Портуґалія

Портуґалія порт. Portugal, порт. República Portuguesa
Location of Портуґалія
Головне місто		Лісабон
Урядный язык		портуґальскый
Сторона движения		right
Інтернет-домен		.pt
Телефонный код		+351

Портуґалія (порт. Portugal); офіціално Портуґальска републіка (порт. República Portuguesa) — держава в Юго-Западнуй Европі, сама западна країна в континентальнуй Европі. Територія — 92 225 км², число обывателю — 10 467 366 чоловік. Находит ся в юго-западнуй частї Піренейського повострова, занимат около 15 % його общої площі. На сїверови и востоцї граничит из Іспанійов, на югови и западови обмыває ся Атлантичеськым океаном; такым образом, Портуґалія є полуанклавом, авадь прибрежный анклав.

Столиця — Лісабон. Офіціальный язык — портуґальськый. Грошова єдиниця — евро.

У XV. и XVI. стогудях, прикапчавши Бразилію и Анґолу, Портуґалія стала єдныв из май великых колоніальных імперій. У началови XIX стогудя територія Портуґальської імперії складала 10,4 млн км².

Удносит ся ид розвиненым країнам. Републіка из 1910 года, унітарна держава.

Член НАТО (из 1949), ООН (из 1955), ОЕСР (из 1961), Европейського союза (из 1. януара 1986), Собратство портуґалоязычных країн (из 1996), Рады Европы. Входит в Шенгенську зону и зону евро. Участвує в Іберо-американськых самітах из 1991 года.

Історія

У IV—III. стогудях до н. е. велику часть теріторії Портуґалії населяли індоевропейські племена лузітану. На концьови I. стогудя до н. е. было довершеноє покореня територій нынїшньої Портуґалії Давньым Римом. У другуй половинї V—VI. стогудя н. е. територію типирішньої Портуґалії завоєвали вестґоты у главі з корольом Теодоріхом II, а в годах 713—718 — Арабы. У ходови Реконкісты в 868. годови пуд управліньом Вімары Переша было створеноє ґрафство Портуґалія, котроє в 1139. (офіціально в 1143.) стало незалежным королівством. Саншу I. Заселитель вклав вклад до історії Портуґалії як проводник реформ мирного характера, при Афонсу II. зачав роботу парламент пуд назвов Кортесы, а Афонсу III. Булонськый довершив Реконкісту. У 1279—1415 годах одбыло ся усиленя монархії в Портуґалії, котроє было вызнаменоє реформами при Дініше I. Земледїльцьови, миром з Королівством Кастілії и Леона, тай кризов 1383—1385 году. Уд XV. стогудя, зачинаючи з правліня Жуана I. из Авіскої династії, зачала ся колоніальна експанція Портуґалії; май великого розквіту портуґальська колоніальна імперія душла в першуй половинї XVI. стогудя.

Васко да Гама в Колкатї

У 1498 годови Васко да Ґама став первым европейцьом, якый прибыв у Індію по морьови.

У 1580 годови умирає король Енріке, и портуґальськый трон переходит у рукы іспанського короля Філіпа II. Габсбурга. До 1640 года Портуґалія была в лічнуй унії з Іспанійов. У началови XVIII. стогудя она участвовала у войнї за іспанськоє наслїдство. Пудписанї в ходови войны Лісабонськый договор и Метуенськый договор 1703 года привели ид економічнуй и політичнуй зависимостї Портуґалії уд Великобританії. У 1755 годови у Портуґалії стало ся сильноє землетрясеня, котроє вчинило великі розрушеня и много жертв. У 1807 годови на Портуґалію напали войска Наполеона I., которі были изгнанї в 1808 годови анґліцькыми войсками при пуддержцї портуґальськых патріоту. XIX. вік быв изрушеный у Портуґалії революціями (Портуґальська революція 1820 года, Септемберська революція 1836 года), гражданськыми войнами (мігелістські войны, война Марії да Фонте), острыв борьбов межи сторонниками и противниками конституції. Из 2. половины XIX. віка в Портуґалії розвиває ся републіканськоє и соціалістичноє кываня.

XX вік

Проголошеня републікы

У результатови Портуґальської революції 1910 года была установлена Перва Портуґальська републіка. Она принимала участь у Первуй світовуй войнї на сторонї Антанты.

У 1926 годови став ся державный переворот, поклала ся воєнна диктатура. У 1932 годови власть де-факто перешла ид премєр-міністрови Антоніу ді Салазару, котрый установив у країнї авторитарный режим. Тїсно сотрудовав из Великобританійов, Портуґалія захотїла лишити ся нейтральнов країнов. У воєнный період Портуґалія была великым поставщиком вольфрама, котрый быв важным источником грошовых приходу. 4. апріля 1949 года Портуґалія стала єдныв из держав-основатилю НАТО. Из 1961 года Портуґалія хотїла придавити національно-ослободитильноє кываня в своїх африканськых колоніях.

25. апріля 1974 года воставші войска пуд руководством Руха вооруженых сил убалили владу («революція гвоздик»), дозволенї дїяня політичных партій. Довершена деколонізація бывшых портуґальськых колоній в Африцї. Положеня стабілізовало ся пусля етапа жосткої політичної борьбы и дакулькох острых зударень. В апрільови 1976 года принята нова конституція. В юлійови 1976 — авґустови 1978 году была влада, сформована Портуґальськыв соціалістичнов партійов (ПСП, основана в 1973 годови), из января 1980 года — коаліціонну владу правоцентристського Демократичного алянса, в 1983—1985 годах у влада коаліція соціалістичної и Соціал-демократичної партій, из 1987 — влада Соціал-демократичної партії, у первый раз дуставші абсолютну бульшость на парламентськых выборах.

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Португалия на російскій Вікіпедії.