ґлобалный надштат, котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.[11] По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.[12][13]
Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.[14] В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.[15] Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,[16] свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.[17] Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду паріты купной силы, мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.[18]
Найвекшы мiста
[едітовати | едітовати жрідло]Адміністратівне дїлїня
[едітовати | едітовати жрідло]- Адигея
- Републіка Алтай
- Башкортостан
- Бурятія
- Дагестан
- Ингушитія
- Кабардино-Балкарія
- Калмикія
- Карачаєво-Черкесія
- Карелія
- Републіка Комі
- Ставропольський край
- Марій Ел
- Мордовія
- Якутія або Саха
- Північна Осетія
- Татарстан
- Тива
- Удмуртія
- Хакасія
- Чечня
- Чуваська Республіка
- Алтайський край
- Краснодарський край
- Красноярський край
- Приморський край
- Хабаровський край
- Амурська область
- Астраханська область
- Архангельська область
- Бєлгородська область
- Брянська область,
- Владимирська область
- Волгоградська область
- Вологодська область
- Воронезька область
- Івановська область
- Іркутська область
- Калінінградська область
- Калузька область
- Камчатський край
- Кемеровська область
- Кіровська область
- Костромська область
- Курганська область
- Курська область
- Ленінградська область
- Липецька область
- Магаданська область
- Московська область
- Мурманська область
- Нижньогородська область
- Новгородська область
- Новосибірська область
- Омська область
- Оренбурзька область
- Орловська область,
- Пензенська область,
- Пермськый край
- Псковська область
- Ростовська область
- Рязанська область
- Самарська область
- Саратовська область
- Сахалінська область
- Свердловська область
- Смоленська область
- Тамбовська область
- Тверська область
- Томська область
- Тульська область
- Тюменська область
- Ульяновська область
- Челябінська область
- Забайкальський край
- Ярославська область
- Москва
- Санкт-Петербурґ
- Єврейська автономна область
- Ненецький автономний округ
- Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
- Чукотський автономний округ
- Ямало-Ненецький автономний округ
Поз. тыж
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ «Назвы Российская Федерация ай Россия рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2
- ↑ [1] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)
- ↑ Pifer, Steven (17 March 2020). Crimea: Six years after illegal annexation. Brookings Institution. https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/. [перевірено 30 November 2021].
- ↑ Land area (sq. km) - Russian Federation. Група Світового банку (World Bank Open Data).
- ↑ Russia - The World Factbook. Центральне розвідувальне управління США (CIA).
- ↑ Lake Baikal. UNESCO World Heritage Centre.
- ↑ St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway. Saint Petersburg Electrotechnical University.
- ↑ Russian Federation — World Bank Open Data. Група Світового банку.
- ↑ Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. A History of Russia (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.
- ↑ Russian Soviet Federated Socialist Republic. Encyclopædia Britannica.
- ↑ Siddiqi, Asif A. Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974. NASA, 2000. С. 1-4.
- ↑ Zimmermann, Andreas. State Succession in Treaties. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.
- ↑ Status of World Nuclear Forces. Federation of American Scientists (FAS).
- ↑ Gessen, Masha. The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.
- ↑ Democracy Index 2023: Age of conflict. The Economist Intelligence Unit (EIU).
- ↑ Corruption Perceptions Index 2023. Transparency International.
- ↑ World Report 2024: Russia. Human Rights Watch.
- ↑ Russia - Energy Sector Profile. International Energy Agency (IEA).
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
| ||||||||