Перейти до вмісту

Росія

Зо сторінкы Вікіпедія
(Напрямленый з Россия)
Російска Федерація
русс. Российская Федерация
Россия[1]
Штатный герб
Штатный герб
Розлога 17 098 246 км2
Обывательство 144,6 млн. особ
Столиця Москва
ГДП (ПНС) на особу $49380[2]
Интернет-домен .ru, .su, .рф
Часова зона од UTC+2 до UTC+12
Телефонный код +7
***
Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022[3]

Ро́сія або Ру́сько (рос. Россия), офіціална назва Росі́йска федера́ція (рос. Российская Федерация, скорочено РФ) є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во выходній Европі і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км2, што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.[4] Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів (Атлантічного, Северного ледового і Тихого) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із Японіёв і США.[5] На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – Байкал.[6] Главным і найвекшым містом є Москва, котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є Санкт-Петербурґ.[7] Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.[8]

Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в 16. сторочу за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї 1721, в резултатї Северной войнї і реформ Петра I., было выголошено за Російску імперію.[9] До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і октобровім переворотї в роцї 1917 взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї 1922 стала ядром і найвекшов републіков Совєтьского союзу (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.[10] По другій світовій войнї ся СССР упевнив як ґлобалный надштат, котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.[11] По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.[12][13]

Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.[14] В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.[15] Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,[16] свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.[17] Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду паріты купной силы, мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.[18]

Адміністратівне дїлїня

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. «Назвы Российская Федерация ай Россия рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2
  2. [1] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)
  3. Pifer, Steven (17 March 2020). Crimea: Six years after illegal annexation. Brookings Institution. https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/. [перевірено 30 November 2021]. 
  4. Land area (sq. km) - Russian Federation. Група Світового банку (World Bank Open Data).
  5. Russia - The World Factbook. Центральне розвідувальне управління США (CIA).
  6. Lake Baikal. UNESCO World Heritage Centre.
  7. St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway. Saint Petersburg Electrotechnical University.
  8. Russian Federation — World Bank Open Data. Група Світового банку.
  9. Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. A History of Russia (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.
  10. Russian Soviet Federated Socialist Republic. Encyclopædia Britannica.
  11. Siddiqi, Asif A. Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974. NASA, 2000. С. 1-4.
  12. Zimmermann, Andreas. State Succession in Treaties. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.
  13. Status of World Nuclear Forces. Federation of American Scientists (FAS).
  14. Gessen, Masha. The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.
  15. Democracy Index 2023: Age of conflict. The Economist Intelligence Unit (EIU).
  16. Corruption Perceptions Index 2023. Transparency International.
  17. World Report 2024: Russia. Human Rights Watch.
  18. Russia - Energy Sector Profile. International Energy Agency (IEA).

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.